Конституційний переполох: як Рада під наглядом Зеленського змінювала Основний закон

Верховна рада 373 голосами поставила крапку в багаторічній історії зі зняттям депутатської недоторканності. Незважаючи на ряд зауважень до процедури, "за" проголосували всі фракції, крім "Опозиційної платформи - "За життя", яка планує оскаржити це рішення в Конституційному суді. Крім того, нардепи відправили на розгляд у КС ще сім проектів змін до Конституції, внесених президентом Володимиром Зеленським. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Перший закон, який прийняла нова Верховна рада, був внесений до парламенту ще президентом Петром Порошенком. Мова йде про давню обіцянку політиків – скасування депутатської недоторканності.

За основу цей проект Рада проголосувала в першу ж ніч на 30 серпня – "за" набралося 363 голоси. Остаточно затвердили законопроект ще більшим числом голосів – 373 "за". Але без дискусій у залі все ж не обійшлося.

Раніше інших визначилася зі своєю позицією "Опозиційна платформа – "За життя". Співголова фракції Юрій Бойко напередодні заявив, що ОПЗЖ підтримує тільки скасування недоторканності "для всіх". "Якщо ж знімати недоторканність тільки з депутатів, то їх можна буде "нагинати", – вважає депутат.

Всі депутатські групи і фракції майже у повному складі підтримали скасування імунітету, крім ОПЗЖ. Але це не завадило іншим представникам меншості всіляко критикувати процедуру прийняття цього законопроекту. У парламентарів виник ряд зауважень.

Перше – необхідність повністю врахувати висновок Конституційного суду щодо даного проекту. Суд визнав документ таким, що відповідає Конституції, проте вказав, що недоторканність не є "особистим привілеєм" народного депутата, а покликана убезпечити його від тиску. Також судді закликали Раду враховувати "нинішній стан політичної і правової системи України", приймаючи рішення про повне скасування депутатського імунітету.

У зв'язку з цим депутат від "Європейської солідарності" Руслан Князевич запропонував парламенту ще раз звернутися до КС, щоб суд роз'яснив, як тлумачити його висновок. Князевич, разом з колегами по фракції Ахтемом Чийгозом і Миколою Княжицьким, стали єдиними депутатами, які утрималися під час голосування. Проти зняття недоторканності не проголосував ніхто.

Друге зауваження стосувалося висновків Венеціанської комісії, оприлюднених у 2015 році. Комісія вказала, що в країнах з "вразливою демократією", до яких належить Україна, зі скасуванням недоторканності треба поводитися акуратно, щоб не поставити під загрозу незалежність парламенту. Експерти порадили Україні придивитися до італійського досвіду, де парламентська меншість може оскаржити в Конституційному суді затримання свого колеги.

Третій момент: зміни до Конституції, на думку ряду депутатів меншості, не можна приймати на першій і на останній сесії парламенту, згідно з рішенням КС від 2016 року. Представник "Опозиційної платформи - За життя" Юрій Павленко в коментарі РБК-Україна зазначив, що монокоаліція разом з президентом допустила ряд грубих процесуальних порушень.

"Був узятий законопроект минулого президента Порошенко. Цей документ, згідно з конституційною процедурою, вже втратив силу і не міг бути розглянутим. Його реанімували дивним чином і внесли на розгляд нового парламенту дев'ятого скликання. Розгляд у першому читанні відбувся на першій сесії парламенту. Є рішення Конституційного суду, згідно з яким на першій та останній сесії недоречно розглядати зміни в Конституцію", – зазначив нардеп.

Павленко уточнив, що ОПЗЖ може оскаржити ухвалений законопроект в Конституційному суді. У той же час депутат сказав, що його політсила продовжить добиватися одночасного скасування недоторканності депутатів, президента і суддів. На його думку, так вдасться зберегти систему стримувань і противаг між усіма гілками влади.

І останній нюанс – засідання профільного комітету, який рекомендував Раді прийняти закон про скасування недоторканності в цілому, пройшло в понеділок, тобто у проміжку між першою та другою сесією Ради, що вступає в протиріччя з регламентом.

"Все, що стосується процедури, – це відповідальність тих, хто не зміг належним чином організувати роботу. Не можна було вчора проводити засідання комітету. Нічого б не змінилося, якби законопроект розглянули сьогодні вранці і швидко прийняли рішення, і тоді б не було порушення", – сказав РБК-Україна нардеп від "Батьківщини" Сергій Соболєв.

У "Слузі народу" у відповідь на ці закиди звинувачували сусідів по сесійній залі у спробі "заговорити" важливий законопроект. У президентській фракції наполягали, що скасування недоторканності хочуть українські громадяни. "Я бачу, в яку сторону народні депутати планують і пропонують потягнути нашу дискусію. Це сторона колізій, прогалин і юридичної казуїстики", – заявила з трибуни заступник голови комітету з правової політики від "Слуги народу" Ольга Совгиря.

Далі вона згадала про підсумки всеукраїнського референдуму 2000 року, на якому 90% українців підтримали скасування недоторканності. В схожому стилі раніше виступив і Володимир Зеленський. "Це законодавчий орган державної влади, це парламент, а не "малина", де можна п'ять років ховатися під куполом", – заявив він.

