ru ua

В обхід України. Як США і Німеччина вирішили долю "Північного потоку-2"

В обхід України. Як США і Німеччина вирішили долю "Північного потоку-2" Ангела Меркель і Джо Байден (Фото: GettyImages)

Газопровід "Північний потік-2" буде запущений. Це стало остаточно зрозуміло після оприлюднення 21 липня спільної американо-німецької заяви щодо цього. Про те, чому США допустили реалізацію проекту, які обіцянки Україні дають її західні союзники та чого чекати Києву після запуску "ПП-2" – у матеріалі РБК-Україна.

США разом з Україною та кількома країнами Східної Європи були головним багаторічним опонентом "Північного потоку-2". Джо Байден, який зайняв Білий дім у січні 2021 року, також критикував "Північний потік-2", вказуючи, що його запуск значно збільшить вплив Росії на Європу в цілому і зашкодить безпеці України зокрема. Але на практиці нова американська адміністрація обрала інший підхід.

Влада США все частіше підкреслювала, що, незважаючи на усі попередні зусилля, до моменту вступу Байдена на посаду "ПП-2" був добудований вже на 90%, і подальша боротьба проти газопроводу не має сенсу. Навпаки, вона може нашкодити "трансатлантичній єдності" між США і Європою, в першу чергу, Німеччиною. Завершення газопроводу дійсно було одним з найбільш суперечливих питань у відносинах Вашингтона та Берліна.

Незважаючи на критику зовнішню – з боку України, Польщі та країн Балтії, і внутрішню – як від республіканців, так і від демократів, у травні США відмовилися від санкцій проти Nord Stream AG – компанії-оператора "ПП-2". Остання реальна перешкода до завершення проекту була знята.

Замість цього американці зосередилися на наданні Україні можливих компенсаторів і гарантій вже після того, як проект буде запущений. У Києві намагалися пов'язати це з реальним прогресом у питаннях повернення окупованих територій, що, звичайно, не могло влаштувати Москву.

При цьому якщо у США завжди визнавали, що" ПП-2" є геополітичним проектом РФ, то влада Німеччини досі говорить, що прокладка газопроводу має виключно економічний аспект.

Тим не менш, на переговори з американцями з приводу "Північного потоку-2" Ангелі Меркель, яка через кілька місяців залишає посаду канцлера, все ж довелося піти. Їх результатом стала спільна заява Берліна і Вашингтона, оприлюднена ввечері 21 липня.

Напередодні українські та світові ЗМІ писали про американо-німецьку "угоду" або "угоду" щодо "Північного потоку-2". За фактом же оприлюднено документ, який, швидше, нагадує написаний у дуже вільній формі меморандум, з вкрай сумнівною зобов'язуючою силою. Тому як мінімум у цьому аспекті паралелі з Будапештським меморандумом, який на практиці не зміг захистити Україну від російської агресії, цілком резонні.

В обхід України. Як США і Німеччина вирішили долю "Північного потоку-2"

Газопровід "Північний потік-2" можуть добудувати у найкоротші терміни (Фото: GettyImages)

Ключовий момент спільної заяви – обіцянка Німеччини "зробити дії" у разі, якщо Росія почне "використовувати енергетику як зброю" або зробить "подальші агресивні дії проти України". Крім того, німці обіцяють докласти зусиль до того, щоб на дії РФ при такому сценарії відреагував й весь Євросоюз, зокрема, через введення санкцій на експорт російського газу або інші сфери.

Німеччина також обіцяє вкластися у реформування енергетичного сектора України, зокрема, в "зелену" енергетику – для цих цілей пропонується створити окремий Зелений фонд з бюджетом в мільярд доларів, з яких стартовий внесок Німеччини складе 175 млн доларів.

Серед інших обіцянок Берліна – допомагати у модернізації української ГТС і налагодженні реверсних поставок газу. А також призначити Спеціального посланника, який лобіюватиме продовження контракту на транзит російського газу через Україну, який закінчується у 2024 році.

Між двох зол

Але особливого враження на офіційний Київ усі ці обіцянки не справили. МЗС України офіційно ініціювало консультації з Єврокомісією та Німеччиною щодо порушення принципів Енергетичного союзу ЄС, відповідні ноти були направлені у Берлін і Брюссель.

