Брюссельський формат: як НАК і "Газпром" домовляються про транзит газу в ЄС

Черговий раунд переговорів між ЄС, Україною і РФ про транзит російського газу очікувано не приніс конкретних результатів, але сторони чітко позначили свої позиції. "Газпром" як і раніше не визнає рішень Стокгольмського арбітражу і запропонував "Нафтогазу" просто "продовжити діючий контракт" без проведення консультацій. Українська сторона, заручившись підтримкою Єврокомісії, наполягає на укладенні з 2020 року нової довгострокової угоди з дотриманням норм європейського законодавства. Єврокомісія закликала сторони до весни попрацювати над пропозиціями і, за інформацією РБК-Україна, вперше підтвердила зацікавленість у збереженні обсягів транзиту українським газогоном не нижче нинішнього рівня.  У травні, коли відбудеться чергова тристороння зустріч, в Україні пройдуть президентські вибори, в ЄС – парламентські, зміниться склад Єврокомісії.  Росія розраховує скористатися цим часом для того, щоб продовжити будівництво газопроводів в обхід України. Про що вчора розмовляли в Брюсселі "Нафтогаз", "Газпром" і Єврокомісія – в матеріалі РБК-Україна.

Європа взяла слово

Вчора в Брюсселі відбувся черговий раунд переговорів між ЄС, Україною і РФ про транзит російського газу українським газогоном. Незважаючи на те, що сторони зустрічалися для обговорення цього питання вже як мінімум тричі – в минулому році в липні та вересні, і 15 січня 2019-го, офіційні переговори розпочалися лише зараз. Останні кілька зустрічей на рівні експертних консультацій представники "Газпрому" проігнорували. "Ми вже чітко бачимо у російської сторони розуміння того факту, що з Україною як мінімум доведеться вести переговори. Від цього нікуди не дітися, тому вони приїхали", - зазначив голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв за підсумками тристоронньої зустрічі, на якій були присутні міністр енергетики РФ Олександр Новак і керівник "Газпрому" Олексій Міллер.

Для того, щоб домовитися про умови транзиту російського газу в Європу, у сторін не так вже багато часу. Термін дії нинішнього контракту, підписання якого в грудні 2008 – початку 2009 років було вкрай важким, завершується 31 грудня 2019-го. "Не виключаємо можливості того, що з 1 січня 2020 року "Газпром", не маючи нового контракту, може призупинити транзит по українській ГТС", - заявляв напередодні тристоронньої зустрічі Коболєв.

В ході переговорів "Нафтогаз" має намір добитися укладення з "Газпромом" нового довгострокового транзитного контракту (мінімум на десятирічний період). При цьому обсяги поставки за ГТС в Європу мають бути економічно вигідні для України. Це означає, що потужність українського газопроводу повинна бути максимально завантажена – раніше називався обсяг не менше 140 млрд кубометрів на рік. При цьому НАК вимагає від російської сторони виконання рішень міжнародного арбітражу та здійснення транзиту відповідно з європейським енергетичним законодавством.

Довідка:

ГТС – українська газотранспортна магістраль загальною протяжністю близько 39 тис. км та щорічної пропускною спроможністю "на вході" в систему 288 млрд кубометрів і 179 млрд кубометрів "на виході" (з країнами ЄС майже 143 млрд кубометрів). За транзит російського газу по своїй території Україна отримує близько 2-3 млрд доларів на рік. За результатами арбітражу у Стокгольмі, тарифи на транзит російського газу тепер визначає український регулятор - НКРЭКУ - на підставі європейських стандартів. Це означає, що тепер тарифи встановлені не за прокачування тисячі кубометрів на 100 км, а на точки "входу" в ГТС і "виходу" з неї. "Газпром" наполягає на збереженні старої методики і вважає справедливим тариф у 2,2-2,5 доларів за тис. кубометрів на 100 км. НКРЭКУ в минулому році встановило плату за "вхід" на рівні 6 доларів, і окремо для кожної точки "виходу" – від 12 до 17 доларів.

