Верховна рада зупинилася в кроці від вирішення двох питань, які повинні розблокувати Україні міжнародну допомогу як мінімум на 10 млрд доларів. Вже на цьому тижні парламент мав намір переглянути державний бюджет і прийняти законопроект про банки. Але документ застряг у фінансовому комітеті через рекордну кількість правок від депутатів, яких пов'язують з Ігорем Коломойським. Як команда Зеленського має намір виходити з цієї ситуації – в матеріалі РБК-Україна.
Україна, як і весь світ, поступово занурюється в затяжну кризу на тлі пандемії COVID-19 і супутніх обмежень. Уряд прогнозує істотне збільшення безробіття і падіння доходів держбюджету. В цих умовах стабілізувати ситуацію може макрофінансова допомога і дешеві кредити від західних донорів. В іншому випадку Україну чекає дефолт.
"У нас є багато планів. Але сьогодні у нас є основний план – ми повинні отримати допомогу МВФ", – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Фонд наполягає, що спершу Україна має убезпечити себе від посягань Ігоря Коломойського на ПриватБанк. Законопроект, який заборонить повертати визнані неплатоспроможними банки їх екс-власникам, вже пройшов перше читання у Верховній раді. Однак кілька депутатів подали до фінального варіанту документу більше 16 тисяч правок. І тепер голосування відкладено як мінімум до наступного понеділка.
Першу редакцію законопроекту про банки ще в грудні вносив уряд Олексія Гончарука. Через затяжний розгляд земельної реформи його довелося відкласти. Новий проект в кінці березня вніс вже Кабмін Дениса Шмигаля. Банківський закон важливий для продовження роботи уряду з Міжнародним валютним фондом.
Україна розраховує отримати від Фонду дві кредитні програми, загальний обсяг яких повинен скласти близько 10 млрд доларів. Частина коштів – приблизно 5 млрд доларів, як очікується, надійде безпосередньо до державного бюджету вже в цьому році. Крім того, затвердження програми МВФ розблокує інші дешеві позики, наприклад, від Світового банку та Євросоюзу.
Враховуючи спад в економіці і необхідність протистояти пандемії COVID-19, влада хоче укласти угоду з Фондом вже найближчим часом. Президент Володимир Зеленський на початку квітня заявив, що мова йде про тижні.
Ще однією умовою для початку кредитування було прийняття закону про ринок землі, що депутати не без зусиль, але все ж зробили минулого тижня. Що ж стосується банківського сектора, тут МВФ потрібні гарантії, що влада не стане повертати екс-власникам банки, що збанкрутували, в тому числі і ті, які були націоналізовані. Мова, зрозуміло, про Приватбанк.
Банківський проект у фінансових колах і діловій пресі назвали "антиколомойським". Його прийняття дозволить припинити спроби Ігоря Коломойського оскаржити націоналізацію Приватбанку і повернути контроль над фінустановою. Побоювання МВФ цілком зрозумілі, адже на рівні українських судів юристи Коломойського досягли певних успіхів. Зараз кілька позовів знаходяться на розгляді в апеляціях і Верховному суді.
Проект Кабміну передбачає, що, якщо суди стануть на бік Коломойського, банк йому все одно не повернуть. Але екс-власники в цьому випадку зможуть вимагати від держави компенсацію.Тільки спочатку їм потрібно довести, що вони дійсно зазнали збитків в результаті виведення банку з ринку. Під збитками розуміється упущена вигода, яка не була врахована при оцінці вартості акцій банку.
Цей параметр, як випливає з проекту закону, визначається у фінзвіті банку, складеному міжнародною аудиторською фірмою. Її призначає суд, який розглядає справу про відшкодування шкоди, але при цьому аудитор повинен відповідати критеріям Нацбанку. Тоді як прихильники Коломойського, внісши альтернативні проекти законів, виходять з того, що саме суд повинен визначитися з сумою компенсації.
Незважаючи на те, що Кабмін погодив свій проект з МВФ, парламент 30 березня зміг прийняти документ №2571-д тільки в першому читанні. "Слуга народу" змогла зібрати під нього тільки 198 "за". Фракції президента Зеленського допомогли "Європейська солідарність", "Голос", депутатська група "Довіра" та позафракційні. Тоді співрозмовник в СН пояснив РБК-Україна, що законопроект не прийняли в цілому через побоювання, що не вдасться набрати мінімальні 226 голосів.
У той же час Рада скоротила терміни на підготовку документа до другого читання до семи днів з тим, щоби закрити питання вже на поточному тижні разом зі змінами до бюджету. Але "гора" поправок, якою "завалили" так званий "антиколомойський" закон, сплутала ці плани.
У підсумку позачергове засідання Ради відбудеться в понеділок, 13 квітня. На порядку денному: перегляд держбюджету із збільшенням його дефіциту на 200 млрд гривень і постанови про скасування земельної реформи, які блокують можливість підписати відповідний закон.
