Поділили по-депутатськи: як влада використовує бюджетні гроші у передвиборній боротьбі

В очікуванні виборів депутати все частіше з'являються на своїх округах не з порожніми руками. Мажоритарники тішать виборців новими лавочками та дитячими майданчиками з іменними табличками в рамках агітаційної кампанії. Але найчастіше ці об'єкти фінансуються з державного бюджету, а не з власної кишені політиків. Як депутати підвищують свій рейтинг і рейтинг влади у цілому за рахунок субвенції на соціально-економічний розвиток – у матеріалі РБК-Україна.

Перед прийняттям державного бюджету біля ложі уряду у Верховній раді традиційно вишиковується черга "прохачів". В основному це мажоритарні депутати, які вимагають грошей на свої округи. Домігшись бажаного від Кабміну, мажоритарники дають голоси за держбюджет. Кожен рік ситуація у тому чи іншому вигляді повторюється.

Виконуючи свою частину неформальної угоди, уряд виділяє гроші на округи під конкретні проекти або перераховує їх у місцеві бюджети. Ця стаття витрат проходить як субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій.

За неофіційно сформованим порядком кошти розподіляються між фракціями. Коаліція, а також групи "Воля народу" і "Відродження", завдяки яким приймаються важливі для влади законопроекти, отримують більше за інших. Далі кожному депутату видають частку на його округ. Розмір виплати часто залежить від його роботи за минулий рік та важливості конкретно взятого нардепа для фракції.

Лояльність за рахунок скарбниці

У 2019 році на субвенцію соц-економрозвитку передбачено майже 4,8 млрд гривень. Кабінет міністрів своїм розпорядженням наприкінці січня розподілив трохи більше мільярда гривень з цих коштів. Інше витратять протягом року. У громадянській мережі "Опора" відзначають, що вперше виділення субвенцій сталося так рано. Зазвичай гроші починають розподіляти на початку літа. Експерти вважають, що така активність, швидше за все, пов'язана з майбутніми виборами до Верховної ради.

Кількість проектів у рамках соціально-економічного розвитку територій стабільно збільшується, тоді як середній розмір виплат зменшується. За даними "Опори", ще у 2016 році лише 13% об'єктів за цією статтею обходилися скарбниці менше ніж у 50 тис. гривень, а в 2018 році – вже 37%.

"За кілька тисяч гривень закуповуються дзеркала, баяни, тенісні столи, принтери. Фактично, це одноразові акції. Тобто, гроші часто йдуть не на серйозні інфраструктурні проекти, а на дитячі майданчики, меблі, техніку та інші дрібні об'єкти, очевидно, щоб отримати на наступних виборах електоральну перевагу, – пояснює аналітик "Опори" Андрій Савчук. – Кулуарно у парламенті розповідають, що прийдуть вибори і депутати, які піаряться на субвенції, поїдуть у кожне село і будуть говорити: я вам поставив двері, зробив дахи, вікна – виберете мене в наступний раз, ми вам зробимо ще клуб і бібліотеку".

Гроші у рамках субвенції соціально-економічного розвитку протягом року можуть виділятися кілька разів, поки не буде вичерпаний весь обсяг коштів за цією програмою. Останній мільярд депутати регулярно розподіляють в грудні. Але за час, що залишився до кінця року, освоїти ці кошти вкрай складно. Тому є два варіанти: повернути гроші назад в бюджет або заплатити наперед за ще невиконані роботи.

Але парламент знайшов третій шлях, і в кінці 2017 року визначив, що субвенція – це перехідні кошти, тобто їх можна використовувати і в наступному році, але тільки за первісним призначенням. У 2018 році залишилося близько 2 млрд гривень невикористаних коштів, передбачених на "соцеконом". Однак і з їх розподілом все виявилося не гладко. У кінці минулого року всі, хто подав заявки для отримання субвенції, отримали лише 30 відсотків. Решту їм просто обрізали, і навіть не дали визначитись з пріоритетністю проектів.

"Наприклад, депутат запропонував 10 проектів на 20 мільйонів гривень, але дали тільки 30 відсотків. Решта 70 відсотків у Кабміні пообіцяли додати в січні. Наскільки я знаю, одним ці гроші прийшли, іншим – ні. Коли вийшло розпорядження, було багато незадоволених. Адже, по-перше, з ними не порадилися. По-друге, скандал був через те, що за держбюджет депутати вже проголосували, а за фактом обіцяних грошей на проекти їм не дали. Ця ситуація торкнулася всіх депутатів", – сказав РБК-Україна виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Принципи рівності

Те як затверджується і розподіляється субвенція, складно назвати прозорим і відкритим процесом. Спершу місцева влада, мажоритарні депутати і фракції подають свої пропозиції. Аналітики "Опори" стверджують, що фактично невідомо, як ці пропозиції збирають, обробляють і регулюють. Немає жодних критеріїв, чому один об'єкт кращий і важливіший за інший. Фінальний список проектів затверджує спеціальна комісія, яку очолює голова бюджетного комітету Ради Андрій Павелко (БПП). З 16 членів комісії лише двоє представляють уряд, інші – народні депутати, причому семеро від "Блоку Петра Порошенко" і троє від "Народного фронту".

