Нацбанк хоче зменшити доларизацію банківського сектора

Банки в Україні будуть працювати за новою Стратегії макропруденційних політики, яка передбачає зниження доларизації банківського сектора і може відбитися на ставках валютних депозитів і кредитів у валюті.

Про це повідомили в Національному банку України (НБУ) після схвалення документа.

Колишня Стратегія макропруденційних політики, оприлюднена в кінці 2018 року, фокусувалася виключно на банківському секторі. Однак з огляду на спліт і розширення повноважень, Нацбанк оновив стратегію, включивши в неї і регулювання небанківських установ, заодно уточнивши і вимоги до банківського сектору. У Нацбанку розповіли, що це буде сприяти сталому економічному зростанню.

До ризиків в Нацбанку віднесли доларизацію банківського сектора.

"В Україні баланси банків поки залишаються в значній мірі доларизованих. Це обумовлено двома основними причинами. По-перше, через регулярних сплесків інфляції гривня постійно втрачала купівельну спроможність. Тому населення тримає значну частину заощаджень в іноземній валюті. По-друге, щедре зовнішнє фондування банків сприяло стрімкому зростанню валютного кредитного портфеля. у результаті кризи 2014-2016 рр. частки валютних активів і пасивів знизилися через відтік валютних депозитів і міжбанківських кредитів, конвертації валютного фондування в капітал і значною реструктуризації валютних кредитів з перекладом в гривню", - пояснили в НБУ поточну ситуацію.

Там уточнили, що через девальвацію гривні валютна складова в депозитах і валових кредитах досягає більш 40%, що створює системні ризики.

НБУ вже застосовує ряд інструментів і механізмів, щоб знизити доларизацію економіки. Наприклад, заборона валютних кредитів для домогосподарств, який ввели в 2009 році на невизначений термін і скасовувати поки не планують. Також НБУ вже змінив норми резервування, знизивши їх до 0% в гривні і одночасно підвищивши до 10% в іноземних валютах. Крім того, підвищена норма резервування за валютними депозитами.

Однак регулятор розглядає можливість застосування і інших механізмів. Зокрема, мова йде про такі інструменти:

• норма обов'язкового резервування за короткостроковими зовнішніми запозиченнями;
• введення додаткових ваг ризику для валютних активів;
• встановлення жорстких вимог до оцінки кредитного ризику за кредитами в іноземній валюті.

Разом з тим, банки будуть підводити до того, щоб вони тримали велику частину активів в високоліквідних складових, а клієнтам пропонували вибирати депозити на тривалий термін. НБУ побоюється того, що понад 55% сукупних зобов'язань банків у гривні є коштами на вимогу, що підвищує ризик ліквідності. Тому НБУ може вдаватися до введення більш жорстких вимог до внутрішніх практикам управління ліквідністю банків, сказано в документі.

Нагадаємо, в 2021 році Україна повинна буде виплатити кредиторам понад 5 млрд доларів.

Раніше РБК-Україна писало про те, коли почнуть виплачувати гроші вкладникам збанкрутілого "Місто Банку".

Крім того, ми розповідали про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб бачить можливості для збільшення вдвічі суми виплат гарантованих вкладів.