Перш ніж по "Північному потоку-2" піде перший газ, потрібно буде пройти ще кілька етапів, зокрема, сертифікацію та страхування. На кожному з них можуть виникнути певні складнощі. У Nord Stream AG раніше заявляли, що до завершення всіх робіт залишилася пара-трійка місяців. Як мінімум фізичну прокладку обох ниток можуть завершити у серпні, а символічно під камери заварити останній шов хоч на День незалежності України – це цілком було б у стилі російської влади.

Офіційно у Москві заявили, що готові обговорювати продовження транзиту газу через Україну й після 2024 року. "Це виключно питання економічної доцільності та рентабельності", – сказав прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.

А ось глава російського МЗС Сергій Лавров не приховував своєї іронії щодо обіцянок і гарантій, який США і Німеччина дають Україні. "Вражає – якщо це правда – домовленість про те, що Німеччина зобов'язується забезпечити продовження транзиту російського газу в Україну після 2024 року. Певно, Німеччина сильна..." – сказав він ще до офіційного оприлюднення американо-німецької заяви.

"США і Німеччина кажуть, що вони попросять Росію продовжувати платити Україні. Вони жартують?", – написало у редакційній статті The Wall Street Journal, розкритикувавши зовнішню політику Байдена як таку. На думку видання, жорсткі заяви американського президента з різних тем потім не супроводжуються реальними дипломатичними кроками, і історія з "Північним потоком-2" тому відмінний доказ.

На практиці сумнівні не тільки можливості Берліна ефективно натиснути на Москву у питанні транзиту через Україну. У заяву не увійшла пропозиція американців про так званий "kill-switch" підхід – зобов'язання Німеччини зупиняти прокачування газу по "ПП-2" на випадок розширення агресії РФ проти України або інших європейських країн.

Якби такий пункт і був вказаний, як забезпечити його реалізацію – незрозуміло. Кінцеві споживачі газу, наприклад, ті ж німецькі заводи, неодмінно засудили б свій уряд, якби він вирішив де-факто зірвати їх технологічні процеси і контракти, перекривши газовий кран через російський наступ на Донбасі.

"У той час як угода підвищує ймовірність обмеження поставок російського газу, його формулювання розчаровують критиків, у тому числі багатьох американських законодавців, які кажуть, що адміністрація (Джо Байдена, - ред.) недостатньо зробила для зупинки трубопроводу", – прокоментувало заяву видання Bloomberg.

В обхід України. Як США і Німеччина вирішили долю "Північного потоку-2"

Джо Байдена (праворуч) в США дорікають за те, що легко поступився РФ в питанні "ПП-2" (Фото: GettyImages)

Публічно американці щосили намагалися показати, що їхні дії і заяви узгоджені з українцями – як з головними "постраждалими" від запуску газопроводу.

"Я хочу підкреслити, що коли ми спілкуємося з німецькими партнерами, то ми постійно говоримо і з київськими колегами, слухаємо їхні побоювання, ідеї, дані. Ми робимо все можливе, щоб наші українські друзі були про все проінформовані", - заявив в інтерв'ю РБК-Україна радник Держдепу США Дерек Шолле, який приїхав до Києва напередодні оприлюднення заяви 21 липня. У свою чергу речник МЗС Олег Ніколенко заявив виданню, що до американо-німецьких переговорів щодо "ПП-2" Україна не залучалася.

У Держдепі США в цілому намагаються представити всю ситуацію як неминучий вибір між поганим і дуже поганим сценарієм для України. "Це погана ситуація і поганий трубопровід, але ми повинні допомогти захистити Україну, і я відчуваю, що ми зробили деякі важливі кроки у цьому напрямку", – заявила на слуханнях у Сенаті заступник держсекретаря Вікторія Нуланд.

Про те, що домовленість з США "не вирішує всіх проблем" заявила 21 липня і Ангела Меркель. Але при цьому вона у цілому позитивно оцінила фінальне рішення. А глава німецького МЗС Хайко Маас був ще більш оптимістичний. "Добре, що ми і США знову поділяємо спільні цілі і переконання, в тому числі щодо Росії та енергетичної політики, і що ми змогли домовитися про конструктивні рішення з питання "Північного потоку-2", – цитує його WSJ.

Реальна можливість вплинути на ситуацію навколо "ПП-2" у Німеччини ще буде. У заяві йдеться про те, що країна буде дотримуватися "букви і духу Третього енергопакету щодо "Північного потоку-2", що безпосередньо вплине на обсяги майбутнього прокачування російського газу.

