Криза кадрів: Зеленському і Порошенку не вистачило людей для виборчкомів перед другим туром

За лічені дні до другого туру виборів несподівано виникла небезпека їх зриву через те, що Володимир Зеленський і, більшою мірою, Петро Порошенко не заповнили свої квоти у дільничних виборчих комісіях (ДВК). У команді Зеленського звинуватили своїх опонентів в умисному саботажі виборів, а в Центрвиборчкомі закликали громадян терміново подавати заяви на участь у комісіях. У підсумку, нехай і зі зривом передбачених законом строків, ДВК все ж вдалося укомплектувати, усунувши ризик зриву виборів. Але принципові проблеми з формуванням комісій на українських виборах все ж залишаються. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Всі без винятку українські і міжнародні спостерігачі за підсумками першого туру голосування відзначили високий рівень проведення виборів і відсутність системних порушень. Відповідно, і ризиків зриву повторного голосування 21 квітня не спостерігалося. Але за тиждень до другого туру виявилося, що обидва кандидати не заповнили свої квоти в дільничних виборчих комісіях, що могло серйозно підірвати легітимність виборчого процесу.

Перед другим туром виборів окружні та дільничні комісії повністю перекомплектувати, як того вимагає закон. Якщо перед першим туром подавати своїх членів комісій мали право всі 39 кандидатів, то зараз – лише Володимир Зеленський і Петро Порошенко. Від кожного вимагалося делегувати майже 1400 членів окружних і більше 200 тисяч членів дільничних комісій.

Свої квоти в окружкомах Порошенко закрив повністю, Зеленський – майже, лише два з 199 залишились без його представників, їх довелося доукомплектовувати Центрвиборчкому.

Згідно з аналізом громадянської мережі ОПОРА, 69% членів окружкомів другого туру вже працювали в комісіях у першому турі. При цьому "перетікання" членів комісій від кандидатів, які не пройшли у другий тур, до двох переможців вельми примітні, і можуть свідчити про негласні домовленості між кандидатами, у тому числі технічними.

Порошенко дісталися кілька сотень членів ОВК, раніше поданих ведучою Юлією Литвиненко, політтехнологом Володимиром Петровим, а також Василем Журавльовим і Юрієм Тимошенко, якого команда Юлії Тимошенко називала "кандидатом-спойлером від Банкової". Також чинному президенту своїми членами комісій серйозно підсобили Олександр Мороз, Роман Насіров, Сергій Каплін та Ольга Богомолець.

Володимиру Зеленському "перейшли" деякі члени комісій від Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка, Олега Ляшка, а також багатьох інших кандидатів, що посіли невисокі місця за підсумками першого туру. Але, на відміну від Порошенка, масової міграції членів ОВК до Зеленського від колишніх конкурентів не спостерігалося.

Якщо створення окружкомів пройшло безпроблемно, то з дільничними комісіями ситуація виглядала набагато більш загрозливою. Ближче до останнього дня формування ДВК – 15 квітня, стали надходити відомості про масовий некомплект комісій, в першу чергу через те, що штаб Порошенка подавав по дві кандидатури замість шести-восьми. Частково не зміг заповнити свою квоту членів комісій і Зеленський.

Наприклад, у Чернігівській області недостача склала 2300 осіб, з них дві третини – незаповнена квота Порошенко, третина – Зеленського. На Кіровоградщині для проведення виборів не вистачало майже 4000 членів комісій, і теж в основному "з вини" Порошенка. Проблемні ситуації виникали і в інших областях по всій країні.

У команді Зеленського звинуватили свого опонента в спробі зірвати процес голосування. "Недолік людей виник від того, що кандидат в президенти Порошенко подав недостатню кількість для формування комісій. І тут ясно одне: мала кількість людей у дільничних комісіях може значно вплинути на якість проведення голосування", – заявили в Зе!Команді. Втім, сам Порошенко 14 квітня на НСК Олімпійський запевнив, що "заблокувати голосування ні в кого не вийде". "У нас на сьогодні немає більш зацікавленої людини в проведенні чесних виборів, ніж президент Порошенко", – сказав він.

