Домашнє завдання: як Кабмін і Верховна рада впоралися з дорученнями Зеленського

Кабінет міністрів у неділю затвердив програму дій на наступні п'ять років. Паралельно члени уряду погодили перелік законопроектів, які найближчим часом будуть внесені на розгляд Верховної ради.

У їх числі – легалізація грального бізнесу та видобутку бурштину. Ці два документи разом з ще парою десятків президент доручив уряду розробити, а парламенту прийняти, на розширеній нараді на початку вересня.

Термін для виконання більше десяти поставлених завдань закінчується вже сьогодні, 1 жовтня. І всі вони здебільшого стосуються економічного блоку. Більше того, 20 вересня президент видав указ "Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції", що включає більшість завдань, нарізаних Кабміну.

Такі доручення могли б здатися парадоксальними в парламентсько-президентській державі, де законодавча гілка влади має більш широкі повноваження. Не кажучи вже про те, що, відповідно до української Конституції, економічна політика – прерогатива уряду. Але в умовах України, що фактично дрейфує до президентського устрою, це видається чимось саме собою зрозумілим.

Публічно роздаючи вказівки Раді та Кабміну, в очах українців Зеленський лише закріплює за собою збірний образ влади. А тому, асоціюючись з усіма позитивним реформами в країні, президент також ризикує стати головним об'єктом невдоволення за недопрацювання або помилки уряду, парламенту і навіть місцевої влади.

Закрити гештальт

Законопроекти про легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину Кабінет міністрів вніс у Раду за день до дедлайну, визначеного президентом.

В уряді планують встановити спеціальні гральні зони для діяльності казино і залів ігрових автоматів. Розмістити казино можна буде на території п'ятизіркових готелів, тоді як зали ігрових автоматів, у готелях категорії від трьох зірок і вище, розповіли в Мінфіні.

За рахунок легалізації грального бізнесу в Кабміні розраховують отримати приблизно 2-2,5 млрд грн гривень в бюджет і до одного відсотка зростання ВВП, заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук. "Точні розрахунки ми зможемо надати тоді, коли буде відома фінальна версія законопроекту", – пообіцяв глава уряду.

Що стосується законопроекту про бурштин, то в уряді хочуть, по-перше, криміналізувати нелегальний вивіз необробленого каменю з України, заборонивши його експорт. І, по-друге – спростити процедуру отримання офіційних дозволів для видобутку цієї копалини на територіях, які зачепили нелегальні копачі, за умови подальшої рекультивації земель.

На сайті Ради вже є законопроект, що посилює кримінальну відповідальність за незаконний видобуток або переміщення бурштину через кордон. Його зареєстрував сам Зеленський ще 4 вересня, через два дні після того, як закликав уряд законодавчо врегулювати проблему видобутку бурштину.

Документ передбачає штраф або обмеження волі на термін від 1 до 3 років за незаконний видобуток копалини. За реалізацію, придбання, зберігання, передачу, перевезення або переробку незаконно видобутого бурштину може загрожувати в'язниця на строк від 3 до 6 років.

Якщо Верховна рада ухвалить законопроекти про легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину до другого читання державного бюджету на 2020 рік, то це дасть додатковий ресурс на освіту, охорону здоров'я та інші важливі сфери, заявила міністр фінансів Оксана Маркарова.

Проект держбюджету на наступний рік Кабмін вніс до парламенту 15 вересня. Це також було серед завдань, які роздав Зеленський під час наради 2 вересня. Однак дата 15 вересня – ніяк не особиста забаганка президента, а крайній термін, передбачений законом, і в останні роки уряд дотримувався цього дедлайну.

В числі доручень президента, виконаних Кабінетом міністрів – внесення до 1 жовтня на розгляд парламенту законопроекту "Про ринок земель сільськогосподарського призначення", який скасовує мораторій на землю. Його уряд зареєстрував ще 25 вересня.

