Не лише мова. З якими проблемами стикаються українські біженці у Хорватії

У Хорватії знайшли прихисток понад 23 тисячі українців. Попри підтримку влади та людей українці стикаються із труднощами при влаштуванні свого життя.

Які проблеми стають на заваді інтеграції українців у цій країні, РБК-Україна розповідає з посиланням на balkaninsight.com.

Хорвати гостинно прийняли українців з перших днів війни, надавали всебічну підтримку та приносили всі необхідні речі. Зараз Хорватія надає одноразову допомогу в розмірі близько 300 євро, оплачує проживання та пов’язані з цим витрати.

У великих містах працюють денні центри для українців, де вони можуть зустрічатися, обмінюватися інформацією, шукати юридичної допомоги та консультації та організовувати майстер-класи для дітей.

Найбільше біженців поселилися у столиці Загребі, у прибережній Сплітсько-Далматинській жупанії та північному регіоні Примор’я-Горський Котар навколо порту Рієка.

Такий приплив людей різко контрастує з десятиліттями еміграції хорватів, яка призвела до демографічної кризи. Але українці можуть не залишитися у країні, вважає представник української національної меншини Загреба Віктор Філіма.

"Це люди, які в Україні чимось володіли і будували своє життя. Обов’язковою умовою для того, щоб залишитися, є якась система, яка дозволить їм це робити і тут", – зауважив він.

Фото: Підтримка України у Хорватії (unsplash.com)

Хорватія не може запропонувати такої самої соціальної підтримки, як Німеччина та інші заможніші країни Західної Європи, і це спонукає багатьох українців їхати далі на захід. На думку Віктора Філіми, попри "фантастичний прийом" хорватів, українці виїжджають до Канади, Іспанії чи Ірландії, якщо не бачать перспектив у Хорватії.

"Найбільша проблема – з працевлаштуванням, тим паче, що в нас багато високоосвічених людей: докторів наук, професорів, які зараз займаються чим завгодно, що можуть робити", – розповіла Оксана Мартинюк, яка живе в цій країні понад 20 років та є професором в університеті.

Українцям пропонують курси хорватської мови, але їх замало і вони закороткі.

"Курси були організовані, але вони не стандартизовані. У Німеччині на кожен рівень дається 600 годин мови, у нас було лише 70 годин. Це допомогло, але хоча ми швидко вчимося, ми все одно робимо помилки", - розповіла одна із біженок.

Одна із проблем – визнання освіти, звертає увагу Віктор Філіма. В той час як у Німеччині, Польщі та інших країнах пришвидшили процес визнання дипломів, у Хорватії процес може тривати від 2 до 5 років, і лише початок коштує близько 1300 євро.

Раніше ми розповідали, чому українські біженці у Чехії опинилися у непростій ситуації.

Також ми писали, яку користь принесла міграція українців європейським країнам.