Напередодні зустрічі в Брюсселі виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко заявив, що "найкращим варіантом для України" буде закінчення двох контрактів з "Газпромом" після 2019 року. Одна угода – договір між компаніями, де вони виступають у якості операторів української та російської газотранспортних систем (interconnection agreement). Друге – контракт з "Газпромом" як з постачальником газу і користувачем ГТС. Така угода в європейській практиці – стандартний договір на бронювання потужності. Це означає, що у інших компаній, а не тільки у "Газпрому" буде юридична можливість надавати послуги транзиту.

"Нафтогаз" також зацікавлений в тому, щоб європейські компанії купували газ на кордоні України з РФ, причому, за словами Вітренко, це може бути не тільки російське паливо, але і газ з Туркменістану, Узбекистану чи Казахстану.

В тому, щоб змусити "Газпром" грати за європейськими правилами зацікавлені і в Єврокомісії. Віце-президент ЄК з питань Енергетичного союзу ЄС Марош Шефчович за результатами цього раунду переговорів заявив, що "укласти довгостроковий транзитний контракт важливо, як і для ЄС, і для Росії". "Міністр енергетики РФ Олександр Новак запевнив мене, що Росія готова і надалі використовувати українську ГТС, і співпрацювати і з нами, і з українською стороною з питання транзиту. І ми дуже вітаємо цю позицію", - заявив він вчора. При цьому, за словами української сторони, в Єврокомісії визнали, що чинний контракт суперечить європейським нормам, що Україна привела своє законодавство у відповідність з європейським, а Марош Шефчович публічно підтвердив зацікавленість європейських операторів брати участь у модернізації української ГТС.

Він також заявив, що "зробив обом сторонам переговорів пропозицію", над яким Нак і "Газпрому" належить подумати до весни. Наступний раунд переговорів, уточнило європейський чиновник, відбудеться в травні. За цей час в Україні пройдуть президентські, а в ЄС – парламентські вибори. Він не конкретизував деталі своєї пропозиції, сказавши лише, що воно стосується трьох ключових параметрів: строків нового контракту, обсягів транзиту та тарифної плати за нього.

Втім, джерела РБК-Україна в Єврокомісії, знайомі з ходом переговорів, розповіли виданню, що Єврокомісія наполягає на укладенні довгострокового контракту "при повному дотриманні норм європейського закондательства". Це означає, що в ЄК розраховують, по-перше, що зобов'язання за новим договором будуть покладені на нового оператора української ГТС. Мова йде про виконання Україною закону про ринок природного газу, норми якого повністю відповідають положенням директив Третього енергетичного пакета ЄС. Крім створення ринкових умов у газовому секторі, вони передбачають також неможливість концентрації видобутку газу, його транзиту і постачання "в одних руках". Це означає, що з 1 січня 2020 року "Нафтогаз" повинен передати газотранспортні активи новому оператору ГТС – компанії "Магістральні газопроводи України". Поділ (анбандлинг) Наку неможливо провести до моменту закінчення строку чинного контракту на транзит: "Газпром" не дозволяє "Нафтогазу" передати свої зобов'язання по його виконанню іншої компанії.

По-друге, у ЄК вважають, що договори на бронювання потужностей повинні бути укладені не тільки з "Газпромом", але і з "усіма компаніями-операторами з сусідніх країн", щоб уникнути монопольного становища російської компанії при транзиті газу в ЄС.

Але найголовніший пункт пропозицій, озвучених Шефчовичем, полягає в тому, що вперше в ході переговорного процесу європейська сторона назвала свої вимоги за обсягом транзиту. "Транзит повинен бути не нижчим існуючого рівня поставок в ЄС", - пояснили РБК-Україна співрозмовники, відмовившись назвати конкретні обсяги транзиту, уточнивши лише, що вони мають бути біля "90 млрд кубометрів на рік". Діючий транзитний контракт зобов'язує "Газпром" або щорічно перекачувати в ЄС з території України не менше 110 млрд кубометрів газу, або заплатити "Нафтогазу" за цей обсяг транзиту. Але на практиці російський газовий монополіст цю норму не виконує протягом усього дії договору, що стало в 2014 році однією з причин для подачі НАКом відповідного позову в Стокгольмський арбітраж. За даними оператора ГТС – компанії "Укртрансгаз", в минулому році транзит російського газу склав близько 87 млрд кубометрів, у 2017-му – 93,5 млрд кубометрів, в 2016-му – 82 млрд кубометрів, а в 2015 році - 67 млрд кубометрів. Таким чином, Єврокомісія запропонувала в новому контракті зберегти фактичні обсяги транзиту російського газу, які прокачувалися по ГТС 2015-2018 роках.