У ЦВК пояснили, що проблеми з комплектацією комісій виникли в 33 з 199 виборчих округів. Тим не менш зірвати вибори через недоукомплектованість дільничних комісій не можна, навіть якщо б така мета була поставлена. Справа у тому, що для встановлення результатів в окремо взятому окрузі достатньо, щоб вибори відбулися хоча б на одній дільниці. Інше питання, що загальна легітимність виборів у такому крайньому випадку явно постраждає.

Як кажуть співрозмовники РБК-Україна в команді президента, ніякого спланованого саботажу не було, мова йде про банальну проблему з людськими ресурсами. Незважаючи на те, що за законом може оплачуватися робота лише трьох членів дільничної комісії за рахунок держбюджету, фактично на всіх виборах партії і кандидати неофіційно доплачують своїм представникам. Інакше їх нереально мотивувати виконувати свої функції, враховуючи високу навантаження і відповідальність. Адже тільки в день голосування членам комісій доводиться без перерви працювати двадцять годин, а іноді й набагато більше.

У команді Порошенка пояснили, що після першого туру вони не змогли розрахуватися з багатьма членами комісій за роботу. Відповідно, у цих людей не було стимулу витрачати свій час і сили на роботу у другому турі. Не виключено, що штаб нинішнього президента, оцінюючи шанси свого кандидата, зараз вирішив активно не набирати людей в комісії, щоб даремно не витрачати на оплату їх праці великі суми. Адже мова може йти про сотні мільйонів гривень в масштабі всієї країни.

Але, згідно із законодавством, якщо кандидати не змогли своїми силами сформувати склад дільничної комісії, за це повинна взятися відповідна окружна комісія. За словами опитаних РБК-Україна експертів, окружкоми зі своїм завданням впоралися, іноді навіть працюючи у цілодобовому режимі. У підсумку, загрозу зриву виборів вдалося усунути.

"На попередніх виборах існувала практика, коли відсутні місця заповнювалися бюджетниками. Але за нашою актуальною інформацією, на цей раз немає підстав говорити про застосування адмінресурсу. Окружні комісії зіграли свою позитивну роль у тому, що вони інформували громадян про ситуації, проблеми і закликали їх приєднатися до виборчого процесу", – сказав виданню аналітик ОПОРи Олександр Клюжев.

За словами голови комітету виборців України (КВУ) Олексія Кошеля, є кілька причин, чому перед другим туром виникла проблема з заповненням комісій. По-перше, це слабкість українських політичних партій, яким складно знайти достатню кількість активістів для роботи у комісіях. По-друге, це фінансовий аспект. За оцінками Кошеля, доплати "своїм" членам комісій складають одну з найбільших статей "тіньових" витрат кандидатів на кампанію. "Виборчі комісії повинні комплектуватися людьми, які отримали сертифікат про знання хоча б основ виборчого законодавства. Крім того, за свою роботу ці люди повинні отримувати гідну оплату. Тоді проблем не буде", – упевнений глава КВУ.

Увечері у вівторок, 16 квітня, у ЦВК відзвітували про те, що проблему з комісіями все ж вдалося вирішити. За оперативними даними ЦВК, Зеленський подав 195 тисяч членів у ДВК, Порошенко – 147 тисяч, а 59 тисяч окружкомам довелося добирати своїми силами. "ЦВК, як вищий орган у системі адміністрування виборів, по суті, в таких випадках долає перешкоди там, де їх не повинно бути", – заявили у вівторок в Центрвиборчкомі. У ЦВК також відзначили, що проблема з формуванням комісій, так само як і питання з тимчасовим зміною місця голосування, вимагають законодавчого врегулювання.