Права і вибори: як Верховна рада запровадила воєнний стан

З ранку 28 листопада у десяти областях України терміном на один місяць запроваджується воєнний стан. Під тиском народних депутатів президент Петро Порошенко відступив від своєї початкової ідеї – ввести воєнний стан на два місяці і по всій країні. Для того, щоб отримати схвалення парламенту, довелося погодитися і чітко зафіксувати дату президентських виборів – 31 березня наступного року, як і планувалося раніше. Про те, як Верховна рада з застереженнями підтримала президентську ініціативу – в матеріалі РБК-Україна.

Ідея про запровадження воєнного стану у зв'язку з подіями в Азовському морі і захопленням українських військових кораблів стала для народних депутатів несподіванкою. Кілька співрозмовників у правлячих колах запевнили РБК-Україна, що ця ініціатива виникла майже спонтанно, як реакція на неприкриту російську агресію на Азові.

Багато впливових членів парламентської коаліції впевнені, що атака на українські катери була "ексцесом виконавця" у росіян. "Думаю, їх начальство і Путін навіть не в курсі були. У бардаку хтось там з місцевих військових вирішив погратися у війну. А потім пішло-поїхало. Напевно, там вже і командир - не командир, і капітан - не капітан", - припустив один із співрозмовників.

Спірне положення

До четвертої години дня у понеділок на позачерговому засіданні Ради, яка повинна була затвердити президентський указ про воєнний стан, зібрався необхідний депутатський кворум. Перед цим парламентський комітет з питань національної безпеки і оборони одноголосно підтримав законопроект про затвердження указу президента "Про введення воєнного стану в Україні".

Але почати екстрене засідання депутати не змогли вчасно. "Радикальна партія Олега Ляшка" заблокувала президію, вимагаючи оголошення перерви для консультацій з президентом. Після майже години суперечок з "радикалами", яких активно підтримувала фракція "Батьківщина", спікер Андрій Парубій був змушений оголосити перерву, після чого почалися багатогодинні консультації з участю голів фракцій.

У народних депутатів було кілька ключових претензій. Перша – скоротити термін, на який вводиться воєнний стан, з 60 до 30 днів. Головний аргумент – згідно із законодавством, в цей період заборонено проводити будь-які вибори. На думку багатьох нардепів, під час воєнного стану не можна не тільки йти на виборчі дільниці, але й проводити підготовку до голосування: висувати кандидатів, формувати виборчкоми і т. д. Тоді як за чинним графіком, виборча кампанія має розпочатися вже 30 грудня.

Опоненти Петра Порошенка стверджували, що введення воєнного стану призведе до автоматичного перенесення президентських виборів. Таким чином Порошенко міг би продовжити термін свого правління. На консультаціях особливо наполягали "радикали" і "Батьківщина". Їх лідери вже активно включилися у передвиборну гонку, в тому числі сильно витратилися на рекламу і білборди, склали щомісячний бюджет кампанії. Перенесення виборів, причому на невизначений термін, не тільки могло би вплинути на цифри у рейтингах, але й зробити їх набагато дорожчими.

"Радикальна партія" не давала почати екстрене засідання парламенту і вимагала проведення консультацій з президентом (Віталій Носач, РБК-Україна).

"Тих, хто не згоден з узурпацією влади Петром Порошенком, називають рукою Кремля, ногою Кремля, членом Кремля, ще чимось Кремля", - обурювався в кулуарах Ляшко.

Друга вимога – запровадити чіткий перелік прав і свобод українців, які могли бути обмежені у зв'язку з введенням воєнного стану. У першому указі президента, який розглядався на профільному комітеті, про це взагалі не було ні слова, хоча такий перелік там повинен бути зазначений відповідно до законодавства.

"Ви бачили, як там обмежуються права і свободи? Навіщо там дозвіл на прослуховування громадян? Я цього не розумію. І виборцям не поясню, якщо проголосую за це. Президент не хоче зустрітися з депутатами і все чітко пояснити. Такий документ не може дописуватися на коліні. Якщо потрібно буде – завтра зберемося, у нас є 48 годин", – сказав РБК-Україна один із соратників Юлії Тимошенко.