Згідно з документом, заборону на продаж сільгоспземель пропонується зняти з 1 жовтня 2020 року, а купувати такі ділянки зможуть лише українські громадяни і компанії, а також територіальні громади і держава. Іноземці зможуть лише успадкувати землю, але протягом року повинні будуть її продати.

Сукупна площа сільгоспземель, які перебувають у власності однієї особи, з урахуванням пов'язаних з нею осіб, не повинна перевищувати 15% земель в межах однієї області і 0,5% – у межах усієї країни, випливає з законопроекту.

Громадяни, що мають право постійного користування або довічного успадкованого володіння такими ділянками, отримають право на викуп з розстрочкою платежу до п'яти років без проведення торгів.

Далі справа за парламентом, якому, якщо слідувати термінами, які окреслив Зеленський, належить ухвалити цей законопроект до 1 грудня 2019 року.

Серед завдань, отриманих парламентом – дати старт реформуванню фінансового сектору, прийнявши закон про так званий "спліт" до 1 жовтня 2019 року. Він передбачає поділ функцій Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком.

Рада підтримала цей документ у першому читанні і в цілому ще 12 вересня. Ухвалення закону було однією з умов співпраці з МВФ.

Крім того, до 1 жовтня президент доручив Верховній раді підготувати та зареєструвати законопроект про Службу фінансових розслідувань (СФР). Новий орган повинен замінити податкову міліцію і забрати у інших силовиків слідство по податкових злочинах. Прийняти документ парламент також повинен до 1 грудня 2019 року.

Зараз в Раді є вже два варіанти законопроекту. Один – № 1208 про Бюро фінансових розслідувань – голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") вніс ще 30 серпня.

І другий, альтернативний № 1208-2 – був зареєстрований 18 вересня членами президентської фракції Ольгою Василевської-Смаглюк і главою правоохоронного комітету Денисом Монастирським.

"Хвости" парламенту

Ще п'ять законопроектів, які Зеленський доручив прийняти парламенту, поки проголосовані лише за основу. Пам'ятаючи скандал після затвердження закону про імпічмент одним читанням, в "Слузі народу" не зважилися ухвалювати і ці документи одним махом. Тому, працюючи в прискореному режимі і скорочуючи строки на підготовку документів до другого читання, народні депутати не змогли укластися в дедлайн.

Один із цих законопроектів – №1054-1, що скасовує перелік об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації, Рада прийняла в першому читанні 13 вересня.

До 20 вересня, останньої пленарної п'ятниці, депутати ще могли вносити поправки до другого читання, зважаючи на скорочення процедури. Якщо профільний комітет з питань економічного розвитку встигне днями розглянути цей законопроект, то депутати зможуть прийняти його вже на поточному тижні.

Така ж ситуація із законопроектом про концесії №1046, що дозволяє залучати приватні компанії до управління державними об'єктами, а також законопроектом №1055-1, який спрощує і скорочує процедуру оренди державного і комунального майна.

Їх парламент прийняв за основу 13 вересня, скоротивши строки на підготовку до другого читання. Фінальні голосування за них можуть відбутися вже на цьому пленарному тижні.

Є ще два документи, які всупереч дорученням Зеленського Рада не встигла прийняти в цілому до 1 жовтня – № 1056-1 і №1048. Обидва були проголосовані за основу 12 вересня.

Мета законопроекту № 1056-1 про захист прав власності — протидія рейдерству, усунення прогалин у системі державної реєстрації прав власності, а також боротьба з "чорними реєстраторами", зазначено в пояснювальній записці до документа. Останній термін для внесення поправок до другого читання закінчився 19 вересня.

Законопроект №1048 вводить інститут уповноваженого економічного оператора (АЭО). Це – один з кроків до зближення митного законодавства України з Євросоюзом, що є умовою асоціацію з ЄС. Можливість вносити поправки до документу закінчилася 26 вересня, оскільки народні депутати не стали скорочувати терміни на його підготовку до другого читання.