В кулуарах Ради один з представників президентської партії у своїх міркуваннях дійшов до того, що "якщо регламент суперечить суспільному благу, то потрібно міняти такий регламент". Відповідну реформу проанонсував і перший віце-спікер Ради Руслан Стефанчук.

"Ми хочемо подарувати новій Верховній раді зрозумілий регламент як сукупність процедур, а не якихось "незрозумілостей", коли можна заблокувати що завгодно. Ми сьогодні живемо в ситуації "процесуального джему". Будь-яка ініціатива в нього потрапляє, і можливості її реалізувати вже немає. Наше завдання: провести реформу парламенту. На напрацювання пропозицій ми відводимо собі місяць-півтора", – розповів нардеп, відповідаючи на питання РБК-Україна.

Стефанчук також зазначив, що скасування депутатського імунітету було правильним по суті і конституційним за процедурою. Претензії опонентів з інших фракцій він пояснив різночитанням законів. За словами віце-спікера, команда Зеленського працювала над тим, щоб "зняти юридичні пастки" минулої влади, і готова захищати зміни до Конституції в суді.

"Хотів би я подивитися на тих самураїв, які захочуть повернути депутатську недоторканність через Конституційний суд. Є рішення святі по своїй суті", – резюмував Стефанчук.

Голосуванням за зняття недоторканності команда президента поставила парламент у вкрай незручне становище. І хоча до нього була маса процедурних питань, більшість партій, що пройшли в Раду, обіцяли своїм виборцям позбутися імунітету. Але без змін правоохоронної системи депутати побоюються тиску на неугодних.

"Якщо зараз будуть переслідувати нардепів від опозиції, будуть страждати і їхні виборці, позицію яких ці депутати представляють. Крім того, є і дуже високий ризик, що президент сконцентрує контроль над усіма силовими структурами, і ми можемо від презумпції невинуватості перейти до моделі "була б людина, а стаття знайдеться", – сказав РБК-Україна нардеп від "Євросолідарності" Володимир Ар'єв.

Його колега з "Батьківщини" Сергій Власенко вважає, що першими відчути наслідки змін можуть самі "новачки" з "Слуги народу". Він нагадав, що в новітній українській історії за прямим політичним звинуваченням нікого до відповідальності не притягали, натомість фабрикували справи проти опозиціонерів.

"Хай приходять. Ми готові консультувати їх, як реагувати на виклик в прокуратуру, що робити, коли тобі принесли повідомлення про підозру у злочині, скоєному в місці, в якому ти ніколи не був, з людьми, яких ти ніколи не бачив", – додав нардеп.

Втім, для того, щоб скасувати депутатську недоторканність з початку наступного року, одних змін до Конституції недостатньо. Депутатам належить ще внести відповідні правки в закон про статус нардепа і Кримінально-процесуальний кодекс.

Після перерви і до пізнього вечора депутати займалися тим, що по черзі відправляли на аналіз в КС внесені президентом законопроекти про зміни до Конституції. На розгляд одного питання у них йшло по 45-50 хвилин, фракція СН голосувала дисципліновано і одноголосно, бо потрібна кількість голосів набиралася з запасом. Докладніше про прийняті зміни читайте в матеріалі "Зе!Конституция: як президент Зеленський хоче змінювати Основний закон".

Позиція фракцій меншості на даному етапі, по суті, не відігравала ніякої ролі, але їхні представники все одно висловлювали занепокоєння з приводу того, що відбувається. У ОПЗЖ назвали 3 вересня – "днем конституційного спаму від президента", зазначивши, що голосування і далі відбуваються з грубим порушенням процедури і регламенту Верховної ради.

"Це дуже небезпечно з точки зору бажання президента узурпувати владу, нівелювати парламент і фактично створити президентсько-парламентську республіку всупереч Конституції. Такий прецедент вже був у 2010 році просто в іншій формі. Це погано закінчилося для країни, ціною величезних жертв і втрати території. На жаль, цей урок ніхто не виніс", – заявив РБК-Україна нардеп від цієї політсили Юрій Павленко.

Лідер фракції "Голос" Сергій Рахманін також наполягає, що політсила президента фактично знехтувала процедурою. Мовляв, найчастіше зміни в Конституцію логічно об'єднують в один законопроект, над яким працює спеціальна група або комісія із залученням експертів і громадськості. Однак навіть скасування депутатського імунітету було розглянуто без альтернативних законопроектів, а також висновків науково-експертного управління та головного комітету.

До пів на дев'яту вечора парламент закінчив голосування. Синхронно з "Слугою народу" по всім ініціативам натискала на кнопку "за" тільки фракція "Батьківщини". Ера депутатської недоторканності для українського парламенту закінчиться в перший день нового року.

Щодо решти змін в Основний закон у Конституційного суду є два місяці, щоб визначитися зі своїми висновками, зазначив представник Зеленського в КС Федір Веніславський. Він сподівається, що за основу ці законопроекти ухвалять ще на поточній сесії.

"На наступній черговій сесії, яка відкриється в перший вівторок лютого 2020 року, Верховна рада України зможе їх прийняти повністю, якщо за це проголосує понад 300 народних депутатів", – додав Веніславський. Але, за словами співрозмовників РБК-Україна в інших фракціях, якщо "Слуга народу" продовжить діяти так само агресивно, Зеленському буде вкрай складно добрати необхідні голоси за зміни до Конституції.