Пізніше на сайті Ради з'явився інший проект президентського указу, в якому передбачалося можливе обмеження ряду конкретних прав і свобод: на недоторканність житла, таємницю листування та телефонних розмов, свободу пересування і свободу слова, права на мирні зібрання і т. д.

Нарешті, остання вимога нардепів – обмежити територію, на якій введено особливий правовий режим, звузивши її до прифронтових територій або прикордонних з РФ і окупованим Кримом регіонів.

Образи і поступки

Президент пішов на певні поступки. Фракція "Народного фронту" також вимагала одночасно і скорочення воєнного стану до одного місяця, і його введення лише на певних територіях, і призначення президентських виборів на 31 березня 2019 року. В іншому випадку, "фронтовики" погрожували не дати голоси за ініціативу Порошенка. Інтрига полягала і у тому, що частина "фронтовиків" останнім часом відверто підіграє Юлії Тимошенко.

Джерело у фракції "Народного фронту" розповіло РБК-Україна, що головним ініціатором запровадження воєнного стана був секретар РНБО Олександр Турчинов. "Порошенко спочатку не дуже горів бажанням. Він зв'язувався з західними партнерами, консультувався, але повірив у цю концепцію", - сказав він.

У той же час, за словами кількох співрозмовників у НФ, Турчинов не прийшов на засіданні їх фракції у понеділок. "Фракцію вели Бурбак і Аваков. Яценюк вдало поїхав зустрічатися з європейськими політиками і повернутися не встиг", - сказав один з нардепів НФ і додав, що Аваков був не дуже задоволений ідеєю з воєнним станом, яку і оголошував соратникам по партії. "Ми вислухали їх, і після цього народилася концепція, як можна стримати апетити Порошенко - 30 днів, дата виборів, окремі території і так далі", - сказав він.

Порошенко годину прочекав у парламенті, щоб виступити перед депутатами, але переговори затягувалися, і він поїхав з Ради на вулицю Банкову, звідки виступив з відеозверненням. "Я буду пропонувати парламенту ввести воєнний стан на тридцять днів. Для чого? А щоб воєнний стан ні днем не накладався на початок виборчої кампанії. У грудні я внесу – на початку грудня – проект рішення парламенту про дату президентських виборів, які повинні відбутися у відповідності з Конституцією 31 березня 2019 року", - заявив президент.

Президет Петро Порошенко у кінцевому рахунку погодився на умови депутатів і змінив текст свого законопроекту про затвердження указу про воєнний стан (Віталій Носач, РБК-Україна).

Але частина опозиції все одно була незадоволена такими поступками, вимагаючи негайно зафіксувати, що вибори відбудуться саме в останній день березня наступного року. "За законом, Рада повинна призначити дату виборів своєю постановою не пізніше 21 грудня. А воєнний стан, навіть на 30 днів, затягнеться до 26-27 грудня. Виникає накладка і, як наслідок, привід для звернень в різні суди. Крім того, ми не віримо обіцянкам внести постанову щодо дати виборів "на наступний день", "колись потім" і т. д.", - сказав виданню депутат від "Батьківщини".

У підсумку, коли парламент о сьомій тридцять вечора нарешті почав розглядати питання про воєнний стан, впевненості в успішному голосуванні ще не було. За інформацією видання, "за" були готові проголосувати більшість депутатів від правлячої коаліції ("Народний фронт" – якщо їх побажання будуть враховані) і частина "Самопомочі", що орієнтується безпосередньо на лідера партії Андрія Садового.

Обговорення в залі відбувалося в конфліктній атмосфері. Частина депутатів у своїх виступах наголошували на тому, що захист України від російської агресії – завдання номер один, отже, воєнний стан треба вводити негайно. Інші ж робили акцент на тому, що вся ця історія – лише спроба влади зірвати виборчий процес.

Перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко згадала військових, захоплених Росією в полон на трьох українських кораблях. За її словами, під час тригодинних консультацій з Андрієм Парубієм лідери фракцій називали не їх імена, а говорили лише про вибори.

"Нам тільки що люди, які на кіностудії Довженка знімали ролики про те, як вони "сепаров" ловили, розповідали, який їм не такий Порошенко. Путіна у своїх виступах вони не згадали. Інші люди нам тут співали, що ми не проголосували у 2014 році за введення воєнного стану. Так стенограма засідання РНБО свідчить, що тільки Турчинов тоді за це проголосував. Інший голос не випускав навіть голубів миру", – заявила Геращенко, вказуючи на місця, де сидять депутати "Батьківщини".

