Армія ветеранів. Для чого Рада дозволила "миттєву мобілізацію" резервістів

Верховна рада ввела новий вид військової повинності для українців – мобілізацію резервістів. Тепер їх можуть за рішенням президента відправити на фронт. Щоправда, обіцяють, що це торкнеться тільки тих, у кого вже є бойовий досвід. Детальніше – нижче в матеріалі РБК-Україна.

В період ескалації в Криму і на Донбасі в 2014-2015 роках українська влада активно використовувала єдиний доступний і достатньо оперативний механізм поповнення лав ЗСУ – мобілізацію військовозобов'язаних. Всього провели шість хвиль такої мобілізації, під неї потрапили близько 200 тисяч людей.

При цьому сама процедура, незважаючи на заявлену терміновість, проходить не так швидко. Спочатку президенту необхідно видати указ про мобілізацію, а потім протягом двох днів цей документ має розглянути і затвердити Верховна рада.

З 17 березня 2014 року, коли перший такий указ видав в. о. глави держави Олександр Турчинов, в Україні діє особливий період. Втім, це ніяк не вплинуло на прискорення призову громадян у війська. Новий закон від команди Зеленського докорінно змінює цю ситуацію. І відбувається це на тлі стягування російських військ до українських кордонів і повідомлень розвідки про можливу ескалація на Донбасі.

Призов по-новому

Майже рік тому, у травні 2020 року, Зеленський подав у парламент законопроект №3553. Він передбачає новий інструмент для швидкої відповіді на наступ противника. На час особливого періоду глава держави як Верховний головнокомандувач отримує право одноосібно оголошувати призов резервістів. Рада прийняла цей документ на позачерговому засіданні 30 березня.

Цікаво, що закон прямо не говорить тільки про резервистів першої черги, тобто найбільш досвідчених та підготовлених бійців – ветеранів з досвідом участі в бойових діях. Але в парламенті запевняють, що перш за все мова йде саме про них.

"Ходить багато чуток, що це дозволить ловити на вулицях людей для призову – це повна нісенітниця", – сказав РБК-Україна голова комітету з нацбезпеки Олександр Завітневич ("Слуга народу").

Володимир Зеленський на параді з нагоди Дня Незалежності (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Призов резервістів буде проходити тільки за погодженням з Головнокомандувачем ЗСУ, зараз цю посаду займає генерал Руслан Хомчак.

Новий закон також повністю змінює систему військкоматів. Тепер це Центри комплектування та соціальної підтримки з більш широкими повноваженнями щодо "відлову" призовників. Зокрема, до цього процесу на законних підставах зможуть залучати поліцію.

Персональні дані всіх військовозобов'язаних будуть заносити до Єдиного реєстру в обов'язковому порядку. Крім того, істотно посилили покарання для "ухильників". Штрафи зростають у десятки разів – до майже 12 тисяч гривень, а резервістам, які не хочуть повертатися на фронт, і взагалі загрожує до п'яти років в'язниці.

Організація "Юридична сотня", яка допомагає діючим військовим та ветеранам, вважає таке покарання занадто жорстким. Особливо враховуючи, що підстави, терміни та критерії їх повторного призову на службу в законі прописані надто туманно.

"Враховуючи ці фактори, кримінальна відповідальність з терміном ув'язнення за ухилення від призову осіб, що призиваються під час особливого періоду, є надмірною", – уточнила виданню координатор аналітичного напрямку "Юрсотні" Вікторія Івасик.

Але основна небезпека, на думку юристів, криється в тому, що президент отримує право одноосібно вирішувати, коли і на скільки призивати в армію тих, хто вже відслужив. Представник "Юридичної сотні" називає цю ситуацію "подвійним виконанням конституційного обов'язку".

Крім того, правозахисники вказують на порушення прав ветеранів на мирне життя і роботу. Оскільки роботодавець може відмовити резервисту у працевлаштуванні, побоюючись, що його співробітника в будь-який момент на необмежений термін заберуть на війну.

Армія кращих

"Інформація про призов на службу необмежену кількість разів і на необмежений період не відповідає дійсності", – заявив РБК-Україна Олександр Завітневич.

За його словами, у законі закладено необхідні запобіжники, щоб уникнути подібних ситуацій. Зокрема, заборонено повторно призивати резервіста, якщо він вже більше року відслужив в рамках такого призову раніше. Таких зможуть мобілізувати тільки з їх згоди.