Проте до цих пір не ясно, чи встигнуть депутати розібратися з банківським законопроектом №2571-д. Справа в тому, що зараз секретаріат фінансового комітету зводить всі правки в одну таблицю. За прогнозом першого заступника голови комітету Ярослава Залізняка ("Голос"), ця робота може затягнутися до вечора п'ятниці.
"Головна мета того, що відбувається, ймовірно, затягнути розгляд – вона досягнута. Зараз один з варіантів: згрупувати схожі правки. У нас вже був прецедент з "майданчиками Яценко", ми їх згрупували по блоках відповідно до частини 3 статті 119 регламенту Верховної ради. Тоді вдалося швидко їх розглянути. Цей варіант може бути прийнятним і зараз", – вважає депутат.
Тим же шляхом депутати намагалися піти під час розгляду земельної реформи, проте "Батьківщина" і ОПЗЖ так і не дали цього зробити. На засіданнях земельного комітету тоді ледь не доходило до бійок. Фінансовий комітет через карантин збирається в онлайн-режимі, так що боротьба триває в юридичній площині.
Глава фінансового комітету Ради Данило Гетманцев у коментарі РБК-Україна відзначив, що величезна кількість правок до проекту дійсно викликана бажанням затягнути його розгляд.
"Законопроект неоднозначний і до нього у будь-якому випадку було б багато правок. До кінця цього тижня буде тільки готуватися таблиця правок. Про варіант групування ми ще говоримо", – сказав Гетманцев. При цьому він не зміг відповісти, коли законопроект потрапить у зал, уточнивши лише, що це точно не трапиться у наступний понеділок.
За тиждень противники документа встигли внести до нього рекордні 16,4 тисяч поправок. З них понад 6 тисяч запропонував раніше виключений зі "Слуги народу" народний депутат-мажоритарник Антон Поляков. Він фактично висунув ультиматум команді Зеленського, запропонувавши відкликати частину своїх зауважень в обмін на перегляд закону про ринок землі, зупинку другого етапу медреформи і скасування "антифопівських" ініціатив.
Більшість поправок внесли парламентарі з орбіти Ігоря Коломойського. Серед них депутати від СН: Олександр Дубинський, Ольга Василевська-Смаглюк, Дмитро Чорний,Олег Дунда і Сергій Демченко. Майже 2 тисячі зауважень до законопроекту про банки подав Віктор Бондар – співголова депутатської групи "За майбутнє", яку також пов'язують з олігархом.
“Цей законопроект є антиконституційним. Він суперечить кільком статтям Конституції. Безпосередньо він суперечить 58-ій статті Конституції, яка говорить, що закон не має зворотної сили, якщо мова не йде про поліпшення прав громадян. Він суперечить Конвенції з прав людини про те, що людина має право володіти своїм майном", – заявила днями Василевська-Смаглюк.
Сам Ігор Коломойський в інтерв'ю виданню НВ сказав, що нікого не просив затягувати розгляд законопроекту. Мовляв, автори поправок симпатизують "не йому, а Україні". Олігарх також зазначив, що не обговорював документ з президентом Володимиром Зеленським.
"Я б назвав цей закон не "антиколомойським", а антиукраїнським. Торгівля суверенітетом і Конституцією за 30 срібняків, правда, дуже дорогих", – додав він.
У "Слузі народу" усвідомлюють, що Коломойський буде всіляко противитися прийняттю банківського закону. Але заради цього одного питання він навряд чи розв'яже відкриту війну проти президента, зазначив один зі співрозмовників в оточенні Зеленського.
"Інтереси Коломойського не обмежуються цим законом. Є і багато інших, в рамках яких можна буде шукати з ним поле для компромісу", – пояснило джерело.
Тисячі поправок до "антиколомойського закону" не допоможуть олігарху виграти в боротьбі з МВФ. Шанси на те, що документ не пройде друге читання в Раді – мінімальні. Навіть незважаючи на частковий демарш "групи Коломойського", голосами знову допоможуть "Євросолідарність" та "Голос".
Питання в тому, що на цьому історія судячи з усього не закінчиться. Інформоване джерело розповіло РБК-Україна, що оскарження і подальше скасування банківського закону в КС – цілком імовірний сценарій. Співрозмовник видання в юридичних колах зазначив, що до закону дійсно є ряд питань з точки зору відповідності Конституції і міжнародних конвенцій.
"Існує юридичний принцип, що якщо щось можна повернути в стан до порушення, і це порушення доведено в суді, то це потрібно повернути у відповідний стан. Тут дійсно є ряд питань. Але на судовий розгляд з цього приводу цілком може вплинути питання політичної доцільності. А якою вона буде на той момент – не знає ніхто ", – зазначив він.
За підсумком ціною "гри в правки" може стати рейтинг Володимира Зеленського. З одного боку, "монобільшість" в Раді все частіше дає осічки і вимагає підтримки формальної опозиції. З іншого – президенту буде складно утримати ситуацію в країні під контролем без кредитів зовнішніх донорів. При цьому боротьба за ПриватБанк тільки набирає обертів.
Над текстом також працювали: Ростислав Шаправський і Уляна Безпалько.