НБУ роз'яснив нові правила фінмоніторингу при переказі коштів
Фото: Катерина Рожкова (прес-служба НБУ)
До більшості операцій увага буде мінімальною, але висоризиковані транзакції перевірятимуть
Новий закон щодо фінансового моніторингу ніяк не вплине на більшість операцій з переказу грошей. Про це заявила перший заступник голови Національного банку Катерина Рожкова, повідомляє прес-служба НБУ.
Як зазначила Рожкова, вимоги закону не поширюватимуться на:
- сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);
- сплату кредиту до 30 тис. грн;
- оплату товарів і послуг за допомогою картки чи іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
- всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;
- зняття коштів з власного рахунку.
Як зазначила Рожкова, закон набере сили 28 квітня та дає НБУ три місяці (до 28 липня 2020 року) на прийняття нормативно-правових актів.
"Але ми розуміємо, що новацій багато. Починаючи від побудови внутрішньої AML-системи, і закінчуючи, дистанційними технологіями при KYC. Тому, нове положення про фінмон для банків ми затвердимо вже до кінця квітня. Проект вже відпрацювали з банками і Держфінмоніторингом. Скоро відправимо на Мінфін і Держфінмоніторинг на затвердження. До кінця квітня все буде", - сказала вона.
Для небанківських фінансових установ нормативні документи будуть розроблені до кінця червня. "Це буде єдиний документ, як для тих, хто вже під наглядом НБУ, так і для тих, хто перейде після "спліту". До кінця липня точно затвердимо, як цього вимагає закон", - сказала вона.
Рожкова наголосила, що обов'язково буде перехідний період і для банків і для небанків. "Учасники ринку отримають додатковий час для налаштування процесів і реалізації вимог нормативки", - додала вона.
Рожкова також спростувала міф про те, що можливість віддаленої ідентифікації буде тільки через BankID, до якого підключені 14 банків.
"Відповідаю. Варіанти дистанційної KYC будуть різні: BankID, кваліфікований електронний підпис, відеотрансляція, дистанційне зчитування даних через NFC, платіж на окремий рахунок банку з особистого рахунку клієнта. Варіантів вистачає", - додала вона.
За її словами, закон вб’є ринок "сірих" електронних грошей. "Так, закон зобов’язує розкрити власників електронних гаманців. Неприпустимо, щоб електронні гроші використовувались для тіньових операцій", - сказала вона.
"Короткий підсумок: головна ідея нового закону - це, можливо, не завжди зрозуміле словосполучення "ризик - орієнтований підхід". Пояснюю. Раніше банки однаково перевіряли всіх клієнтів: від студентів та пенсіонерів до публічних діячів. Відтепер буде чіткий перелік низькоризикових клієнтів: оплата комуналки; зарплатні проекти, стипендії, пенсії; ОСББ; підприємства ЖКГ, інтернет-провайдери; "білий" бізнес, що платить податки тощо. Увага до низькоризикових клієнтів буде мінімальна", - заявила Рожкова.
Раніше в НБУ заявили, що оновлені вимоги до переліку інформації про платника та отримувача, які набирають чинності з 28 квітня, не матиме суттєвого впливу на здійснення переважної більшості операцій із переказу коштів.
Нагадаємо, загальна кількість операцій (безготівкових та отримання готівки) з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за 2019 рік становила 5 057,3 млн, а їхній обсяг - 3 576,7 млрд грн.
