Україна, руками президента і РНБО, продовжує вводити санкції проти своїх громадян. Тиждень тому під обмеження потрапили "топ-10 контрабандистів", але лише кільком з них вручені підозри. Чому Зеленський активно використовує санкційний механізм і чим продиктовані останні рішення – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Президент Володимир Зеленський і Рада нацбезпеки і оборони (РНБО) продовжують утримувати увагу громадськості і медіа навколо теми санкцій. Після того, як під обмеження потрапили Віктор Медведчук і компанії зі сфери надрокористування, українські чиновники взялися за контрабанду.
Минулого тижня глава держави своїм указом ввів санкції терміном на три роки проти десятка осіб і пов'язаних з ними фірм. Зеленський назвав цих людей "топ-десяткою української контрабанди" і пообіцяв на цьому переліку не зупинятися. Президент також прирівняв контрабанду до "економічного тероризму".
Інформаційний ефект після цих санкцій виявився скромнішим, ніж коли під "каток" РНБО потрапили Медведчук і його оточення. Якщо тоді публічно були озвучені правові підстави для запровадження санкцій – зв'язок з можливим фінансуванням тероризму, то цього разу такої ясності, принаймні у відкритих джерелах, мало. І, що цікаво, у багатьох відомствах, до яких зверталося РБК-Україна, відмовилися публічно коментувати юридичне підґрунтя останніх санкцій.
Перед виборами Зеленський обіцяв своїм виборцям з одного боку – справедливість, з іншого – швидкі та прості рішення складних проблем. Але після приходу до влади заявлені ним наміри вперлися в неповоротку бюрократичну машину, інертність судів та правоохоронної системи.
Пізніше був знайдений інструмент, який здатний поставляти "швидкі рішення складних проблем" – РНБО. Це координаційний і колегіальний орган, куди крім президента і секретаря входить ще майже два десятка топ-чиновників. Його рішення набувають чинності через указ президента.
Починаючи з лютого РНБО майже щотижня вводить нову серію санкцій. Першими під ударом опинилися Віктор Медведчук, його соратники, пов'язані з ними компанії і телеканали. Вслід за ними під обмеження потрапили екс-президент Віктор Янукович, а також інші фігуранти як з української, так і з російської сторони, причетні до окупації українських територій в 2014 році.
Далі санкції запровадили проти 19 компаній, які користуються надрами України, їх в минулому пов'язували з екс-міністром часів Януковича Едуардом Ставицьким. Частина з них в останні роки, можливо, мала відношення до групи Павла Фукса, хоча сам бізнесмен це заперечує. За словами Зеленського, ці компанії отримали ліцензії за заниженою ціною, тому держава зазнала великих збитків.
У числі останніх під санкціями опинилися десять громадян України, нібито причетних до контрабанди. Це Вадим Альперін, Віктор Шерман, Олександр Чудаков, Олександр Кравченко, Володимир Дідух, Іван Бокало, Орест Фірманюк, Юрій Кушнір, Валерій Пересоляк і Олександр Єрімічук.
Більшість цих імен пересічному громадянину ні про що не говорять і відомі вони лише у вузьких регіональних бізнес-колах. Проти них і кількох десятків пов'язаних з ними компаній ввели санкції терміном на три роки. Вони передбачають блокування активів і майна, обмеження торговельних операцій, заборона польотів та перевезень по території України.
"Це економічний тероризм проти України. За розрахунками експертів, збитки за контрабанди складають 300 млрд гривень, які недоотримав держбюджету. Сьогодні вперше в історії України запроваджено персональні санкції, зокрема, заблоковані активи, майно осіб, яких, за аналітичними даними апарату РНБО та за даними СБУ, можна назвати "топ десяткою" української контрабанди", – заявив Зеленський.
Про контрабанду яких саме товарів йде мова в даному випадку чиновники не повідомили. Кілька поінформованих джерел РБК-Україна, незалежних один від одного, розповіли, що частина фігурантів санкційного списку нібито пов'язана з контрабандою тютюнової продукції з ОРДЛО.