"Якщо німецький регулятор не схвалить сертифікацію проектної компанії Nord Stream 2 AG як незалежного оператора, "Газпром" зможе претендувати не більше ніж на 50% потужностей труби, що автоматично змусить його продовжувати транзит через Україну для виконання довгострокових контрактів", – пише російський "Комерсант".

Не все втрачено

У компанії "Оператор ГТС України" виданню сказали, що їх не залучали до обговорення "угоди" між Штатами і Німеччиною. Наскільки вона ґрунтовна, які саме запобіжні заходи та гарантії безпеки для України туди закладені – також невідомо, уточнила директор з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями Ольга Белькова.

"Ми знаходимося у постійному діалозі з МЗС України, надали всю необхідну інформацію, щоб окреслити, які саме гарантії необхідні Україні. МЗС вже почав формальні консультації з цього приводу. Ми сподіваємося, що візит президента України до Вашингтона додасть ясності і розуміння у ситуацію. Зараз ця угода виглядає як декларація подальших дій, які чітко не описані", – додала вона.

Заява по "Північному потоку-2" хоч і стала ще однією віхою на шляху переходу цього проекту з розряду "можливого" у "реалізований", але боротьба проти нього все ще триває. Значиму роль у ній відіграє і український "Нафтогаз", як одна зі сторін того самого транзитного контракту. Зараз зусилля зосереджені на питаннях сертифікації оператора "ПП-2" і його страхуванні, пояснив РБК-Україна директор з інтегрованих комунікацій "Нафтогазу" Максим Білявський.

"Угода між США і Німеччиною – це більше рамковий документ, і все буде залежати від того, якою конкретикою може бути наповнене її виконання. "Нафтогаз" продовжує комунікацію на всіх рівнях – як у США, так і з партнерами в Європейському Союзі. Розраховуємо на енергетичну Солідарність, адже це прямо гарантовано у статті 274 Угоди про асоціацію України та ЄС", – сказав Білявський.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко й зовсім вважає, що американо-німецька заява у ситуації, що склалася – це можливість для України. На його думку, тепер потрібно наполягати на створенні групи переговірників за участю Німеччини, США і, можливо, Єврокомісії. Основна мета – якраз таки позбавити Кремль можливості використовувати свої газопроводи в якості "енергетичної зброї".

Домогтися цього технічно не так вже й складно. По-перше, потрібно підвести всі магістралі, по яких Росія постачає газ в Європу, під дію Третього енергопакету. Тоді у "Північного потоку-2" з'явиться незалежний оператор, а половину його потужностей "Газпром" буде змушений віддавати для прокачування свого ресурсу іншим компаніям. По-друге, важливо зруйнувати його монополію на експорт.

"Відразу почалася б конкуренція на газопровідному ринку. Це означає, що потрібно вибрати кращий маршрут, ефективний тариф. Наша система матиме фантастичні переваги перед "Північними потоками". Нам не потрібно відбивати інвестиції у 10 мільярдів євро, у нас набагато більше гнучкості і можливості маневрувати потужностями. Пряму комерційну конкуренцію українська ГТС у "ПП-2" спокійно виграє", – додав експерт.

В обхід України. Як США і Німеччина вирішили долю "Північного потоку-2"

Ангела Меркель і Володимир Зеленський не знайшли спільної мови у питанні "Північного потоку-2" (Фото: GettyImages)

У західних ЗМІ заяву двох головних союзників по НАТО щодо "кремлівської труби" порівнюють з Будапештським меморандумом. Мовляв, цей документ не несе ніякої конкретики та зобов'язань. Але, як і тоді, "угода" найбільших західних гравців – це, по суті, "запрошення" України до обговорення її потреб і майбутнього, заявив Харченко.

"Угодою цей документ назвати взагалі складно. Те, що там прописано, смішно навіть розглядати як компенсацію. Так що це запрошення до подальшої розмови: приходьте і розповідайте, що вам насправді потрібно. Ми вам нічого не винні, але готові це обговорити. Чи прийдуть з правильною позицією, чи зможуть її донести, я не знаю", – резюмував він.

Звичайно, розраховувати на те, що Кремль добровільно погодиться обмежити свій вплив на Європу та підпорядкує "потоки" цивілізованим правилам, не доводиться. Однак саме на цьому зараз може зіграти Україна, запропонувавши західним партнерам реальні механізми, як захиститися від подальшої агресії Росії вже на новому фронті. І можливі санкції вже після того як Москва порушить свої зобов'язання – явно не найефективніший з них.