Не компромісні позиції

Складнощі в переговорах пов'язані з двома глобальними питаннями, про яких українській і російській стороні доведеться домовлятися. Перший пов'язаний з виконанням рішень Стокгольмського арбітражу, з чим категорично не згоден "Газпром". Другий – з намірами РФ побудувати додаткові газопроводи в ЄС в обхід України – "Північний потік-2" і "Турецький потік", що абсолютно не влаштовує НАК "Нафтогаз України".

Позиція української компанії про вимогу виконувати рішення міжнародного арбітражного трибуналу у Стокгольмі була відома і до початку вчорашніх переговорів. Нагадаємо, в 2014 році компанії обмінялися зустрічними позовами, а наприкінці лютого минулого року арбітри винесли остаточний вердикт по двом судовим розглядам "Нафтогазу" і "Газпрому". НАК оскаржував "кабальні умови" договору на постачання російського газу в Україну і вимагав компенсацію за не надані "Газпромом" обсяги палива для транзиту в ЄС. Російська компанія наполягала на погашення "Нафтогазом" боргу за поставлений газ Україні і на збереженні умов, прописаних в договорах у 2009 році.

В результаті трибунал визначив умова контракту про щорічний транзит 110 млрд кубометрів по ГТС як обов'язкове, в іншому випадку російська компанія повинна виплатити Нак компенсацію (ship or pay"). Крім того, тарифи на транзит російського газу більше не є предметом договору, а їх встановлює НКРЭКУ на підставі європейських норм. "Газпром" повинен за транзит в попередні періоди "Нафтогазу" 4,6 млрд доларів, але враховуючи заборгованість Наку за контрактом на поставку, зобов'язаний виплатити 2,7 млрд доларів. Поки "Газпром" не поспішає розраховуватися з українською компанією і намагається оскаржити рішення Стокгольмського арбітражу.

Про те, що "Газпром" не має наміру миритися з висновками міжнародного трибуналу, компанія заявила вчора в ході переговорів. "Російська сторона не визнає рішень Стокгольмського арбітражу, вона не хоче визнавати їх. Юридично ситуація змінилася для всіх наших європейських друзів, тільки не для Росії", - заявив за підсумками зустрічі міністр закордонних справ Павло Клімкін, який очолював українську делегацію в Брюсселі. "Все просто – вибачте "Газпрому" його борг, визначений рішенням Стокгольмського арбітражу. Тоді "Газпром" по-панськи готовий продовжити дію цього контракту", - написала на своїй сторінці в Facebook заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Побічно слова українських чиновників пізніше підтвердив і міністр енергетики РФ Олександр Новак, заявивши, що "Газпром" розраховує оскаржити в апеляції на рішення трибуналу.

За словами української сторони, голова "Газпрому" Олексій Міллер запропонував "Нафтогазу" і Єврокомісії без будь-яких додаткових консультацій "просто продовжити діючий контракт". "Був здивований пропозицією пана Міллера просто взяти і продовжити угоду. На це можу сказати лише, що НАК "Нафтогаз України" готовий розглядати майбутні угоди тільки в разі їх повної відповідності того європейському законодавству, яке було імплементовано в Україні", - пояснив учора журналістам Андрій Коболєв. "Російська сторона навіть не розглядає того, що у нас зовсім інше законодавство, інші правила та закони, які отзеркаливают європейське законодавство. І те, що ми повинні перейти від "договорняків" до реальних контрактів, заснованим на європейських правилах, це ні російська сторона, ні, тим більше "Газпром", розглядати на цьому етапі не хочуть", - заявив Павло Клімкін.

