Бокс у листуванні: чи повернеться в Україну справжня публічна політика

З дня проведення першого туру президентських виборів не вщухає дискусія навколо необхідності проведення дебатів між двома головними претендентами на посаду глави держави.

В останні місяці лідери гонки один одного старанно уникали, намагаючись забезпечити собі якомога більш комфортні умови для виступу на центральних телеканалах. Першою проявила ініціативу сторона чинного президента Петра Порошенка, який програв перший тур з відставанням майже у 15%.

Технологічні мотиви такого гарячого бажання провести дебати зрозумілі. Володимир Зеленський старанніше за всіх уникав неконтрольованої публічності. Опоненти, які в самих неприємних формах звинувачували і звинувачують шоумена в некомпетентності, кровно зацікавлені витягнути Зеленського на світ божий.

Власне, інших ідей, як виграти вибори, на вулиці Банковій поки не проглядається. Більш того, Порошенко і лояльні до нього спікери пішли дуже негарним шляхом вияву цілковитої неповаги до Зеленського, а іноді і відвертих образ. Але за шоуменом, подобається це комусь чи ні, стоять мільйони громадян України, які за нього проголосували.

Позавчора переможець першого туру, який вів абсолютно віртуальну кампанію, зробив дуже сильний хід – він погодився на дебати, виставивши умови, на які Порошенко, здавалося б, ніколи не погодиться. А саме – провести дебати на НСК "Олімпійський" при народі, з трансляцією на всіх зацікавлених телеканалах, в присутності всіх журналістів. А також після проходження кандидатами медичного огляду на предмет алкоголізму і наркоманії та вибачення за завдані Зеленському образи.

Як не дивно, Порошенко прийняв умови. За інформацією РБК-Україна, його штаб був проти такого сценарію. Більше того, була розпочата підготовка до зйомок відеозвернення з відмовою. Але чинний президент усвідомив, що його заганяють в кут. Адже відмова від умов Зеленського буде витлумачена значною частиною електорату як страх вийти до власного народу. Порошенко прийняв вимоги свого конкурента з приводу стадіону.

Пізніше він запросив Зеленського на здачу аналізів в лабораторію на НСК "Олімпійський". У відповідь шоумен заявив, що не довіряє державним структурам, і покликав Порошенка в приватну клініку. А також, записавши нове відеозвернення, запропонував в якості незалежного арбітра дебатів Юлію Тимошенко, яка посіла третє місце на виборах.

У ніч з четверга на п'ятницю Порошенко відповів ще одним відеозверненням. "Не шукайте причин і не ставте умов і ніким не прикривайтеся. Це некрасиво. Будьте мужиком – приходьте на дебати. Стадіон так стадіон", - сказав він.

Невідомо, як довго кандидати будуть вести цей "бокс у листуванні", але в четвер фонд "Демократичні ініціативи" оприлюднив результати репрезентативного опитування, згідно з яким 73,5% українців підтримують проведення публічних дебатів головних кандидатів на президентство.

І тут важливо звернути увагу на кілька моментів. Перше – дебати кандидатів, швидше за все, мають мало електорального сенсу. Висока ймовірність, що кожен з них виграє дебати у своій аудиторії.

Друге – дебати стануть політичним шоу. Насправді, це в наших реаліях слово "шоу" має негативну конотацію. А, наприклад, в США дебати кандидатів сприймаються як позитивне шоу, елемент політичної культури. За деякими оцінками, останні дебати у США виграла Хілларі Клінтон, що не завадило Дональду Трампу стати президентом.

До речі, в цьому сенсі у Зеленського більш виграшні позиції. Він професійний актор, який тягне Порошенка в свою стихію – виступ перед широкою публікою. При правильному позиціонуванні він може виграти дебати навіть без суттєвої політичної підготовки.

Третє – можлива спроба відмови Володимира Зеленського, після того, як Порошенко фактично прийняв дві з трьох його первісних умов, може бути сприйнята виборцями як дріб'язковість і слабкість. А ось це вже буде мати для нього вельми конкретні наслідки.

Звичайно, такого Україна ще не бачила. Сьогодні нас, ймовірно, чекає сеанс одночасної здачі аналізів кандидатами в президенти. Мабуть, на вихідних країна буде обговорювати показники лімфоцитів і тромбоцитів у претендентів. Складно спрогнозувати, до чого прийдуть Зеленський і Порошенко наступного тижня.

На цьому тлі обговорення зовнішньополітичних платформ, економічних програм і бачення майбутнього держави виглядає нудним проведенням часу. В цьому всьому є лише один позитив – це може стати поверненням в Україну публічної політики. Її не було в нашій країні фактично з 2010 року, з часів приходу до влади Віктора Януковича.

У 2000-х, принаймні, частина справжнього політичного життя відбувалася на очах електорату. Перші особи держави регулярно брали участь у топових телевізійних ток-шоу, спілкувалися з журналістами, давали прес-конференції.

Комунікаційних проблем і тоді вистачало. Хтось може сказати, що публічною політикою була гризня "помаранчевої команди", яка в підсумку привела до влади "регіоналів". Це правда. Але ж це не говорить про порочність методу ведення політики, а про якість людей, які цю політику вели.

Потім президентом був обраний Янукович, і публічна політика померла. На ток-шоу почали ходити штатні спікери, їхні дискусії стали одноманітними і нічого не вартими. Рідкісні прес-конференції першої особи були подією національного масштабу. Президент, будучи альфою і омегою тодішньої України, не вважав за потрібне йти до спілкування з народом хоча б через журналістів.

Політика стала абсолютно кулуарною, підкилимною і візантійською. І останній Майдан цю недобру традицію не зломив.

Спілкування перших осіб з широкими масами намагалися максимально режисерувати. На ток-шоу і в ефіри інформаційних каналів, що розмножилися брунькуванням, продовжили ходити штатні спікери, які "роз'яснювали політику партії", але не вели публічну політику. Про те, який треш відбувається в соціальних мережах скромно промовчимо.

Тим часом, люди хотіли бачити, як вирішується доля їхньої країни. Можливо, неусвідомлено. Більш того, напевно, хотіли в цьому взяти участь.

Відсутність публічної політики породила відповідний запит. Тепер його кинулися задовольняти з грацією, притаманною нинішнім лідерам електоральних уподобань.

Те, що відбувається зараз, безумовно, фарс. Дебати на стадіоні, пряма трансляція взяття аналізів, запрошення для одного з топ-політиків побути тамадою на чужому святі – це більше схоже на черговий епізод серіалу "Чорне дзеркало", ніж на виборчу кампанію в цивілізованій державі.

Ця ситуація може розвинутися і в негатив – чергове розчарування. За великим рахунком, саме зараз все залежить від самих політиків – нових і старих – як вони будуть діяти. Тепер обидві сторони зобов'язані вийти на дебати. Країна чекає політичного шоу. Шоу – це не погано. Шоу – це теж привід прийняти усвідомлене рішення.