Конституційний бунт: чим завершиться конфлікт КСУ і команди Зеленського

Конституційний Суд іноді виявляється не юридичною інстанцією, яка стежить за дотриманням Основного закону, а дієвим інструментом в руках політиків. Інструментом надзвичайно потужним, замкнутим на собі і фактично непідзвітним суспільству.

Проте восени-взимку минулого року саме КСУ виявився тим органом, який загальмував "турборежим", оголошений новою владою. Більше того, суд фактично перейшов у стан затяжного конфлікту з Офісом президента. Як так вийшло і чим закінчиться протистояння – в матеріалі РБК-Україна.

Позитивний висновок КСУ – необхідна умова для прийняття Верховною радою будь-яких, навіть найбільш дрібних і незначних, змін до Конституції. Суд повинен перевірити запропонований текст змін на відповідність всього двом статтями Основного закону.

Запропоновані зміни не повинні бути спрямовані на обмеження прав і свобод людини і громадянина, і на порушення територіальної цілісності країни (ст. 157 Конституції). У разі провалу голосування за такий законопроект, його не можна знову вносити до Ради протягом року. Також заборонено змінювати одні й ті самі положення Конституції протягом одного скликання парламенту (ст. 158 Конституції).

Ці, на перший погляд, не суттєві обмеження рідко коли ставали перешкодою на шляху конституційних змін – до осені 2019 року було винесено всього два негативних висновки КСУ з більш ніж 30 звернень парламенту. Але за минулі три місяця Конституційний Суд "зарубав" вже три конституційних ініціативи влади, а ще одне звернення схвалив, але лише з принциповими застереженнями.

На тлі такої поведінки Конституційного Суду прийняття важливої для Володимира Зеленського ініціативи – закріплення децентралізації в Основному законі – виявилося під обґрунтованою загрозою.

Ретельна перевірка

Внесення низки змін в Конституцію було анонсовано командою Зеленського в перші ж дні роботи нового парламенту, в якому президентська сила отримала монобільшість.

Так, в максимально швидкий термін парламент вже 3 вересня проголосував за направлення до КСУ відразу семи президентських ініціатив. Також було публічно заявлено, що після отримання позитивних висновків суду проекти законів будуть проголосовані у першому читанні ще до нового року.

Тим не менш, сесія парламенту завершилася 17 січня 2020 року, а ні одна з семи конституційних ініціатив президента так і не була винесена на голосування в зал. При цьому перші три висновки Конституційного Суду за зверненнями парламенту, оголошені в жовтні-листопаді, були позитивними і не містили зауважень.

Так, 29 жовтня суд визнав відповідним ст. 157 і 158 Конституції законопроект про створення консультаційних і допоміжних органів при парламенті, а 31 жовтня – законопроект про скасування адвокатської монополії.

Крім того, 13 листопада КСУ схвалив і таке ноу-хау Зеленського як "законодавча ініціатива народу". При цьому суд наголосив, що в Конституції має бути визначено конкретна кількість громадян для можливості винесення законодавчої ініціативи.

Але вже 20 листопада суд досить несподівано "завернув" президентську ініціативу про створення інституту уповноважених парламенту з дотримання законів. На думку суддів, їх поява потенційно несе загрозу обмеження прав і свобод громадян. Також нововведення може призвести до юридичної невизначеності, так як у документі не зазначено, за дотриманням яких саме законів будуть стежити уповноважені.

"Для людини і громадянина така юридична невизначеність є загрозою свавілля з боку органів публічної влади та їх посадових осіб", – зазначив КСУ у своєму висновку.

Наступний вердикт суду 16 грудня 2019 року був також негативним. Законопроект стосувався закріплення в Конституції права Президента створювати регуляторні органи, а також призначати директорів Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро.

Дані функції раніше реалізовував як президент Володимир Зеленський, так і його попередник Петро Порошенко, але ось юридична чистота таких повноважень викликала обґрунтовані сумніви у експертів. КСУ також вирішив, що такі функції Президента порушують баланс розподілу влади і потенційно ведуть до обмеження прав громадян, а отже не можуть бути закріплені в Основному законі.

Інший негативний висновок суд виніс 24 грудня за конституційним зверненням щодо ініціативи про позбавлення мандату нардепів за "кнопкодавство" – неперсональне голосування. Підтримувана в суспільстві ідея, на думку КСУ, також суперечить ст. 157 Конституції, оскільки обмежує права людини і є непропорційно важким покаранням для депутата за допущену помилку.

Розійшлись в поглядах

Ще один висновок, прийнятий Конституційним Судом в грудні, стосувався гучної президентської ініціативи про скорочення кількості депутатів з 450 до 300 і впровадження пропорційної виборчої системи. Формально, КСУ виніс позитивне рішення, але в резолютивній частині вказав ряд застережень, які парламент, на думку суддів, зобов'язаний дотримати для прийняття даного закону.

