Солдати "сірої зони". Як працюють українські ПВК і коли їх легалізують

Українські приватні військові компанії перебувають на межі законності. Недавня операція СБУ за ліквідації ПВК Семенченко яскраве тому підтвердження. Чому питання легалізації "приватних армій" загальмувалося в Раді і як вони працюють – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Перша приватна військова компанія з'явилася у Великобританії в 60-х роках минулого століття. Її заснували колишні командири спецназу британської армії, і відразу ж почали активно просувати себе на ринку військових послуг. Офіційно бійці ПВК займалися консалтингом, інструктажем і навчанням урядових військ переважно в країнах Перської затоки. За фактом "найманців" використовували і для боротьби з політичними опонентами, придушення повстань і т. д.

Через півстоліття британці і американці зайняли майже дві третини світового ринку "послуг безпеки". Їх спектр надзвичайно широкий – від охорони конвоїв та дипмісій до захоплення об'єктів інфраструктури супротивника. В останні роки голосно заявила про себе російська ПВК "Вагнера". Роботу їх найманців фіксували під час конфліктів на Донбасі, в Сирії і центральній Африці.

Бійці таких формувань найчастіше діють у конфліктних регіонах і без регулюючого їх діяльність законодавства. За певну платню вони готові виконувати завдання, які офіційні збройні сили тієї або іншої країни не спроможні виконати, у тому числі через заборони міжнародного права.

Останні роки активно намагаються зайняти своє місце на світовому ринку ПВК з України. Втім, вони не поспішають афішувати свою діяльність. І прогалини в законодавстві – лише одна з причин їх непублічності.

Український ринок

Керівник однієї з українських ПВК на умовах анонімності погодився розповісти РБК-Україна про те, як влаштований їхній ринок і в якому форматі працюють такі організації.

Найчастіше, за словами співрозмовника, військові компанії мають ліцензію охоронних агентств в Україні. Але для клієнтів за кордоном надають послуги навчання військовій справі, постачання обладнання ОПК, ремонту техніки, охорони морських суден і конвоїв.

Ця діяльність, як він запевняє, абсолютно законна і навіть регулюється державою, оскільки дані послуги класифікуються як товари подвійного і військового призначення. Відповідно, Державне агентство експортного контролю проводить перевірку та видає бажаючим займатися таким бізнесом спеціальний дозвіл на експорт.

Така ситуація не унікальна, зазначив співрозмовник, адже нормативне регулювання сфери роботи ПВК відсутнє і в США, і в Росії. Незважаючи на це, військові компанії отримують там підтримку на державному рівні. Наприклад, уряд США офіційно укладає контракти з такими фірмами на послуги охорони і навчання, а російські найманці з ПВК "Вагнера" і взагалі отримують завдання і зброю від Головного розвідувального управління Генштабу ЗС РФ.

ПВК Вагнера працює за завданням російського ГРУ (фото: pikabu.ru)

Такої підтримки не вистачає українським ПВК, говорить керівник однієї з них. За його даними, США витрачає близько 2 млрд доларів на рік тільки на контракти для військових компаній. Прийняття в Україні закону про приватний військовий консалтинг змогло б допомогти в цьому питанні. Але це не критична необхідність, додав він.

"Держава вже має достатньо важелів для того, щоб регламентувати цю сферу без ліцензій і без закону. Приймуть його – значить, будемо підлаштовуватися під цей закон. Не приймуть – ну так і буде. Особисто я не бачу в цьому особливого сенсу", – зазначив співрозмовник.

Але, за його словами, українські "найманці", які працюють в закордонних ПВК, будуть більш захищені в юридичному плані, якщо необхідне законодавство в Україні все ж таки ухвалять. Адже, як пояснив співрозмовник, були випадки, коли іноземні роботодавці користувалися цією прогалиною і відмовлялися виплачувати страхові виплати сім'ї загиблого за кордоном співробітника приватної військової компанії.

Однак, важливо зазначити, що робота таких структур всередині України на даний момент поза законом. Показовий приклад – викриття так званої "ПВК Семенченка", фігурантів якої нещодавно затримала СБУ.

Колишній командир добровольчого батальйону "Донбас" Семен Семенченко неодноразово заявляв, що планує створити приватну військову компанію для працевлаштування ветеранів АТО. Фірма Donbass Battalion Corporation дійсно була створена в США в 2018 році. Паралельно в Україні працювало охоронне агентство "Донкорп".