Але риторика "Газпрому" все ж трохи змінилася. Раніше російський монополіст послідовно наполягав на "відновлення балансу інтересів", маючи на увазі скасування рішень Стокгольмського арбітражу. Зараз, за словами Коболєва, "Газпром" пропонує реалізувати якийсь "нульовий сценарій". За інформацією РБК-Україна, ці слова слід розуміти, як вимога відмовитися від нових претензій "Нафтогазу" і укласти з російською компанією мирову угоду. Про те, що Росія чекає від України "світової" повідомив вчора і Олександр Новак.

Новий позов до Стокгольмського арбітражу проти "Газпрому" НАК подав у липні 2018 року на 12 млрд доларів. https://www.rbc.ua/rus/news/naftogaz-hochet-otsudit-gazproma-12-mlrd-1548080211.html Саме в таку суму українська компанія оцінює потенційні збитки, які ГТС може отримати, якщо "Газпром" з 2020 року відмовиться від транзиту по території нашої країни. https://www.rbc.ua/rus/news/kobolev-novogo-kontrakta-gazprom-2020-goda-1547803455.html Якщо цього не відбудеться, у "Нафтогазі" вважають, що зможуть знизити суму позову на 10 млрд доларів. Виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко пояснив, що НАК наполягає на дотриманні європейських правил транзиту, які передбачають покриття витрат оператора газотранспортних маршрутів. "Коли "Нафтогаз" розраховує витрати на транзит в 2018-2019 роках, компанія повинна враховувати амортизацію української ГТС, яка, як будь-яке інше основний засіб, з часом втрачає свою цінність", - пояснив Вітренко. Але, якщо знецінення української ГТС не відбудеться і транзит продовжиться, то в такому випадку позов буде не на 12 мільярдів, а тільки на два. Тому що два мільярди - це все одно частка витрат, які не покриваються зараз і за поточним тарифом (на транзит, - ред.)", - уточнив він.

Як відомо, намагаючись мінімізувати транзитні поставки по українському маршруту, а в перспективі – і зовсім відмовитися від нашої ГТС, Росія будує відразу кілька газопроводів в обхід України. Зокрема, по дну Балтійського моря "Газпром" прокладає другу гілку газопроводу "Північний потік" потужністю 55 млрд кубометрів, а по дну Чорного моря – має намір добудувати "Турецький потік" (близько 35 млрд кубометрів). Незважаючи на те, що президент РФ Володимир Путін продовжує запевняти європейських партнерів, що, добудувавши нові газопроводи, "можливість транзиту газу через Україну збережеться", Олексій Міллер неодноразово заявляв, що після запуску "Північного потоку-2" транзит газу по українській ГТС знизиться до 15 млрд кубометрів.

Втім, відмовитися від використання української газової магістралі "Газпрому" не вдасться ні в цьому році, ні в перспективі ще декількох років. Причин цьому декілька. Незважаючи на те, що Німеччина, а слідом за нею Фінляндія і Швеція, дозволили Росії прокладання другої гілки "Північного потоку" у своїх територіальних водах, Данія такої санкції так і не дала. Це означає, що "Газпрому" доведеться вести газопровід по дну Балтики в обхід острова Борнхольм, що ускладнює технологічний процес і віддаляє реалізацію проекту у часі.

Крім того, потужності української ГТС і підземних газових сховищ дозволяють не тільки витримувати пікові навантаження взимку, коли споживання газу зростає, але і, закачуючи в сховища влітку газ за нижчою ціною, балансувати необхідний обсяг. Побудувавши альтернативні газопроводи, "Газпром" зіткнеться в першу чергу з браком потужностей балансуючих. Під другою – нові російські магістралі вкрай складно прокласти так, щоб вони забезпечували газом Болгарію, Туреччину, Грецію, і Балкани на південному напрямку, а також Словаччину, Угорщину, Польщу, Румунію і Молдову на західному.

Враховуючи, що наступний раунд переговорів у тристоронньому форматі відбудеться не раніше травня, глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв позицію російської сторони вчора охарактеризував як "спробу затягнути переговорний процес". Виграючи час, "Газпром" частково розраховує, що після президентських виборів Україна може послабити свою переговорну позицію. Частково - продовжуючи будівництво обхідних газопроводів, сподівається переконати впливові країни Євросоюзу, наприклад Німеччини, в неспроможності української ГТС забезпечувати транзит.