Рух на дотик: як Україна переживе нову економічну кризу

Пандемія коронавірусу посадила світову економіку під домашній арешт. Через карантин торговельні зв'язки порушилися, перервалися мільйони ланцюжків постачань товарів і послуг, країнам стало складніше брати в борг, у тому числі і для боротьби з COVID-19 та його наслідками.

Низький попит і перевиробництво – основа нової економічної кризи. Це яскраво проявилося з цінами на американську нафту марки WTI, які цього тижня вперше в історії стали від'ємними.

Світова економіка у 2020 році впаде на 3%, а обсяги виробництва по всьому світу впадуть до такого низького рівня, якого не було з часів Великої депресії у 30-х роках, впевнені аналітики Міжнародного валютного фонду.

Та навіть цей далеко не райдужний сценарій буде можливий за умови, що спалах коронавірусу візьмуть під контроль у другому півріччі. Але впевненості, що це вдасться зробити, ні у кого немає.

І якщо зараження не піде на спад, падіння економіки може бути удвічі більшим, вважають у МВФ. А якщо хвороба не відступить і у наступному році, світова економіка обвалиться ще на 8%.

Вільне падіння

Через невизначеність з карантином і пандемією економічні прогнози для України дуже різняться. У МВФ вважають, що українська економіка у цьому році впаде на 7,7%. Це найбільш негативний прогноз у порівнянні з сусідніми країнами: в Росії МВФ очікує спад 5,5%, Польщі – 4,6%, в Румунії – 4,9%. До того ж темпи відновлення у них будуть швидшими, ніж у нас, прогнозують аналітики Фонду.

Експерти і аналітики, опитані Міністерством економічного розвитку і торгівлі, вважають, що економіка за підсумком 2020 року впаде на 4,2%. Але цю оцінку економісти робили ще до публікації свіжого прогнозу МВФ і продовження карантину в Україні.

У Кабміні очікують спад економіки на 4,8%. НБУ у своєму оновленому прогнозі орієнтується на 5% зниження ВВП. Як пояснив голова Нацбанку Яків Смолій, вплив пандемії буде сильним, але короткостроковим.

"Карантинні заходи вже зменшили ділову активність, споживання та зайнятість населення. Скорочення глобального попиту також обмежує експортні можливості країни. За нашими оцінками, вплив цих факторів на економіку найбільше позначиться упродовж другого кварталу цього року", – пояснив у четвер Смолій.

Вже після поступової відміни карантину економіка почне відновлюватися у другому півріччі, додав глава Нацбанку.

Перед Кабміном Шмигаля стоять непрості виклики через економічну кризу (Фото: kmu.gov.ua)

З урахуванням двомісячних обмежень та поступового відновлення після них ВВП України може впасти на 6-8% у 2020 році, сказав РБК-Україна керівник департаменту групи ICU з корпоративного аналізу Олександр Мартиненко.

Причому, за його словами, є великий ризик погіршення цього прогнозу через невизначеність з термінами карантину, реакції економіки на нього, темпів відновлення, а також можливої другої хвилі поширення вірусу.

На чому заснований такий прогноз? Ключовий ризик – зниження споживання. На цю ж проблему вказують і у Національному банку. Саме споживання домогосподарств – головний двигун зростання ВВП в останні роки, у 2019 році воно склало 74% ВВП України, підрахував експерт ICU.

"Через пандемію та карантин споживання може скоротитися на 30-40% у другому кварталі 2020 року і повільно відновлюватися, що у підсумку за рік складе зниження на 10-15%. Тому споживання може дати 11-13 п.п. до загального зниження ВВП 2020 року. Інший ключовий компонент ВВП – інвестиції, може скоротитися ще більше – на 30-35%, що призведе до ще 4-5 п.п. падіння ВВП", – роз'яснив Олександр Мартиненко.

В інвесткомпанії Concorde Capital після запровадження карантину також переглянули свій макропрогноз, вийшовши за нинішніми мірками на досить оптимістичні цифри: 4,5% падіння ВВП і 7,4% інфляції.

"Наш прогноз заснований на припущенні, що посилені карантинні заходи триватимуть не більше двох місяців. Якщо ж уряд продовжить карантин на більш тривалий термін, спад виявиться більш глибоким", – пояснила виданню аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

Де шукати допомоги: в очікуванні МВФ

Оновлені макропрогнози базуються на тому, що МВФ кредитуватиме Україну. В уряді очікують, що після прийняття банківського закону (так званий "антиколомойский" проект) вдасться максимально швидко вийти на Раду директорів МВФ й до кінця травня отримати перший транш. Після чого розблокується кредитування і від інших донорів, зокрема Світового банку.

"Фінансування від МВФ та інших офіційних міжнародних партнерів допоможе підтримувати міжнародні резерви України на рівні 27-29 млрд доларів протягом цього та наступних років", – кажуть в НБУ.

За оцінкою Олександра Мартиненка, у 2020 році уряд має отримати фінансову допомогу від міжнародних донорів у розмірі 7 млрд доларів, з яких 4-5 млрд доларів на боротьбу з наслідками пандемії.

Глава МВФ Крісталіна Георгієва та Володимир Зеленський (Фото: twitter.com.ZelenskyyUa)

Угода з МВФ має вирішальне значення для виплати боргів і покриття дефіциту бюджету, підтверджує Олександр Мартиненко.

"Без доступу до фінансових ринків через пандемію та глобальну рецесію і без співпраці з МВФ Україна не зможе обслуговувати свій борг у 2020 році, не уникнувши серйозних економічних проблем. Насамперед, це можлива втрата 3-4 млрд доларів золотовалютних резервів та девальвація гривні", – вважає він.

