Збій програми: чи зможе Україна продовжити роботу з МВФ

Місія МВФ приїхала в Україну на два тижні, щоб оцінити прогрес виконання реформ за програмою stand-by, розпочатої менше півроку назад. Але, зважаючи на політичну невизначеність і ряд резонансних судових рішень, що перекреслюють попередні домовленості влади з кредитором, навряд чи за результатами візиту Фонд прийме рішення про виділення країні чергового траншу. Про те, коли Україна може розраховувати на отримання коштів від МВФ, і чому уряду важливо продовжувати з ним роботу – у матеріалі РБК-Україна.

У Києві у вівторок, 21 травня, розпочала роботу оціночна місія Міжнародного валютного фонду. Команда кредитора пробуде в столиці два тижні, провівши перший огляд програми stand-by, за якою Україна отримала поки один транш.

У МВФ затвердили програму stand-by для нашої країни в грудні 2018 року, замінивши нею чотирирічну програму розширеного фінансування, термін якої підходив до кінця в березні 2019 року. В кінці року, схваливши програму на 3,9 млрд доларів, Фонд відразу ж виділив 1,4 млрд доларів, направивши їх у резерви НБУ.

Рішення про подальші транші, як очікувалося, кредитор прийме в травні і в листопаді, провівши оцінки виконання умов меморандуму. Але чиновники МВФ ще до приїзду місії в публічних заявах давали зрозуміти, що поки питання про перегляд програми, за якими могло б слідувати виділення коштів, не варто.

"Це буде оцінка прогресу в рамках програми та обговорення політики з новою адміністрацією на іншу частину року", – заявляв раніше директор департаменту комунікацій МВФ Джеррі Райс, не вдаючись в подробиці візиту.

Зіпсоване враження

Українська сторона надала кредитору кілька неприємних сюрпризів незабаром після того, як влада домовилася з МВФ про нову програму. "Першою ластівкою" став Конституційний суд, який наприкінці лютого скасував статтю про незаконне збагачення чиновників та депутатів, знівелювавши тим самим зусилля антикорупційних органів з розслідування низки резонансних справ.

Західні аналітики, зокрема, експерти агентства S&P, допускали, що МВФ не стане давати гроші Україні до тих пір, поки не буде знайдено рішення за статтею про незаконне збагачення.

Невиконання антикорупційної порядку денного – саме "вузьке місце" нинішньої програми. І це саме та причина, через яку програма може бути поставлена на паузу, погоджується виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

"Декриміналізація статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення явно не додала нам плюсів, а посіяла серйозні сумніви у кредиторів з приводу того, наскільки ми дійсно хочемо рухатися на шляху реформ, пов'язаних зі зниженням рівня корупції. Наскільки я розумію, переговорний процес буде зосереджений навколо цього умови – як зробити так, щоб статтю про незаконне збагачення повернули", - сказав РБК-Україна Устенко.

Ще одна проблема, яку, здавалося б, вже вирішили і забули, стосується націоналізованого в 2016 році Приватбанку. У квітні-травні суди прийняли кілька неоднозначних рішень, поставивши під сумнів законність націоналізації фінустанови. У МВФ не стали публічно коментувати і критикувати рішення суду, але вказали на важливість того, щоб "влада продовжила зусилля щодо відшкодування втрат колишніми власниками та пов'язаними особами проблемних банків". Іншими словами, Фонд чітко дав зрозуміти, що не в захваті від перспективи повернення її колишнім власникам – Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову.

"Україна як ніколи непогано виконала структурні маяки програми stand-by, яка, як мені здається, і замислювалася на період політичної турбулентності. Але у МВФ виникли нові заклопотаності з приводу економічного і політичного курсу, після того як з'явилася "діра у антикорупційної інфраструктури", яку потрібно терміново латати. І поки незрозуміло, наскільки парламент схильний це робити. Напевно, зараз це найбільша перешкода", - вважає керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

"Не менш важливі питання для МВФ – незалежність НБУ і питання, який вони маскують у формулюванні фінансової стабільності – майбутнє Приватбанку. Ці питання, швидше за все, не дозволять МВФ найближчим часом прийняти позитивне рішення для України", - додав Паращій.

На його думку, без перерахованих проблем серйозних перешкод для чергового траншу вже в травні не повинно було бути. Тим більше українська сторона виконала більшість "структурних маяків" програми, запланованих до травня, за винятком хіба що прийняття закону про "спліті", який передбачає поділ Нацкомфінпослуг та передачу її повноважень НБУ і Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

Незадовго до приїзду місії не обійшлося без курйозів і з боку уряду, який ледь не зірвало домовленості з Фондом про приведення ціни на газ для населення до ринкового рівня, як це було раніше узгоджено з кредитором. Кабмін у квітні прийняв постанову, що суперечило чинному режиму спецобязательств НАК "Нафтогаз України". За інформацією РБК-Україна, уряд не повідомило Фонд про свої наміри. Але коли про це стало відомо публічно, Кабмін був змушений виправити помилку.