Правоохоронці вважають, що ці структури були прикриттям для "незаконного воєнізованого формування" Семенченка. Яке, за версією слідства, всупереч закону працювало всередині країни, готувало найманців і мало незареєстровану зброю.

Джерело РБК-Україна в силових структурах також говорить, що бійці "Донбасу" могли бути задіяні в бізнес-конфліктах. Таким чином, основну функцію ПВК – надавати специфічні військові послуги за кордоном, підприємство не виконувало.

За даними джерел на ринку ПВК, в Україні зараз функціонує близько восьми військових компаній. Лише мала частина з них виходять в публічну площину і не приховують свою діяльність. Інші воліють залишатися в "сірій зоні".

У той же час, джерело РБК-Україна в правоохоронних органах, знайоме з даною тематикою, запевняє, що інформація щодо восьми приватних військових компаній більш ніж перебільшена.

"Як тільки з'являються незаконні воєнізовані формування, як у випадку з Семенченком, вони потрапляють в поле зору спецслужб. Ми говоримо про підготовку "спеців" для участі в бойових операціях, торгівлі зброєю і т.д. Це все незаконно. Тоді як охоронні фірми, які називають себе ПВК, навіть не можуть використовувати зброю, окрім гладкоствольної. Вони дещо перебільшують свою вагу ", - пояснив співрозмовник.

За його словами, в силових відомствах категорично не виступають проти легалізації ПВК як бізнесу. Але якщо це і робити, то тільки при наявності політичної волі і за найкращими світовими традиціями. "У будь-якому випадку, силові органи не хочуть втратити, грубо кажучи, монополію на насильство. Для нашої країни це може мати вкрай негативні наслідки", - підсумувало джерело.

Одні з небагатьох

На даний момент відносно легко можна знайти інформацію лише щодо кількох українських ПВК. Серед таких "Омега" (Omega Consulting Group), що базується в Славутичі Київської області. Ця компанія заявляє, що, крім охоронних, надає консультаційні та "інші послуги" українському уряду і представникам іноземних дружніх держав, а також приватним особам.

Керівник "Омеги" Андрій Кебкало зізнавався ЗМІ, що його компанія працювала в інтересах третьої країни і здобувала інформацію для аналізу ситуації в Криму і на Донбасі.

В Україні базується ПВК "Омега" (фото: facebook.com/Omega Consulting Group)

Ще одна компанія – "UPMC" (Ukraine private military company або ж "Українська приватна військова компанія") – є постачальником послуг з управління ризиками, організації охорони і безпеки, інформаційно-аналітичного забезпечення та навчання державним і приватним замовникам з будь-якої країни світу. ПВК декларує, що в її складі працюють ветерани ЗСУ, які мають практичний досвід участі у бойових, миротворчих та інших операціях.

Ця компанія єдина з України є повноправним членом Асоціації приватних постачальників послуг з охорони та безпеки. Ця асоціація була створена під контролем уряду Швейцарії в 2013 році. Її створення було вимушеним заходом після інциденту, пов'язаного з роботою відомої у світі ПВК – американської "Blackwater".

У вересні 2007 року бійці цієї компанії, охороняючи американських дипломатів, відкрили стрілянину по цивільним особам на площі в центрі Багдаду. Тоді загинули 17 і були поранені близько 20 іракців. Четверо бійців "Blackwater" отримали в 2014 році тривалі терміни тюремного ув'язнення, але в кінці 2020 року президент Дональд Трамп помилував їх. Сама ПВК продовжила роботу в гарячих точках по всьому світу, хоч і змінила назву на Academi.

Саме з метою мінімізувати такі злочини і розробити єдиний стандарт роботи приватних охоронно-військових компаній і була створена відповідна Асоціація і розроблений Міжнародний кодекс поведінки.

Члени Асоціації, наприклад, зобов'язані максимально уникати застосування сили своїми співробітниками при виконанні завдань. Вогнепальну зброю можна застосовувати тільки для самооборони і захисту інших осіб від неминучої загрози.

Поводитися із затриманими особами бійці ПВК зобов'язані гуманно і з урахуванням їх статусу і становища. Самі ж "найманці" зобов'язані мати спеціальні ідентифікуючі позначки.

ПВК залучають для різного виду завдань: від війни до охорони (фото: facebook.com/constellis)

Суворі обмеження для "солдат Фортуни" не сприяють ажіотажу стати членами Асоціації. До початку квітня таких добровольців серед компаній, що займаються безпекою, було всього 95. Серед них немає жодної російської, а також всього п'ять з США, у тому числі немає і згаданої Academi. Українських компаній дві: "UPMC" та філія міжнародної компанії Argus. Остання, як вказано на сайті компанії, спеціалізується на охороні посольств і дипломатичних місій.