До чого готуватися: курс гривні та ціни

Ціни будуть зростати, але не так стрімко, як у попередні кризи. Сильно розігнати інфляцію не дасть падіння споживчого попиту, який, за словами Якова Смолія, "буде залишатися пригніченим" ще довго після завершення карантину. Інфляцію, як вважають в Нацбанку, також буде стримувати зниження світових цін на енергоносії, яке і далі буде позначатися на вартості палива в Україні.

Трудові мігранти, що повернулися додому через коронавірус, посилять конкуренцію за вільні вакансії в Україні. А значить – скоротяться суми грошових переказів від українців, що працюють за кордоном. Ці кошти також є важливим джерелом для споживання. У минулому році, за оцінками НБУ, заробітчани перерахували в країну близько 12 млрд доларів, тим самим додатково підтримавши пропозицію валюти і не давши "просісти" курсу гривні.

Частково недобір по грошовим переказам буде компенсований валютою, яку українські туристи не витратять цього літа на закордонних курортах, оскільки просто не зможуть туди поїхати. Про це в інтерв'ю РБК-Україна говорив прем'єр-міністр Денис Шмагаль, на це ж вказують і у Нацбанку.

Ще одна загроза, про яку говорять аналітики – спад економіки в основних торгових партнерів України. "Основним зовнішнім ризиком прогнозу є тривалий економічний спад, друга хвиля кризи, невиправданість прогнозів, що провідні економіки почнуть швидко відновлюватися у другому півріччі", – зазначила Євгенія Ахтирко з Concorde Capital.

Є ризик, що зовнішні ринки на тлі зниження споживання стануть менш прибутковими для українських експортерів. З консенсус-прогнозу Мінекономіки випливає, що у 2020 році будуть падати ціни на залізну руду (приблизно на 20%), метали (в районі 10%), а також кукурудзу і пшеницю (близько 5%).

Не варто також виключати більш низький у порівнянні з минулим роком врожай зернових, що у випадку зниження цін призведе до скорочення валютної виручки. Це буде мати вплив на обмінний курс гривні.

Але, з іншого боку, потреба в інвалюті для імпортерів також знизиться. Адже попит домогосподарств на імпортні споживчі товари впаде, а разом з падінням цін на нафту і природний газ імпорт в Україну знизиться на 30-35%, вважає Олександр Мартиненко.

На думку Євгенії Ахтирко, темпи падіння імпорту будуть більш значними, ніж експорту, і цей факт буде сприятливо впливати на баланс попиту і пропозиції на валютному ринку. Середньорічний курс у Concorde Capital очікують на рівні 27 гривень/долар.

Без нових негативних шоків, пов'язаних з епідемією, і при підписанні угоди з МВФ обмінний курс може зміцнитися до 26-27 гривень/долар вже у другому кварталі, прогнозує Мартиненко з ICU.

Не можна не витрачати

Карантин стримує економічну активність. Його продовження – найбільша загроза для відновлення економіки. Сценарій у більшості країн приблизно один і той самий: повністю або частково обмежено рух громадського транспорту, зупинено пасажирське авіасполучення, люди не подорожують, закриті кафе і ресторани, не працюють розважальні центри, салони краси та інші заклади.

Будучи у простої, ці бізнеси не замовляють у підрядників товари і послуги, скорочують персонал, менше платять податків. І все це в кінцевому підсумку уповільнює економіку, збільшує безробіття, а отже знижує купівельну спроможність населення і попит у роздробі.

І тому багато чого буде залежати від того, як уряд зможе підтримати купівельну спроможність населення і не допустити стрибка безробіття. З того, що вже зроблено: разові доплати пенсіонерам та індексація пенсій з травня. Крім того, влада спростила порядок отримання допомоги по безробіттю.

До того ж глава Кабміну говорить про плани створити сотні тисяч робочих місць у будівництві доріг і облагороджуванні територій, де будуть платити 6-8 тисяч гривень. Інше питання, чи вистачить цього, щоб в країні не обвалилася роздрібна торгівля.

Денис Шмигаль і Володимир Зеленський (Фото: president.gov.ua)

У Кабміні також обіцяють дешеві кредити, пільгові ставки і часткову їх компенсацію. Наступного тижня Денис Шмигаль планує презентувати деталі нової програми. За задумом чиновників кредитування має підтримати малий і середній бізнес, зберігши робочі місця і тим самим не залишивши людей без грошей.

Інше питання, чи ризикнуть підприємці брати ці позики і чи стануть банки з ними працювати. Адже дуже часто позичальники з категорії малого і середнього бізнесу не можуть підтвердити свої фінансові показники, оскільки в силу різних причин працюють у "тіньовій" економіці, приховуючи свої реальні обороти, не оформлюючи співробітників і оптимізуючи податки через спрощену систему.

"Все буде залежати від критеріїв видачі кредитів. Якою б складною не була ситуація, головний критерій видачі кредиту – це здатність бізнесу його ефективно використовувати та погасити. Не виключено, що цей інструмент може породити і нові корупційні схеми, що в сукупності з низьким рівнем погашення позик може дорого обійтися суспільству", – розмірковує Євгенія Ахтирко.

Як би там не було, крок назустріч уряду зробив Нацбанк. У четвер регулятор прийняв рішення знизити облікову ставку відразу на 2 п. п. – до 8%, давши банкам більш дешевий ресурс для кредитування. НБУ також анонсував спрощення умов щодо термінів і застав для рефінансування банків.

Як фінустанови цим ресурсом скористаються – питання відкрите. Ці кошти можуть піти не тільки і не стільки для кредитування громадян і бізнесу, скільки для покупки банками ОВДП, чому в уряді будуть тільки раді. Тим більше що самих лише траншів від МВФ Кабміну не вистачить, щоб профінансувати дефіцит бюджету та забезпечити у тому числі соціальні витрати держскарбниці.