Ця версія вписується в заяви Олексія Данілова, зроблені за тижні до рішення Радбезу по контрабанді. Секретар РНБО сказав, що влада "має поставити крапку" в проблемі контрабанди підакцизних товарів з окупованих територій.
Тоді він повідомив, що на території так званих "ЛНР/ДНР" діють три тютюнові фабрики, продукція яких незаконно потрапляє в Україну. Пізніше, 19 березня, Данілов анонсував, що на наступне засідання буде винесено питання контрафактної продукції з ОРДЛО.
Як пояснили виданню в прес-службі Офісу президента, рішення про застосування персональних обмежувальних заходів ухвалювалися відповідно до закону України "Про санкції" на основі пропозицій від Служби безпеки України. Коментуючи рішення Ради від 2 квітня, в СБУ відзвітували про свої успіхи в боротьбі з контрабандою, згадавши, щоправда, не тютюн, а припинення незаконних поставок через кордон зброї та наркотиків.
Як під прицілом опинилася контрабанда сигарет? Довгий час тютюнові компанії намагалися домогтися зниження акцизів, оскільки, за їхньою версією, не витримували конкуренції з нелегалами на тлі постійно зростаючого податкового навантаження. За різними оцінками частка тіньового ринку на жовтень минулого року доходила до рекордних 10%.
За інформацією РБК-Україна, приблизно півроку тому аналітичний центр при РНБО звернувся до "табачників", щоби довідатися, наскільки контрабанда заважає легальному бізнесу, а також всі "явки та паролі". А вже пізніше нібито був запропонований якийсь компроміс: акцизи знижувати ніхто не буде, але держава перекриє контрафактні потоки, очищаючи ринок від нелегальної продукції.
Кілька співрозмовників видання стверджують, що головним двигуном "санкційних історій" став секретар РНБО Олексій Данілов. За словами джерел, саме його аналітики займаються збором необхідних матеріалів та готують черговий список "жертв", на яких потрібно накласти санкції.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що політичний та інформаційний ефект від санкцій проти "контрабандистів" буде набагато меншим, ніж після санкцій проти Медведчука. Він здавався непотоплюваним – мало хто міг собі уявити, що влада наважиться розпочати пряму війну з ним, каже експерт. Тому і резонанс був шаленим.
"А більшість людей зі списку так званих контрабандистів широкій громадськості взагалі невідома", – зазначив у розмові з виданням політолог.
Інша справа, як на це відреагують бізнес-еліти. Ймовірно, комусь з них це послужить сигналом, що завтра можуть статися нові удари і незрозуміло по кому, каже Фесенко.
"Для Зеленського та РНБО важливо підтримувати якесь напруження, саспенс. Це важливо для того, щоби президента побоювалися. Думаю, це головний ефект: за допомогою санкцій він зміг подолати імідж, який склався протягом минулого року, що президент слабкий. Зараз навпаки – президента бояться. І для секретаря РНБО це спосіб підвищувати свою політичну вагу", – вважає Фесенко.
Схожу оцінку щодо мотивів Данілова дали виданню джерела на Банковій. Вони також визнають, що нерідко від РНБО надходять юридично "сирі" рішення, які Офісу доводиться допрацьовувати перш ніж ставити під ними підпис президента.
Правозахисники 6 квітня опублікували спільну заяву щодо останніх санкцій РНБО. Вони вважають, що обмежувальні заходи, введені без вироку суду, щодо українських громадян і компаній є серйозним порушенням Конституції та неприпустимі у правовій державі.
Скасувати укази президента про введення санкцій може тільки Верховний суд. Станом на 7 квітня подано вже приблизно 10 позовів про законність закриття телеканалів і блокування активів депутатів від ОПЗЖ Тараса Козака і Віктора Медведчука. "Топ-контрабандисти" і компанії-надрокористувачі поки не оскаржили введені обмежувальні заходи проти них.
Логічне запитання – якщо влада хоче боротися з контрабандою, то чому не шляхом кримінальних проваджень та судів? З відкритих джерел відомо про те, що підозри правоохоронців були вручені тільки трьом фігурантам списку.