Так, суд висловив сумнів у доцільності закріплення в Конституції типу виборчої системи, а також вказав на суперечність через використання в тексті законопроекту словосполучення "наступні вибори" замість "чергові вибори".

На думку суду, таке протиріччя може призвести до розриву в часі між припиненням повноважень парламенту і початком роботи нової Ради. Отже, буде порушено конституційний принцип безперервності функціонування законодавчої влади.

Критика суддями-конституціоналістами законопроекту про скорочення депутатів не залишилася без різкої публічної відповіді з боку команди Зеленського. Так, представник Ради в КСУ Ольга Совгиря назвала такі дії Конституційного Суду неконституційними.

"Право Конституційного Суду України давати застереження, що передбачено в законі "Про регламент Верховної Ради", суперечить Конституції України", – сказала вона на засіданні комітету парламенту з питань правової політики 18 грудня.

З її позицією згодний і представник президента в КСУ Федір Веніславський.

"У законі про КСУ право Конституційного Суду писати застереження не закріплено. Водночас таке право закріплено в законі про регламент Верховної Ради. Але це, на наш погляд, не зовсім той закон, яким повинен керуватися Конституційний Суд. Тому, на наш погляд, зауваження КСУ не є підставою, щоб вважати отриманий висновок негативним", – пояснив він РБК-Україна свою позицію.

Представник парламенту заявила, що законопроект необхідно виносити на голосування в зал, попри застереження суду, і комітет 15 січня схвалив її пропозицію. Таким чином, вже найближчим часом Рада може приступити до голосування в першому читанні за зміни до Конституції і скорочення кількості нардепів. У самому КСУ не згодні з ігноруванням їх позиції.

"Ви почитайте резолютивну частину рішень Конституційного Суду. Там написано: рішення КСУ є обов'язковим для виконання. Це стосується всього тексту рішення, кожної позиції суду. Все інше – фантазії. Що таке застереження? Це позиція суду!" – прокоментував РБК-Україна цю ситуацію один із суддів КСУ на умовах анонімності.

Публічне протистояння між судовою інстанцією і представниками команди Зеленського навколо цього законопроекту є показовим, але далеко не єдиним у ситуації, що склалася.

Зростання напруги

За даними джерела РБК-Україна в суді, напружені відносини між керівництвом КСУ та Офісом президента викликані декількома факторами. Так, частина суддів щиро не розуміє доцільності "турборежиму" у питанні конституційних змін.

Інша частина вказує на вкрай слабке юридичне опрацювання внесених законопроєктів. Але є й ті, хто, на думку джерела, провалюють президентські ініціативи цілком свідомо. Можлива мета – нарощування градусу протистояння між Офісом президента і чинним головою КСУ Олександром Тупицким.

Співрозмовник впевнений, що Банкова зацікавлена в зміні керівництва суду. Він також зазначив, що профільний заступник голови ВП Андрій Смирнов і представник президента в КСУ Федір Веніславський кілька разів приходили до Тупицкого і спілкувалися з ним з приводу ситуації, що склалася, і нібито не досягли взаємопорозуміння.

У той же час, задіяний в даних процесах представник команди Зеленського не приховує, що взаєморозуміння між судом і чинною владою знаходиться не на належному рівні. При цьому він відмовився обговорювати перспективи зміни керівництва КСУ.

"Треба розуміти, що КСУ – це складна інституція, яка складається з суддів, які вважають себе фахівцями в багатьох питаннях, тому дуже складно з ними приймати рішення. Ви почитайте їх рівень аргументації в деяких рішеннях. Така ситуація може призвести до того, що Рада не зможе взагалі ніякі закони приймати, так як вони, на їх думку, тим чи іншим чином обмежують права людини", – зазначив співрозмовник РБК-Україна.

Водночас публічно представники влади підкреслюють повагу до думки суддів Конституційного Суду. "Я вважаю, що категорично не можна критикувати в будь-якому вигляді рішення КСУ і я вважаю, що вони повинні виконуватися і будуть виконуватися", – сказала Совгиря журналістам у перерві засідання суду, на якому розглядається конституційність судової реформи Зеленського.

Тліючий конфлікт між Конституційним Судом та Офісом президента навряд чи переросте в гучне публічне протистояння. Але з іншого боку він може призвести до блокування роботи суду або ж до його повного підпорядкування чинній владі.

Не варто забувати, що, на думку Генеральної прокуратури, саме встановлення контролю над КСУ допомогло Віктору Януковичу домогтися узурпації влади в країні..