Інформація про кількість співробітників українських ПВК і контрактах часто є конфіденційною і її не розкривають, пояснює РБК-Україна представник однієї з них. Також, за його словами, не можна говорити про якусь стабільну систему ціноутворення у цій сфері.

Найменше платять за послуги по охороні морських вантажів від піратів. Через велику кількість пропозиції і низький попит зарплата такого охоронця може коливатися від 500 до 1,5 тисячі доларів. Ціну збили найманці з країн Південно-Східної Азії, таких як Непал, Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, пояснює співрозмовник видання з української ЧВК.

Конфлікт на Донбасі змінив підхід ринку до кандидатів з України, додає він.

"Українські фахівці цінуються на світовому ринку. Хто б що не говорив, але наша країна досить вдало вже восьмий рік протистоїть набагато більш сильному і великому супротивнику", – уточнило джерело.

Перспективи закону

Тема про необхідність легалізації ПВК в Україні періодично виникає з 2014 року. Про подібну ініціативу заявляли голова "Добровольчого українського корпусу Правого сектора" Дмитро Ярош та колишній заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос. У парламент минулого скликання вносили відповідний законопроект від депутатів провладної більшості. Але по фактому його так і не розглядали.

У червні минулого року президент Володимир Зеленський також висловився з питання легалізації ПВК і зазначив, що необхідно розробити збалансований закон, щоб такі компанії не перетворилися в "приватні армії".

У Раді поточного скликання виник схожий проект закону. Його ще в лютому 2020 року внесла депутат від "Слуги народу", колишня журналістка Ольга Василевська-Смаглюк. Станом на квітень цей документ "завис" у комітеті з нацбезпеки. І сама депутат оцінює шанси на прийняття документа як малоймовірні. Вона впевнена, що основну протидію легалізації українських ПВК чинять західні країни, що лідирують на ринку цих послуг.

"В ньому (законі, - ред.) точно не зацікавлені країни, які бояться конкуренції на цьому ринку. Це Канада, США й Великобританія. На мене виходили представники різних посольств, які висловлювали свою стурбованість появою мого законопроекту", – сказала РБК-Україна Василевська-Смаглюк.

Її проект закону передбачає створення спеціальної комісії для ліцензування ПВК. Самим же компаніям дозволяється поставляти за кордон супровідні послуги (розмінування, консалтинг, навчання, охорона вантажів), але не брати участь у військових операціях. При цьому членам ПВК можна буде мати зброю, військову продукцію, а також імпортувати і експортувати її, випливає з документа.

Народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк (фото: facebook.com/zeolga96)

В комітеті Ради з нацбезпеки в свою чергу заперечують, що ситуація з ПВК штучно гальмується. Заступник голови комітету Мар'яна Безугла (СН) зазначила, що підтримує легалізацію таких компаній. Нардеп упевнена, що ситуація вирішиться до кінця поточного року.

"У 2021 році ми прийдемо до стратегічного рішення щодо цього питання", – заявила парламентарій. Серед можливих варіантів рішення вона назвала прийняття за основу та доопрацювання проекту Василевської-Смаглюк.

Член комітету, який безпосередньо відповідає за питання законодавчої легалізації ПВК, колишній військовий волонтер Юрій Мисягін (СН) повідомив РБК-Україна, що в рамках робочої групи вже розробляє новий компромісний проект закону на цю тему.

"Законопроект розробляється. Він на фінальній стадії", – зазначив він, відмовившись повідомити подробиці документа і коли він буде презентований.

Новий проект закону, за його словами, лише частково заснований на документі, внесеному рік тому Василевською-Смаглюк.

***

Діяльність приватних військових компаній часто стає об'єктом інформаційних маніпуляцій і нерозуміння в суспільстві. Хтось вважає, що ПВК – це типові "головорізи" за взірцем російської групи "Вагнера", які без огляду на мораль і закони беруться за найбруднішу роботу в різних куточках світу.

Інші ж розуміють, що військовий консалтинг – це чи не єдина можливість для ветеранів збройних конфліктів реалізувати свої професійні вміння і відчути свою потрібність. Як виводити "з тіні" вже існуючі ПВК – це питання, на яке українській владі ще доведеться шукати відповідь.