У відповідь заступник голови цієї партії Сергій Власенко назвав її "підстилкою". Нардепа присоромили спікер Ради, прем'єр-міністр, президент та колеги по парламенту. У підсумку він все ж вибачився і підійшов до Геращенко, щоб обійняти і поцілувати.

Президент перед фінальним голосуванням зазначив, що воєнний стан вводиться на 30 діб, а обмеження прав громадян буде застосоване лише у разі наземної російської військової агресії на території України.

"Я попросив надати право президенту, як тільки російський солдат перетне кордон – я не буду гаяти ні секунди для того, щоб забезпечити захист української землі", – додав він, уточнивши, що мова йде про можливе вторгнення за межами операції Об'єднаних сил та незаконно анексованого Криму.

Петро Порошенко пояснив, що воєнний стан вводиться в тих областях, де може бути завдано удару: Вінницькій, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Херсонській, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.

"Чого чекав Путін?.. Путін чекав повернення Цхінвалі. Для того, щоб ми повторили долю Грузії. Щоб дали привід забезпечити пролиття крові сотень тисяч українців. Для того, щоб втратити підтримку всього світу. І замість цього залишитися один на один зі своїми проблемами", – сказав президент.

По ходу виступу його раз за разом перебивали депутати "Радикальної партії" і "Батьківщини". Порошенко попросив їх помовчати і не матюкатися. Наприкінці промови до нього підбіг глава РПЛ Олег Ляшко. Його перехопив нардеп від БПП Іван Мельничук. "Радикал" Сергій Рибалка пішов з'ясовувати стосунки з Сергієм Березенко, в ході чого зав'язалася бійка – депутати розбили суфлер.

Коли пристрасті вляглися, Рада схвалила введення воєнного стану 276 голосами. "За" проголосували БПП, "Народний фронт", "Самопоміч", "Радикальна партія", "Батьківщина", майже половина групи "Воля народу" та позафракційних депутатів. Згідно з домовленістю, далі парламент затвердив 31 березня 2019 року днем президентських виборів і звернувся до міжнародних партнерів через черговий акт російської агресії.

Фракції "Батьківщина" і "Сапомоміч" багато критикували президента, але все ж підтримали рішення про введення воєнного стану (Віталій Носач, РБК-Україна).

Як розповів РБК-Україна співрозмовник з оточення президента, завдання перенесення виборів у зв'язку з воєнним станом спочатку не ставилося, а його введення на 60 днів і по всій країні – початкове "завищення планки", щоб потім відступити і отримати те, що потрібно. "Це іміджевий проект, щоб зміцнити образ Порошенко як захисника України від російської агресії і змістити акценти кампанії з газу-тарифів-пенсій на національну безпеку", - сказав співрозмовник видання.

Думку про те, що воєнний стан – це іміджевий проект для президента непублічно поділяють і у БПП, і у НФ. "Думаю, було завдання максимум і завдання мінімум. Максимум з перенесенням виборів не пролізло, пішли по мінімуму", - сказав РБК-Україна один із депутатів коаліції.

Але поки незрозуміло, як саме буде діяти влада після того, як термін дії воєнного стану закінчиться. Цілком очевидно, що за 30 днів не вдасться домогтися серйозних успіхів у поверненні Криму і ОРДЛО або зміцнити позиції на Азовському морі.

"Які 30 днів? Що за цей час повинно трапитися, щоб закінчився воєнний стан? Я за те, щоб це було на 10 років, тільки в тій зоні, де йдуть бойові дії. Я не знаю, скільки вони будуть тривати: 3 роки, 5 років. А що станеться за 30 днів? Він кораблів накупить? Це торгашество: на підвищення і на пониження", – коментувала ситуацію віце-спікер Оксана Сироїд з "Самопомочі".

Затвердження дати виборів на 31 березня фактично унеможливлює пролонгацію особливого правового режиму. "Вплутатися в цю історію змогли, але як з неї виходити - особисто я не бачу. І наші опоненти через місяць не упустять можливості потоптатися по владі, мовляв, ну що, перемогли Росію за місяць? Які взагалі успіхи?..", - підсумував депутат з пропрезидентської фракції.