Один із співрозмовників в оточенні Зеленського каже, що робота кульгає не в "верхівці" силових органів, а на середньому і низовому рівні. Тому доводиться вдаватися до таких інструментів, як РНБО, пояснило джерело.
Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив виданню, що контрабанда – це основа тіньової економіки країни, яка представляє загрозу не лише державному бюджету, а й національній безпеці країни в цілому. Він упевнений, що в РНБО було достатньо підстав для складання останнього санкційного списку.
"Тепер дуже важливо, щоби прийняті рішення були реалізовані в межах КПК, тобто особи були притягнуті до відповідальності на підставі закону, а контрабандна гідра не обросла новими головами", – сказав РБК-Україна Гетманцев.
В РНБО виданню заявили, що на даний момент секретар Олексій Данілов не може надати інформацію про правові аспекти запровадження санкцій. Там також порадили звернутися з цим питанням до СБУ, яке, як стверджують в Радбезі, готувало подання про введення обмежувальних заходів.
У спецслужбі, своєю чергою, відповіли, що офіційно не коментують це питання. Водночас джерело РБК-Україна у відомстві на умовах анонімності повідомило, що, дійсно, однією з підстав для введення останніх санкцій стали встановлені факти незаконних поставок сигарет з ОРДЛО. Тобто формально було виконано вимогу закону про прив'язку санкцій до кримінальних справ про фінансування тероризму.
Важливо зазначити, що жоден із співрозмовників видання не підтвердив, що вся десятка фігурантів має відношення до контрафакту з ОРДЛО або фінансування тероризму. При цьому джерела, близькі до керівництва держави, зазначили, що "необхідні докази можуть бути представлені в майбутньому".
Глава Міністерства юстиції Денис Малюська відмовився оцінити для РБК-Україна законність останніх рішень РНБО. Втім, неофіційно у відомстві пояснили, що Радбез не залучає Мін'юст ні до напрацювання, ні до аналізу своїх актів.
"Міністр юстиції не є членом РНБО, і нас ніяк не залучають до діяльності Ради. Ми не здійснюємо правовий аналіз нормативно-правових актів РНБО, відповідно, не можемо говорити про якісь юридичні прогалини в них", – сказав співрозмовник у Мін'юсті.
У прес-службі Офісу президента пояснили: застосування санкцій не є заміною кримінального процесу. Санкції використовуються для знешкодження загроз національній безпеці, "які наявні тут і зараз", сказали РБК-Україна у відомстві.
"Відповідні рішення ухвалюються відповідно до закону, який чинний з 2014 року і застосовувався вже неодноразово. Повне розслідування усіх обставин відповідних дій тих чи інших осіб, до яких застосовані санкції, є необхідним та відбувається", – заявили в ОП.
Інша проблема, що згаданий закон про санкції містить дуже розпливчасті формулювання. У ньому зазначено, що обмеження можуть застосовуватися відносно іноземних держав, компаній чи громадян, проти компаній, підконтрольних іноземцям, проти осіб без громадянства, а також "суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність".
Але далі за текстом уточнюється перелік приводів. Санкції можуть вводити проти осіб, які:
– створюють реальні і / або потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України;
– сприяють терористичній діяльності та / або порушують права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави;
– призводять до окупації території, експропріації або обмеження права власності, до завдання майнової шкоди, до створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
Виходить, що перелік підстав досить розмитий і обтічний. З одного боку, це дає владі досить широкі повноваження для того, щоби задовольняти суспільний запит на справедливість і доводити свою рішучість. З іншого – він дає таке ж широке поле для маневру в судах юристам, до чиїх послуг напевно звернуться особи, що потрапили під санкції.
Такі побоювання не під запис озвучують і співрозмовники РБК-Україна в правоохоронних органах – що адвокати так званих "топ-10 контрабандистів" можуть розбити рішення про санкції в судах. Оскільки вони вводяться в дію указом президента, то і оскаржувати у Верховному суді будуть саме указ президента. Якщо ж суд скасує хоча б один із них, це створить прецедент і може запустити ланцюгову реакцію, коли фігуранти стануть масово знімати з себе всі раніше накладені санкції.