Чи вистачить Україні продуктів харчування і коли аграрії почнуть посівну

Збиток від розпочатої Росією війни ще належить оцінити. Але вже після того, як в Україну повернеться мир, а кремлівські війська – до країни-агресора. Тим часом завдання №1, про що прямо говорять в уряді – провести посівну кампанію, забезпечивши українців продуктами харчування. Детальніше – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Війна Росії проти України матиме серйозні наслідки для ринку продовольства в усьому світі. І не тільки тому, що обидві країни є великими експортерами продуктів харчування та аграрної сировини. Збої поставок і побоювання щодо затягування війни вже призводять до різких стрибків цін на агропродукцію. Африканські країни починають обмежувати вивезення продовольства, готуючись до дефіциту.

За оцінками аналітиків, зі світового ринку через війну може "випасти" до 50 млн тонн зернових – понад 30 млн тонн з боку РФ (через санкції) і близько 15 млн тонн – з боку України (через військові дії на території країни). Через що питання продовольчої безпеки буде актуальним і після завершення війни і виведення окупаційних військ.

Коли почнеться посівна і чого не вистачає аграріям

Провести посівну кампанію цієї весни потрібно так, як це в принципі зараз можливо, в тому числі і на тимчасово окупованих ворогом територіях. Це питання нашого життя і нашої перемоги, сказав президент Володимир Зеленський.

Розвиток подій з посівною багато у чому буде залежати не тільки від військової ситуації, а й від погоди. Через холодну весну початок посіву цього року трохи відкладуть, пояснив міністр агрополітики та продовольства Роман Лещенко. Посіви у південних регіонах можуть стартувати через тиждень, більш масово по всій країні – після 10 квітня. Пік робіт припаде на квітень-травень.

Питання, звичайно, по регіонах, де йдуть активні бойові дії: Харківська, Чернігівська, Сумська, Миколаївська, Херсонська, Київська і Запорізькі області, не кажучи вже про Луганську і Донецьку. Тут якраз найбільше невизначеності, особливо якщо військова обстановка кардинально не зміниться у відчутній перспективі.

Аграрії з осені готувалися до посівної, а тому до теперішнього часу сільгоспсектор забезпечений на 84% до початку польових робіт. За словами Лещенка, у АПК є запас засобів захисту рослин на 55%, на 78% – насіннєвого матеріалу.

Добрива закуплені приблизно на 80%. Цього вистачить для врожайності вище середнього рівня, кажуть у Мінагропроді. Щоб не було дефіциту, Кабмін поки заборонив експорт міндобрив. Чиновники запевняють, що це вимушений і тимчасовий захід.

Явно гірше йдуть справи з паливом і с/г технікою, але це питання, як запевнив міністр, зараз вирішується "на рівні перших осіб країни". Паливо – важливе питання не тільки для агросектору, але і всієї економіки в принципі. Через стрибки цін на нафту в світі вартість нафтопродуктів різко зросла.

Щоб знизити витрати бізнесу і громадян, в уряді пропонують скасувати акциз на паливо і знизити з 20% до 7% ставку ПДВ. Крім того, зміниться формула розрахунку граничної націнки на бензин А-95 і "дизель", щоб трейдери були мотивовані завозити нафтопродукти. Тепер слово за Верховною Радою, яка має схвалити ідею Кабміну.

Як і чим АПК може допомогти держава

Перед стартом посівної багато агропідприємств обмежені в оборотних грошах. Продавати за кордон торішній урожай фермери не можуть, по-перше, через заблоковані окупантами порти, по-друге, через заборону експорту деякої продукції.

У Мінагропроді відкрито говорять про кризу ліквідності в галузі. Для проведення весняних польових робіт агробізнесу потрібно близько 100 млрд гривень, порахували в профільному міністерстві.

Щоб фермери могли вчасно розпочати роботи, в уряді запропонували пільгові кредити. Агрохолдинги на них, схоже, претендувати не зможуть. Йдеться більше про дрібні і середні підприємства – з оборотом не більше 20 млн євро на рік (обробка до 10 тисяч га).

Як працюватиме держпідтримка? Фермерам компенсують за рахунок держбюджету ставку по кредиту, але за умови, що сума позик не перевищить 50 млн гривень.

Кредити будуть цільовими – поки виключно на час воєнного стану для проведення посівних робіт. Гроші можна буде отримати на півроку – тобто це короткострокове запозичення. Кабмін також пообіцяв надати держгарантії до 80% від суми кредиту, щоб банки не відмовляли аграріям у позиках.

До того ж, щоб не втрачати час на бюрократію, Мінагропрод на час воєнного стану скасував ряд процедур з сертифікації насіння, а також дозволив використовувати сільгосптехніку без реєстрації.

Експорт продуктів, ризики дефіциту та обмеження цін

Влада не бачать причин для дефіциту продовольства, принаймні, ключової сировини. Україна виробляє у п'ять разів більше агропродукції, ніж споживає, сказав перший заступник голови Мінагропроду Тарас Висоцький. І резервів до теперішнього часу у країни достатньо, щоб забезпечити громадян, запевнив чиновник.

Серед іншого, при річному споживанні 8 млн тонн пшениці в запас є 6 млн тонн (влітку буде урожай озимої пшениці), кукурудзи є 15 млн тонн при 7 млн тонн споживання. "Соняшникової олії у нас ще на п'ять років. Цукру - на півтора року", - пояснив Висоцький.

Проте в умовах обмеженої пропозиції і збоїв поставок продукції зростання її вартості неминуче. І рано чи пізно, але уникнути продовольчої інфляції владі навряд чи вдасться. Поки на соціально-значущі товари введені обмеження за націнками. Минулого тижня Кабмін також доручив обласним військовим адміністраціям контролювати ціни у роздробі.

Під контроль чиновників на місцях доручено взяти вартість пшеничного борошна, макаронів, хліба, гречаної та вівсяної круп. Стежити доручено за вартістю в роздробі м'ясної продукції, молока, вершкового масла і соняшникової олії, курячих яєць, цукру. У список, що підлягає ціновому контролю продукції, внесли основні овочі (борщовий набір), а також деякі ліки і нафтопродукти.

Для уникнення дефіциту і подальшого підвищення цін чиновники вже заборонили експорт ряду продуктів харчування: нульові квоти встановили на вивезення живої худоби, морозива м'яса КРХ, жита, вівса, гречки, пшона, цукру і солі.

До того ж під ліцензування потрапив експорт пшениці, кукурудзи, курячого м'яса і яєць, а також соняшникової олії. І при необхідності уряд зможе обмежувати обсяги зовнішніх поставок цієї продукції, аж до її повного обмеження.

Але, з іншого боку, враховуючи запаси продовольства, влада навряд чи буде повністю блокувати аграрний експорт, оскільки це одне з ключових джерел валютної виручки, що вкрай важливо для платіжного балансу і стабільності курсу української гривні.

***

Ризики війни повною мірою ще не позначилися на економіці в цілому і сільському господарстві зокрема. Але на даному етапі уряд максимально перестрахувався, обмеживши експорт продуктів харчування і надавши аграріям інструменти пільгового фінансування.

Навряд чи зараз хтось може спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація і чи встигнуть у зонах бойових дій розпочати посівну кампанію. Проте навіть в цих умовах держава вчасно мобілізувала аграрні резерви, не давши можливості для спекуляцій і знявши ризики продовольчої кризи, принаймні, у короткостроковій перспективі.