Ще одним каменем спотикання могло б стати зміна статуту "Нафтогазу", яким уряд посилив свій контроль над наглядовою радою держкомпанії, що суперечить узгодженої з міжнародними донорами корпоративної реформи.

Знайомство з президентом і фактор виборів

Увага експертів МВФ найближчі тижні буде сфокусована не тільки на оцінці виконання умов програми, але і на налагодження комунікації з новим президентом і його командою. "Враховуючи, що новий президент обраний на п'ять років, у Ради – вибори, а прем'єр у статусі в. о., частину уваги буде прикута до команди президента. Оцінка виконання умов програми і перспективи такого виконання – це суть роботи місії", – пояснив головний експерт Ради Нацбанку Віталій Шапран.

Дострокові вибори, які ініціював президент Зеленський, розпустивши Раду, зовсім не привід припиняти роботу з МВФ, впевнені аналітики. Олег Устенко переконаний, що Україна в середній і довгостроковій перспективі не зможе бути фінансово стабільною без наявності програми МВФ.

"У короткостроковій перспективі – якщо мова йде про місяця-двох – у країни є достатня подушка безпеки у вигляді золотовалютних резервів розміром близько 20 млрд доларів. Але цього запасу вистачить на дуже обмежений період часу", - запевняє економіст.

Україні потрібно перебувати у програмі МВФ не тільки тому, що Фонд кредитує країни, але і з тієї причини, що Фонд є сигналом і орієнтиром для інших міжнародних кредиторів, каже Устенко. Приміром, програма макрофінансової допомоги від ЄС йде в прив'язці до наявності або відсутності програми з МВФ, так само як і програма з Світовим банком.

"Програма з МВФ повинна бути. Я вже не кажу про те, що є необхідність виходу на зовнішні ринки запозичення капіталу. Навіть зараз при вялотекущей програмі з МВФ можна розмістити облігації під шалені 10 відсотків річних. Можна тільки здогадуватися, якою буде ставка, коли програми з МВФ не буде. Тому співпраця потрібно зберегти, чого б це не коштувало", - наполягає співрозмовник.

Олександр Паращій погоджується, що в нинішній період політичної невизначеності явно не найкращий час для випуску єврооблігацій, оскільки це дійсно буде дуже дорого. "В резервах НБУ достатньо коштів для зовнішніх виплат. Якщо не буде траншу МВФ і не буде випуску єврооблігацій навіть до кінця року, є ризик, що резерви знизяться, скажімо, до 17 млрд доларів. Але це поки некритично за умови, що є світло в кінці тунелю у вигляді нової програми МВФ (після виборів, - ред.) або у вигляді закінчення поточної програми на якихось позитивних тонах", - вважає Паращій.

Проведення дострокових парламентських виборів, на його думку, в деякому розумінні може мати позитивний вплив на економічну ситуацію. "Період політичної невизначеності закінчиться на три місяці раніше. У нас є шанс увійти в новий діловий сезон з новим урядом, закрити питання політичної невизначеності до початку осені, а значить, є шанс на відновлення тих же іноземних інвестицій, які поки точно поставлені на паузу", - вважає Олександр Паращій.

Розраховувати на те, що МВФ кредитувати Україну до виборів і призначення нового Кабміну, не варто. З цим погоджується більшість опитаних експертів. Виходячи з практики попередніх років, при політичній невизначеності МВФ зазвичай бере паузу і не кредитує таку країну, де є такі проблеми, звернув увагу Віталій Шапран. Втім, саме по собі наявність програми з Фондом, навіть без отримання від нього грошей, є позитивним сигналом.

"Наскільки я знаю, уряд планував до кінця року розміщення євробондів на 2 млрд доларів. З траншем від Фонду або без нього зайняти ресурс можна, ключовий момент для стабільності наших ринків – щоб Україна не виходила з програми Фонду. А пауза траншів не настільки критична, хоча, звичайно, краще б цих пауз не було і програма виконувалася", - вважає експерт Ради НБУ.

Олег Устенко вважає, що глобально для влади є тільки три варіанти розвитку подій у контексті МВФ. Перший – намагатися домовитися і зрушувати наскільки можливо терміни, які були відведені на виконання домовленостей. "Зараз щодо цивілізовано сталася зміна влади. Це може бути таким собі додатковим плюсом, щоб говорити про те, що поточна програма може бути переглянута і продовжена. Хоча ще кілька тижнів тому я вважав, що базовий сценарій – програма на абсолютному гальмі, перевибори, формування нової коаліції та Кабінету міністрів, а тільки потім відкриття нової програми. Але і в першому і в другому варіанті програма потрібна", - зазначив Устенко.

Є ще третій варіант, як каже Устенко – більш ліричний, але який не можна реалізувати прямо зараз. Він передбачає відмову від програми співпраці з МВФ лише тоді, коли у країни будуть достатні притоки інвестицій, що дозволить обходитися без запозичень. "Але це довгострокова перспектива, для цього потрібні серйозні зрушення в якості бізнес-клімату", - резюмував співрозмовник.