ru ua

Новий транш і stand-by до літа. Чого чекати Україні після продовження програми МВФ

Новий транш і stand-by до літа. Чого чекати Україні після продовження програми МВФ Директор-розпорядник МВФ Кристаліна Георгієва (Фото: flickr.com)

МВФ готовий відновити фінансування України після майже півтора року перерви. "Борд" фонду може продовжити ще на пів року поточну кредитну програму, за якою країна в ідеальному сценарії позичить майже 3 млрд доларів. Залишившись у програмі МВФ, уряд отримає доступ до дешевших позик. І вже цього року частково закриє проблему з фінансуванням держбюджету. Детальніше – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Міжнародний валютний фонд сьогодні, 22 листопада, проведе перший перегляд програми stand-by для України. Дебютний і поки останній транш в рамках цієї угоди Україна отримала ще у червні 2020 року – 2,1 млрд доларів направили до держбюджету. Тепер, як очікується, кредитор виділить ще 700 млн доларів.

"Кредитна лінія" по всій програмі – 5 млрд доларів. Але у грудні закінчується термін 18-місячної угоди з МВФ. Україні довелося б забути про невибрану суму або домовлятися заново, як це бувало раніше.

За всі роки співпраці з МВФ жоден уряд не довів до кінця всі 10 програм. І у цілому по ним країна вибрала менше половини доступних коштів. Зараз Україна запропонувала продовжити stand-by ще на пів року, про що РБК-Україна раніше говорив міністр фінансів Сергій Марченко.

Крок вперед, два назад

Нинішня програма – коротка і в якомусь сенсі полегшена, якщо порівнювати з попередніми. Втім, просто її виконання Україні не далося. При тому, що в угоді немає реформ за типом відкриття ринку землі або запуску Антикорупційного суду. Більшість умов, як тоді здавалося, не вимагали непопулярних кроків в економіці та жорстких політичних рішень.

У фонді очікували від влади ринкових тарифів на газ (що давно не нове), посилення боротьби з корупцією і зважених витрат з держбюджету. Але останній "маяк" Україна виконала тільки на початку листопада, коли президент підписав давно обіцяний МВФ закон зі змінами у роботі Національного антикорупційного бюро. А дещо раніше Верховна рада прийняла закони про перезавантаження Вищої ради правосуддя і правки у закон про Нацбанк.

Україна майже відразу збилася з графіка переглядів, порушивши ряд раніше досягнутих домовленостей і прийнявши кілька неоднозначних рішень. Буквально через місяць після затвердження програми у відставку зі скандалом пішов глава Нацбанку Яків Смолій, змусивши критиків влади говорити про тиск на центробанк. Після цього меседжі МВФ про важливість невтручання у роботу банківського регулятора посилилися, супроводжуючи чи не кожен прес-реліз і публічні заяви по Україні.

Свою "лепту" у переговори з МВФ вніс і Конституційний суд, який у 2020 році ледь не зарубав антикорупційну інфраструктуру, заблокувавши роботу Національного агентства з протидії корупції (НАЗК) і скасувавши кримінальну відповідальність за недостовірну інформацію в електронних деклараціях.

Переговори з МВФ після низки спірних рішень стали на паузу. Прем'єр, міністр фінансів і голови НБУ, відповідаючи на запитання журналістів, здавалося, змушені були вгадувати дати перегляду програми та отримання траншів. Розвиток подій не на користь України лише зрушував дедлайни, віддаляючи країну від розблокування кредитування.

Приводів сумніватися в успішному продовженні роботи додала безрезультатна місія МВФ у кінці грудня 2020-го і початку 2021 року. За її підсумком рішення про перегляд програми не було прийнято, "борд" фонду українське питання так і не розглянув.

До того ж на початку минулого року в Україні прийняли політичне рішення і запровадили фіксовану ціну газу для населення. На це вплинуло різке зростання котирувань на паливо на світових ринках і побоювання у тарифних протестах через неминуче подорожчання комунальних послуг.

Велике питання, чому уряд і "Нафтогаз" не підготувалися заздалегідь, знаючи прогнози щодо вартості газу. Але у будь-якому випадку цей крок потребував консультацій і пояснень з МВФ, який допомагав Україні з реформою газового сектора.

Як раніше писало РБК-Україна, у новому меморандумі влада зобов'язується по завершенні опалювального сезону повернутися до ринкових цін, по суті, відмовившись від ручного контролю вартості газу. Але, пам'ятаючи, як політики не раз спотикалися об тарифне питання, є підстави допускати, що й тепер не все пройде гладко.