"Далі список об'єктів затверджує Кабінет міністрів і в кінцевому підсумку за нього знову повинні проголосувати депутати на засіданні бюджетного комітету. Тут простежується потенційний конфлікт інтересів, тому що процес де-факто замкнутий на парламенті. Процес розподілу став ще більш заплутаним, але не прозорим. Але фактично субвенції розподіляються не в "бюджетну ніч", а протягом року", – говорить Андрій Савчук.

Як правило, комітет особливо не править документ, який передає йому Кабмін. Все тому, що спочатку розподіл субвенції узгоджується на рівні фракцій. Роль уряду у цьому процесі мінімальна. Від нього очікується тільки затвердження вже розписаних в парламенті витрат.

"Всі депутати рівні, але деякі – рівніші за інших". Коротко так можна пояснити принцип розподілу бюджетної субсидії. Буває так, що частина району отримує кошти на соціально-економічний розвиток, а частина – ні, тому що вони знаходяться у різних мажоритарних округах. При цьому розподіл по фракціях більш-менш відповідає кількості мажоритарників. У БПП найбільша кількість округів – 71, депутати цієї політсили у минулому році отримали 1,5 млрд гривень на 5145 проектів.

Коаліційному "Народному фронту" відійшло майже 790 млн гривень, хоча на той момент у партії було всього 18 мажоритарників. У той же час на 47 округів позафракційних нардепів парламент виділив тільки 609 млн гривень. Задоволеними залишилися депутатські групи "Відродження" і "Воля народу": на них пішов майже мільярд гривень бюджетних коштів при 24 і 19 мажоритарниках відповідно. Решта фракцій опозиції, без врахування "Радикальної партії", у якої немає своїх мажоритарних округів, отримали менше 145 млн гривень на всіх.

"В середньому більше всього грошей отримують округи, які в парламенті представляють мажоритарники від "Нарфронту", потім йдуть "Відродження" і "Воля народу", а вже тоді – БПП. Ми бачимо, що великі суми йдуть на округи тих депутатів, завдяки голосам яких коаліція приймає необхідні законопроекти. Значна частина субвенції використовується в цілях непрямої агітації, коли депутат чітко проводить зв'язок між собою і грошима, які були залучені", – пояснює аналітик Андрій Савчук.

В "Опорі" вважають, що такі дії, по суті, мають всі ознаки використання бюджетного адміністративного ресурсу та непрямого підкупу виборців. У той же час місцева влада, яка в ідеалі має припиняти агітацію за рахунок бюджетних грошей і забезпечувати ефективність їх використання, часто підігрує народним депутатам і запрошує їх на "перерізання стрічок", де ті вже піарять себе і свою політсилу. Цей же сценарій застосовується і для президентських виборів.

"У кандидатів в президенти є віп-агітатори. Наприклад, депутати, мери і голови обладміністрацій. І людина, яка агітує, повинна показувати конкретні справи. Ця субвенція зараз активно використовується. Її також будуть освоювати і перед парламентськими виборами", – розповів виданню представник місцевого самоврядування в одному з обласних центрів.

При цьому депутати де-факто захищені від адміністративної та кримінальної відповідальності за таку діяльність. Та й до того ж її складно кваліфікувати як якесь офіційне правопорушення, зазначають в "Опорі".

Подібну ситуацію експерти спостерігають не тільки на округах, але і по окремих регіонах. Традиційно найбільші суми в рамках "соцеконому" отримують Вінницька та Харківська область. А ось Луганській та Тернопільській області, навпаки, дістаються крихти від "бюджетного пирога". Диспропорція у розподілі субвенції особливо помітна в сусідніх областях. Наприклад, Івано-Франківська область у минулому році отримала 220 млн гривень, в той час як Тернопільська – всього 77 млн гривень. Раніше різниця у бюджетній підтримці сусідів доходила до семи разів.