Депутат також звертає увагу, що на призваних ветеранів буде поширюватися весь комплекс соціальних пільг і гарантій, передбачених для звичайних мобілізованих.

Станом на 1 січня поточного року, відзначає Завітневич, добровільно уклали контракти про проходження служби у військовому резерві 11,2 тисячі ветеранів. З них близько 5% – з бойовими військовими частинами.

"Згідно Концепції військової кадрової політики в ЗСУ на період до 2025 року, в умовах продовження дії особливого періоду, планується мати на обліку загальну чисельність оперативного резерву на рівні близько 250 тисяч осіб", – розповів глава профільного комітету Ради.

Український військовий в зоні АТО (\фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Щоб підтримувати навички резервістів і стимулювати їх укладати контракти на службу – щорічно планують проводити збори для близько 20-25 тисяч осіб. Завітневич вважає, що якщо кількість резервістів-контрактників зросте, то саме вони стануть основою для комплектування бойових частин в особливий період.

Але основне питання, що закон залишає без відповіді, які підстави можуть змусити Зеленського в терміновому порядку призвати і відправити на фронт "армію ветеранів". У Завитневича є своє бачення цієї ситуації. Він вважає, що призвати їх можна буде тільки у випадку "різкого загострення" військової обстановки.

"Посилення обстрілів на лінії розмежування не є підставою для призову резервістів", – упевнений депутат.

"Юридична сотня" вважає, що закон порушує Конституцію, а саме принцип розподілу влади. На думку правозахисників, заклик резервістів – це "прихована мобілізація", яка буде проводитися без згоди Ради.

Про порушення Основного закону свідчить і висновок Головного науково-експертного управління Ради щодо законопроекту. Зазначається, що надання президенту права одноосібно оголошувати призов військових сумнівне з точки зору обсягу його конституційних повноважень.

Відбір мотивованих

"Ми не боїмося цього закону", – каже ветеран АТО і військовий психолог Андрій Козінчук у бесіді з РБК-Україна.

При цьому документ, прийнятий Радою, резервіст назвав "млявим" і "незрозумілим". За його словами, ветерани АТО/ООС в більшості своїй люди мотивовані і немає необхідності вводити в законодавство "репресивні" методи для того, щоб стимулювати їх захищати країну.

Козінчук вважає, що тільки близько 20% резервістів можуть бути "відмовниками" у разі оголошення призову. Але вони мають на це право, впевнений військовий психолог. "Вони вже собі все довели", – пояснив він.

Себе колишній військовий відносить до тих резервістів, які самі, не чекаючи указу президента, готові добровільно повернутися на фронт. Щоправда, і причина для цього повинна бути вагома – пряма атака росіян або прорив лінії оборони.

"Повірте, знову будуть ломитися у військкомати... Я ж по всіх регіонах їжджу, спілкуюся з ветеранами, і навіть ті, хто осіли і мають роботу, сім'ю, дітей, у разі "чьоткого двіжу" (мова про військову атаку Росії, – ред.) зірвуться і бігом-бігом побіжать", – заявив він.

Український танк в зоні проведення АТО (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Найбільш підготовлені і вмотивовані ветерани, каже Козінчук, і так вже підписали контракти зі своїми бригадами і готові в будь-який момент вирушити на фронт. На його думку, на таких бійців і варто орієнтуватися при підготовці закону. А ось спроби в масовому порядку призвати до ЗСУ недостатньо мотивованих людей тільки знизять обороноздатність країни, додав він.

"Я нещодавно військовий рюкзак свій перебирав. Тому що є у ветеранів така традиція – починається весна, треба перебрати свій рюкзачок, зимове прибрати, весняне покласти. Я, звичайно, не хочу війни, але якщо такий "двіж", то це навіть буде цікаво", – зазначив колишній військовий.

Міністерство з питань ветеранів пообіцяло надати РБК-Україна свою позицію щодо норм прийнятого закону. Зокрема, чи не порушують вони права і свободи ветеранів. Але до моменту публікації статті видання коментар так і не отримало. У міністерстві попросили додатковий час для аналізу закону та підготовки відповіді.

* * *

Останні дні березня пройшли на тлі ускладнення ситуації на Донбасі. І українська, і російська сторона звинуватили один одного в підготовці провокацій і спробах повернути конфлікт в гарячу фазу. Прийняття закону про терміновий призов ветеранів також лягає в канву мілітаризації супротивників. Тепер багато чого залежить від того, чи дасть Росія привід Зеленському найближчим часом використати нові повноваження.