Нотки позитиву

Поки ж Україна, хоч і із запізненням, але виконавши домашнє завдання, виходить на раду директорів МВФ. Востаннє між рішенням "борда" і переказом грошей пройшло менше двох днів. Ймовірно, при вдалому розвитку подій, і цього разу не доведеться довго чекати транзакцію з Вашингтона.

Радник президента з економічних питань Олег Устенко вважає, що з високою часткою ймовірності рішення МВФ щодо України буде позитивним. "Це означає, що в Україну досить швидко зайде новий транш від МВФ. І ми все-таки очікуємо, що програма буде продовжена (на шість місяців, – ред.). Це розблокує можливість отримати залишок коштів, який спочатку був зарезервований за цією програмою", – сказав РБК-Україна Устенко.

Ще один потенційний ефект – додаткові можливості по залученню інвесторів в середньо- і довгострокові проекти. Адже продовження програми – це сигнал, що макроекономічна політика знаходиться у правильному руслі. "МВФ – це не тільки гроші, це знак. У даному випадку, це знак для багатьох інвесторів, які потенційно можуть зайти в країну", – вважає співрозмовник.

Успішний перегляд програми, її продовження і новий транш нададуть відразу кілька ефектів, каже економіст. Додатково поповняться резерви Нацбанку, їх обсяг перевищить 30 млрд доларів, вказав співрозмовник. Цього, за словами Устенка, достатньо, щоб зняти ризики, пов'язані з фінансовою стійкістю.

До того ж, на його думку, можна очікувати, що курсова політика стане ще більш передбачуваною. А також знизиться напруженість для держбюджету на цей рік. Через що Міністерству фінансів буде легше у проведенні боргової політики.

Для Мінфіну отримання траншу – це дійсно позитивний момент, який поліпшить запаси валюти та збільшить можливості розраховуватися за зовнішніми боргами, погоджується старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Пікові виплати за держборгом цього року уряду вдалося пройти й без перегляду програми, але без МВФ все ж не обійшлося. Фонд у рамках боротьби з наслідками пандемії розподілив між країнами 650 млрд доларів, з яких Україні дісталося 2,7 млрд доларів.

І далі перебуваючи в програмі МВФ, Україна зможе розраховувати на полегшений доступ і великі можливості по залученню коштів як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку, вважає Олег Устенко.

"Спрощується вихід на зовнішні ринки, де вартість запозичень для нас знижується. Це означає, що ми можемо проводити ефективну боргову політику, змінюючи старі борги на нові, які можуть бути довшими та дешевшими. Для нас це більш ніж важливо, враховуючи, що вартість обслуговування держборгу велика. Ми витрачаємо на це близько 4% ВВП", – додав Олег Устенко.

Але, на думку Тараса Котовича, не варто очікувати, що Мінфін буде виходити на ринки єврооблігацій до кінця року. "Потреба у валюті залишається невеликою. У той же час питання обсягів фінансування бюджету за рахунок ОВДП буде залежати від його розміру, що, швидше за все, стане зрозуміло у грудні", – пояснив експерт ICU.

У цілому ринок, за його словами, вже заклав у ціни єврооблігацій рішення МВФ щодо перегляду програми. Тому особливих змін найближчим часом тут очікувати не варто, вважає Котович. "Але позитивне рішення фонду, принаймні, підтримає поточний рівень оцінки інвесторами українського суверенного ризику", – додав він.

Керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій погоджується, що інвестори вже врахували майбутнє рішення МВФ по Україні у своїх очікуваннях, і це раніше могло відбитися на вартості українських облігацій. Проте позитивний ефект все ще можливий, вважає експерт.

"Якщо говорити про міжнародні облігації України, то за останній тиждень вони непогано обвалилися на новинах про можливу російську агресію проти нашої країни. Ця тема зараз активно обговорюється в іноземних ЗМІ. І, швидше за все, саме ці події будуть визначати попит, як на міжнародні облігації, так і внутрішні", – вважає Паращій.

Подібна ситуація вже була у квітні, коли Росія брязкала зброєю біля кордонів України. Через таку поведінку агресора нерезиденти виходили з держоблігацій, побоюючись військового конфлікту в країні, що неминуче позначилося б і на економіці. Ефект на початку року відчув і валютний ринок: особливої паніки не було, але загроза нападу РФ не дала гривні зміцнюватися, хоча суто економічні причини для цього були.

Те, що призначено засідання Ради директорів МВФ по Україні – це вже саме по собі серйозний сигнал, погоджуються співрозмовники. Єдине, що може піти не так, якщо його раптово перенесуть. Але видимих причин для такого розвитку подій немає.

Вже на березень, певно, буде заплановано другий перегляд продовженої програми. І якщо Україна знову її не порушить, не виключено й об'єднання кількох траншів, чого раніше хотіла українська сторона.