Всім не вистачить

Всередині фракцій субвенцію також ділять далеко не рівними частинами. Після розпорядження Кабінету міністрів про розподіл мільярда гривень в рамках соціально-економічного розвитку територій в кінці січня в "Блоці Петра Порошенко" стався публічний скандал. Все через те, що багато мажоритарників отримали набагато менше коштів, ніж просили на свої проекти. Проблема у тому, що депутати заздалегідь обіцяють своїм виборцям фінансування нових проектів. І такий "кидок" колег по фракції у БПП не оцінили.

"Це якась азіатщина, чисто понятійний розподіл. Одним дали дуже багато, найбільше Ігорю Кононенку, а є такі, хто взагалі майже нічого не отримав. Ніна Южаніна отримала добре, вона начебто все ж буде балотуватися по округу. А Юрію Солов'ю майже нічого не дісталося", – обурювався один із членів БПП у розмові з РБК-Україна.

Його колега, який також побажав зберегти анонімність, стверджує, що в цьому році субвенцію ділили "по-новому". За його словами, зазвичай "соцеконом" розподіляли між мажоритарниками, але в цей раз – роздали всім. "Списочники свої частки віддали головним: Кононенко, Березенко, Ірині Луценко. Депутатам сказали, що ви можете претендувати на ці гроші, тільки якщо напишете заяву, що не претендуєте на місце в списку. А якщо хочете в список, то будьте віп-агітаторами, ким завгодно, але грошей не отримаєте", – розповів нардеп від БПП.

Цікаво, що Ірина Луценко та Ігор Кононенко в нинішнє скликання парламенту пройшли за списками президентської політсили. Однак, як писало РБК-Україна, на майбутні вибори вони вже підібрали собі округи, на яких ведуть активну роботу.

"Є округ номер 94 в Київській області, який в парламенті представляє Віктор Романюк, але активно працює на ньому Ігор Кононенко. Ми бачимо публічні акції непрямої агітації, коли депутат позиціонує, що саме він залучив субвенції на місцеві проекти. У минулому році округ отримав 106 мільйонів гривень – другий показник по Україні", – уточнив аналітик "Опори" Андрій Савчук.

У вівторок, 19 березня, після виходу публікації прес-служба Ігоря Кононенка надіслала відповідь на запит видання. При цьому у депутата не відповіли по суті щодо того, яким чином відбувається розподіл субвенції всередині фракції БПП. У прес-службі народного депутата нагадали, що питання розподілу субвенції "знаходиться у віданні Кабінету міністрів України, зокрема Міністерства фінансів України". Єдине що у Кононенка підтвердили, – його роботу з 94 округом.

"Як ви знаєте, всі ці майже п'ять років я є заступником голови фракції партії "Блок Петра Порошенка" у Верховній раді України. У квітні 2017 року мене обрали керівником Київської територіальної організації партії "Блок Петр Порошенка "Солідарність". Тоді ж як на фракції, так і в партії ми вирішили, що кожен наш депутат, який був обраний до Верховної ради України VIII скликання по загальнодержавному багатомандатному виборчому округу має визначитися з округом (де у партії нема кандидата-мажоритарника), за який буде відповідати. Більшість це зробила, і ми це закріплення провели через рішення фракції. Я визначився з 94-м округом, бо саме на Васильківщині я служив в армії, тому цей регіон для мене дуже близький. Щодо балотування або небалотування на чергових виборах до Верховної ради України я прийму рішення після президентських виборів. Проте, зазначу, що за крісло, як деякі депутати, я не тримаюся. Я абсолютно самодостатній і у мене маса інших планів", – цитує Кононенка його прес-служба.

Безумовним лідером за розміром отриманої субвенції, як по всій країні, так і у власній фракції, став 204 округ Максима Бурбака у Чернівецькій області. Глава фракції "Народного фронту" зумів залучити 122 млн гривень. У топ-10 також входять Костянтин Яринич (БПП, 99 округ, Кіровоградська область), Павло Балога (позафракційний, 71 округ, Закарпаття), Віктор Бондар ("Відродження", 191 округ, Хмельницька область), Олег Дмитренко (БПП, 210 округ, Чернігівщина), Олександр Співаковський (БПП, 181 округ, Херсонська область), Олексій Порошенко (БПП, 12 округ, Вінниччина) і Анатолій Дирів (НФ, 86 округ, Івано-Франківська область).

Цікаво, що кошти, які впливові депутати від коаліції та її ситуативні союзники отримують на свої округи, у багато разів перевищують виплати на деякі області. При цьому деякі мажоритарники і зовсім залишилися без частки від "соцеконому". У минулому році всього 19 округів отримали 1,37 млрд гривень – третину від усього розміру субвенції. "Соціально-економічний розвиток територій з 2016 року фактично став заручником політичних домовленостей", – констатував Андрій Савчук.