Відмова від Нагірного Карабаху? Пашинян готовий підписати "зрадницькі документи"

Загострення конфлікту

У ніч на 13 вересня 2022 року на кордоні Азербайджану та Вірменії поновилися бойові дії. Офіційний Єреван заявив про обстріли прикордонних міст, а Баку у відповідь звинуватив сусіда в мінуванні шляхів постачання та обстрілах.

Проте бої ведуться на вірменській території. Армія Азербайджану б'є з артилерії, БПЛА і великокаліберних гармат в напрямку Сотка, Варденіса, Горіса, Капана, Артаниша, Ішханасара і робить спроби позиційного просування. Станом на вечір 14 вересня інтенсивність зіткнень значна знизилася, крім районів Джермука і Верин Шоржа.

Фото: карта зіткнень на кордоні Азербайджану та Вірменії (kavkaz-uzel.eu)

На даний момент про втрати повідомляє лише Вірменія.

"Я вчора заявив, що станом на вчора у нас 49 жертв, і сказав, що, на жаль, це не остаточна цифра. Я можу сказати, що станом на зараз уточнене число жертв - 105",- заявив вірменський прем'єр Нікол Пашинян в ході урядової години в парламенті.

Азербайджанські ЗМІ обмежуються сухими зведеннями з фронту. У Баку стверджують, що Вірменія веде артилерійські та мінометні обстріли в лачинському напрямку (Нагірний Карабах).

Дипломатія і запит допомоги ОДКБ

З початком нового загострення активізувалася і міжнародна дипломатія. Єреван провів переговори з Францією та США, які закликали вирішувати конфлікт мирним шляхом. Маючи союзників у вигляді учасників Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), до якої входять Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан і Киргизія, Пашинян запросив допомогу у відновленні територіальної цілісності.

"Коли я кажу, що Азербайджан здійснив агресію щодо Вірменії, мається на увазі, що встановив контроль над якоюсь територією. У цьому полягає причина того, що ми звернулися до ОДКБ. Ми звернулися в ОДКБ на підставі 4-ї статті, коли говориться, що агресія щодо однієї з країн-членів є агресією щодо інших країн-членів", - зазначив прем'єр, уточнивши, що мова йде про військову допомогу.

У відповідь ОДКБ направив місію для оцінки ситуації. Також у секретаріаті організації заявили про початок роботи з реалізації механізмів ОДКБ для врегулювання ситуації. Не менш розпливчастими формулюваннями відреагували і у президента Росії Володимира Путіна. За підсумками вчорашнього засідання Ради ОДКБ, у нього заявили "про додаткові практичні кроки російської сторони, спрямовані на деескалацію виниклої напруженості".

Ймовірно, більш конкретні заяви послідують в найближчі дні після зустрічі Путіна з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим на полях саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС), який пройде 16 вересня.

Відмова від Нагірного Карабаху?

За словами Нікола Пашиняна, на сьогодні Азербайджан контролює близько 50 квадратних кілометрів вірменської території.

"У травні минулого року 40 квадратних кілометрів територій було окуповано в нашій країні. Станом на даний момент можу сказати, що ще 10 квадратних кілометрів окуповано. Сталася агресія, і ми говоримо, що ми не визнаємо її. Вони мають піти з нашої території, і це наша політична позиція", - пояснив він запит військової допомоги у ОДКБ.

Однак сьогодні він не обмежився лише цими заявами. І підкреслив готовність підписати документи, через які його назвуть зрадником.

"Ми хочемо підписати папір, через який нас багато людей буде критикувати, лаяти, називати зрадниками, навіть народ може вирішити усунути нас від влади, ми будемо вдячні, якщо в результаті цього Вірменія отримає тривалий мир і безпеку на площі 29 800 квадратних кілометрів (площа Вірменії, - ред.). Я чітко заявляю - те рішення, яке це забезпечить, я підпишу. Мене не цікавить, що буде зі мною далі, мене цікавить, що буде з Вірменією. Я готовий піти на важкі рішення заради миру", - додав він.

Відомо, що за посередництва Російської Федерації ведеться підготовка мирного договору між Баку та Єреваном. Представник МЗС Росії з цією метою у вересні повинен відвідати обидві країни.

Ще більшу настороженість викликає заява Пашиняна про готовність визнання територіальної цілісності Азербайджану. При цьому він не говорить прямо про відмову від Нагірного Карабаху.

"Азербайджан пропонує нам взаємно визнати територіальну цілісність наших країн. Ми говоримо, що згодні і готові навіть сьогодні. Але ті території, куди вони вторглися, знаходяться в територіальній цілісності якої держави?",- заявив він, маючи на увазі нібито захоплені території Вірменії.

Про готовність залишити весь Нагірний Карабах за Азербайджаном говорить його заклик провести кордони на основі радянських карт. Тобто тих карт, на яких бунтівний регіон знаходиться в складі Азербайджану.

Що було перед нинішнім загостренням

Восени 2020 року спалахнула нова війна за Нагірний Карабах. Армія Азербайджану в ході стрімкого наступу зайняла кілька районів, проте в листопаді сторони за посередництва Росії уклали перемир'я з розміщенням "миротворців". За підсумками бойових дій Баку встановив контроль над містами Шуші і Гадрут, а також над сімома прилеглими районами.

Війна за Нагірний Карабах триває близько 30 років. На момент розпаду СРСР дану історичну область у складі Азербайджанської РСР населяли переважно вірмени. Тому в 1991 році регіон за підтримки Вірменії проголосив "незалежність" і назвався Нагірно-Карабаськор республікою

Перші повномасштабні військові дії тривали з 1992 по 1994 роки. В ході цієї війни вірменська армія взяла під контроль кілька районів, які до початку війни не входили в автономію. У 1994 році конфлікт заморозили, а під контролем Баку залишалося лише близько 15% Нагірного Карабаху.

Азербайджан, як і інші країни світу, не визнає Нагірно-Карабаську республіку.