Вартові карантину: як посилився вплив МВС на тлі боротьби з коронавірусом

Чи не головним органом по боротьбі з коронавірусом в Україні стало Міністерство внутрішніх справ. Правоохоронці отримали широкі повноваження щодо контролю за дотриманням карантинних заходів.

Паралельно із затриманням злочинців силовики тепер займаються видаленням "зайвих" пасажирів з транспорту і покупців з магазинів. Як МВС отримало нові функції і чи зловживають ними силовики – в матеріалі РБК-Україна.

Практично всі силові органи, задіяні в боротьбі з коронавірусом, на даний момент контролює Міністерство внутрішніх справ. Прикордонники, що зустрічають співвітчизників, які масово повертаються в Україну, – це "перший рубіж". Він повинен відсікти основну групу ризику з підвищеною температурою та іншими симптомами COVID-19.

Поліцейські і нацгвардійці, у свою чергу, в посиленому режимі стежать, щоби громадяни в містах не порушували умов самоізоляції, наприклад, не користувалися громадським транспортом і дотримувалися кількісного обмеження в магазинах. Рятувальники, що також входять у структуру МВС, займаються перевіркою і дезінфекцією приміщень, в яких знаходилися заражені люди.

При цьому міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що все ще вважає введені заходи безпеки недостатніми. На його думку, необхідно ввести "тотальний карантин" і заборонити всім громадянам виходити на вулицю без крайньої необхідності. Щоправда, при цьому міністр публічно заявляє, що не підтримує ідею про оголошення надзвичайного стану.

"Для забезпечення карантину нам цілком достатньо оголошення режиму надзвичайної ситуації, який зараз діє у Києві та інших містах. Надзвичайний стан зараз не потрібний. Він передбачає обмеження конституційних прав. Для боротьби з вірусом нам це ні до чого. Його введення може бути лише крайнім заходом", – зазначив він.

На наступний день після цієї заяви, 25 березня, Кабінет міністрів ввів режим надзвичайної ситуації по всій країні і виділив МВС додатково 140 млн гривень для боротьби з вірусом. Також за підсумками засідання Аваков повідомив, що поліція отримає повноваження щодо примусової госпіталізації хворих COVID-19 і зможе відстежувати їх місцезнаходження.

Незважаючи на те, що на даному етапі влада відмовилася від введення жорстких заходів, розширення повноважень силовиків під час пандемії, на думку юристів, може в ряді випадків привести до зловживань.

Антивірусний дозор

Розширені повноваження правоохоронців для боротьби з вірусом законодавчо закріпила Верховна рада 17 березня. Враховуючи, що населення масово ігнорує жорсткі вимоги самоізоляції, влада вирішила перейти від наполегливих прохань до суворого покарання винуватців.

Так, було вирішено ввести кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення встановлених місцевою владою правил перебування на карантині. Тепер порушнику, наприклад, продавцю, що торгує на ринку, загрожує штраф від 17 до 34 тисяч гривень. Для чиновників цей штраф може досягати 170 тисяч гривень.

Якщо недотримання правил карантину призвело до поширення хвороби, порушник може сісти за ґрати на три роки. У разі загибелі людей – і на вісім років. Складати адмінпротоколи і розслідувати кримінальні справи даної категорії доручено органам Національної поліції.

При цьому навіть запровадження великих штрафів і загроза тюремного ув'язнення не зупили немалу кількість українців, що забажали провести сонячні березневі дні не у власній квартирі, а в парках і прогулянкових зонах.

Зафіксовані навіть випадки, коли мами гуляли з дітьми на закритих дитячих майданчиках, огородженних загороджувальними стрічками. Багато які, зазвичай не мережеві, магазини особливо в спальних районах також вирішили ігнорувати запроваджене правило щодо обмеження кількості відвідувачів.

Для контролю над дотриманням протиепідемічних заходів на вулиці вийшло близько 14,7 тисяч поліцейських і майже 2,5 тисячі нацгвардійців. Крім того, щоб наглядати за пасажиропотоком у громадському транспорті Києва, влада підключила громадське формування "Муніципальна варта".

За час карантину правоохоронці склали понад 1,5 тисячі протоколів на порушників і відкрили з десяток кримінальних проваджень. В тому числі і на хворого COVID-19 з Житомира, який приховав факт захворювання і займався забезпеченням перельоту групи туристів в Австрію і назад.

Протоколи поліція передає для розгляду в суди, які хоч і обмежили свою роботу на час карантину, але зупинити її повністю не можуть за законодавством.

Так, вже 20 березня Шевченківський суд столиці оштрафував на 17 тисяч гривень торговку овочами і фруктами, яка не припинила свою діяльність всупереч забороні. Аналогічний штраф отримала продавщиця магазину риболовецьких снастей у Слов'янську Донецької області.

У той же час, досить часто суди відмовляються штрафувати порушників карантину. Так, у Сумах суддя не захотів карати співробітниць декількох магазинів, зазначивши, що незаконна робота торгової точки під час карантину – відповідальність власника, а не найманого працівника.

Також близько 200 протоколів поліцейські склали на водіїв громадського транспорту, які возили в салоні більше 10 осіб. В даній ситуації порушення фіксується саме щодо водіїв, які безпосередньо порушують правила перевезення, встановлені на період надзвичайної ситуації. Пасажири не підпадають під відповідальність.

При цьому в інтернеті вже з'явилося декілька відеороликів про те, як правоохоронці застосовують силу для того, щоб або не допустити "зайвих" пасажирів в транспорт або ж викинути їх з нього. І викинути, в даному випадку, це не просто фігура мови.

У Міністерстві юстиції вважають, що розширення функцій правоохоронців у боротьбі з коронавірусом виправдане і в більшості своїй явних порушень з боку поліції немає.

"Я б не казала, що на сьогоднішній день збільшилися права правоохоронців, у них, скажімо так, збільшилися обов'язки і повноваження в регулюванні і контролю того, чи дотримуються підприємства, установи, організації і люди умов карантину... Я думаю, що це не порушення прав людини, а, швидше, на сьогодні це єдина умова збереження людських життів", – сказала РБК-Україна заступник міністра юстиції Валерія Коломієць

У свою чергу, адвокати більш обережні в оцінках того, що відбувається. Мовляв, коли поліцейські тільки контролюють дотримання введених в країні обмежень, своїх повноважень вони не перевищують.

"Однак, якщо співробітники поліції застосовують заходи фізичного впливу до порушників таких обмежень, тоді кожен конкретний випадок має бути розглянуто в окремому порядку на предмет перевищення повноважень, зокрема, необхідності та доцільності використання фізичної сили", – зазначає Костянтин Кривенко, адвокат юрфірми "Ілляшев та Партнери"

Прихований надзвичайний стан

Міністерство внутрішніх справ, незважаючи на вже введені заходи, рапортує про необхідність посилення контролю за громадянами. При цьому мова йде не про введення режиму надзвичайного стану, що тягне за собою правові наслідки, а про вибіркове посилення контролю або обмеження ряду прав і свобод громадян.

"Карантин потрібен, щоби люди перестали контактувати один з одним і не стали переносниками вірусу. Для цього потрібно обмеження їх пересування і свободи спілкування. Якщо взяти за 100% повний карантин, коли ніхто ні з ким не спілкується, то у нас він приблизно на 50-60%... Ми зупинилися на півдорозі", – пояснює логіку міністерства заступник голови відомства Антон Геращенко.

Особливо ретельно, на його думку, слід контролювати дотримання умов самоізоляції громадянами України, які повернулися з-за кордону.

"Ми будемо звертатися до стільникових операторів за необхідності, ми будемо звертатися до банківської сфери... Тому що ви зобов'язані перебувати вдома для того, щоб зберегти здоров'я ваших близьких", – сказав він.

В той же час, Аваков спростував слова свого заступника, зазначивши, що поліція готова відслідковувати по телефону переміщення людини, але поки що не буде цього робити. За його словами, це можливе лише у разі введення надзвичайного стану.

Крім того, начальник Головного управління Національної поліції у Києві Андрій Крищенко прямо висловився за введення комендантської години в столиці. Юристи вказують на вкрай сумнівну законність таких ініціатив. На їхню думку, зараз немає підстав для обмеження пересування громадян.

"Щодо прав громадян на свободу пересування, то на сьогоднішній день це право ніким не обмежується. Обмеження на проїзд у громадському транспорті введені для недопущення поширення вірусної інфекції, а піше пересування або використання особистого транспорту ніким на сьогоднішній день не обмежені, тому не можна говорити про порушення права на свободу пересування", – констатує адвокат Кривенко.

Він також підкреслює, що без введення надзвичайного стану неможливе введення комендантської години. З ним згоден колишній співробітник правоохоронних органів, а нині адвокат міжнародної юридичної фірми "DLA Piper" Артем Крикун-Труш. Він уточнює, що дії влади повинні відповідати режиму надзвичайної ситуації, який введений з 25 березня, а не надзвичайного стану.

"Надзвичайна ситуація – це полегшений режим, який не передбачає обмеження конституційних прав і свобод і вводиться з метою координації дій влади. Але зараз ми спостерігаємо невідповідність карантинних заходів введеному режиму. Це стосується і дій правоохоронців", – каже юрист.

Крикун-Труш вказує на суттєве посилення громадського порядку, введення поліцейських перевірок на зупинках і в магазинах, патрулювання громадського транспорту нарядами силовиків.

"Де факто, ми вже в умовах надзвичайного стану, хоч він і не введений юридично, тому що наші права і свободи вже істотно обмежують. Таке посилення контролю громадського порядку, а тим більше, введення комендантської години, можливе тільки за умови надзвичайного стану, який тимчасово вводиться указом президента України і затверджується парламентом", – резюмує адвокат.

З початку березня цього року постреволюційна Україна, яка переживає тривалу війну, зіткнулася з новим викликом. "Закриття" країни на карантин найімовірніше викличе важкі економічні наслідки і, відповідно, зростання злочинності. На тлі цього зростає і без того чималий вплив МВС як державного органу.

Пандемія коронавірусу і необхідність жорстких рішень зробили практично безальтернативною колись скандальну ініціативу поліції "підкорись, а потім оскаржуй". У поточній ситуації виключно на відкуп керівників силового відомства віддається рішення непростої дилеми: як не порушити права людини, намагаючись зберегти життя їй і оточуючим.