Парламент провалив за основу закон про сімейну медицину

Парламент провалив за основу закон про сімейну медицину
Фото: парламент (РБК-Україна, Віталій Носач)

У законі пропонувалося визначити засади функціонування та розвитку сімейної медицини

Верховна рада провалила законопроект №6634 "Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини", передає кореспондент РБК-Україна.

Підкреслимо, нардепи відмовилися підтримати проект закону за основу, повернення його у комітет на доопрацювання та суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Після цього голова ВР Андрій Парубій оголосив про відхилення документу.

"Проект закону я оголошую відхиленим", - зазначив очільник парламенту.

Додамо, що після цього Рада пішла на перерву до 10:50.

У пояснювальній записці до проекту наголошується, що мережа закладів первинної медичної допомоги й досі не сформована належним чином і не забезпечує потреб населення у якісній та доступній первинній допомозі.

"На сьогодні мережа закладів первинної медичної допомоги в Україні представлена 5,5 тис. центрів первинної медико-санітарної допомоги та амбулаторіями сімейної медицини, чисельність медичного персоналу налічує більше 35 тис. осіб, з них: 13 тис. лікарів загальної практики-сімейних лікарів, середній персонал з медичною освітою за спеціальністю "загальна практика - сімейна медицина" - 22 тис. осіб. Один лікар загальної практики- сімейний лікар обслуговує дільницю  від 1500 до 2000 осіб дорослого та дитячого населення (500-600 сімей)", - сказано у записці.

Створення умов для розвитку первинної медичної допомоги на засадах первинної медичної допомоги  дозволить, як підкреслюють автори, покращити важливу складову національної безпеки держави - збереження та зміцнення здоров’я населення України.

Суть законопроекту

Законопроектом визначаються правові, організаційні, економічні та соціальні засади забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, первинною медичною допомогою, встановлюють засади функціонування та розвитку сімейної медицини.

У проекті пропонується визначити такі види ПМД:

  • первинну долікарську (надається сімейною медичною сестрою, фельдшером закладів охорони здоров’я або їх структурних підрозділів, що надають ПМД, незалежно від форми власності й організаційно-правової форми, а також сімейними медичними сестрами, медичними сестрами та фельдшерами, які працюють як фізична особа-підприємець (ФОП) і перебувають із цими закладами у цивільно-правових відносинах);
  • первинну лікарську (надається лікарями загальної практики-сімейної медицини, які працюють у будь-яких закладах охорони здоров’я та їх структурних підрозділах, які надають ПМД, або такими ж фахівцями, що працюють як ФОП і перебувають із цими закладами у цивільно-правових відносинах);
  • первинну спеціалізовану (надають стоматологи, педіатри, терапевти - співробітники медичних закладів, які надають ПМД, та їх підрозділів, і ті, що працюють як ФОП і перебувають із цими закладами у цивільно-правових відносинах).

Обов’язки сімейного лікаря

У документі також чітко визначені професійні обов’язки лікаря загальної практики - сімейного лікаря.

Такий лікар повинен консультувати населення щодо здорового способу життя і запобігання хворобам; проводити комплексну профілактику захворювань, травм, отруєнь, сприяти зниженню рівня захворюваності, інвалідності й смертності населення; здійснювати раннє виявлення захворювань, своєчасне амбулаторне обстеження і лікування пацієнтів відповідно до медичних показань; організовувати й надавати ПМД в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта; організовувати й надавати невідкладну допомогу;консультувати сім’ї з питань щеплення, годування дітей, їх виховання, підготовки до садочків і шкіл, поведінки, психології, гігієни, соціальних, медичних і статевих сторін сімейного життя.

Також сімейний лікар зобов'язаний надавати інформацію пацієнту про методи та засоби діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку із хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами; брати на облік пацієнтів, які підлягають диспансеризації, забезпечувати динамічне спостереження за станом їх здоров’я та проводити лікувально-оздоровчі заходи; розробляти індивідуальні програми обстеження та спостереження за здоров’ям пацієнта; оцінювати індивідуальні ризики інфекційних, неінфекційних та соціально небезпечних захворювань; виконувати профілактичні щеплення відповідно до чинного законодавства; проводити медичну експертизу тимчасової втрати працездатності.

Крім того, він має направляти пацієнтів з ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертизу та медико-соціальну реабілітацію; брати участь в організації медико-соціальної та психологічної допомоги одиноким, людям похилого віку, особам з інвалідністю та пацієнтам із хронічними захворюваннями; надавати достовірну та повну інформацію пацієнту про стан його здоров’я, ознайомлювати його з медичними документами; зберігати лікарську таємницю; здійснювати медичне втручання після отримання згоди пацієнта (якщо стан невідкладний, така згода не потрібна) тощо.

Нагадаємо, член комітету з питань охорони здоров'я, заступник голови фракції "Блоку Петра Порошенко" Сергій Березенко заявив, що у державному бюджеті на 2019 рік закладено таке фінансування програм у сфері охорони здоров'я, яке дозволить запустити медичну реформу з 2020 року.

Як писало РБК-Україна раніше, українські сімейні лікарі, які підписали декларації зі своїми пацієнтами і почали працювати за системою "гроші йдуть за пацієнтом", отримали в липні підвищені зарплати.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся