Хорхе Марія Бергольо народився 17 грудня 1936 р. в Буенос-Айресі в родині італійського емігранта, залізничного робочого, якого безробіття на батьківщині змусило шукати щастя в Південній Америці. Хорхе ріс у великій родині і був молодшим з п'яти дітей. В юності майбутнього Папу приваблювали природничі науки, зокрема хімія. Він отримав диплом техніка в хімії, потім навчався в семінарії Вілла Девото в Буенос-Айресі.
Вступив у орден єзуїтів 11 березня 1958 р. Новіціат (період новіціату, тобто випробування вступаючих в чернечий орден новіціїв) проходив в Чилі, потім продовжив свою освіту в коледжі Святого Йосипа, в Буенос-Айресі, де отримав ліценціат з філософії і згодом викладав цю дисципліну в духовних навчальних закладах аргентинської столиці.
У 1969 р. він став священиком, і це було початком його більш ніж 40 літнього шляху по сходах католицької церковної ієрархії. Хорхе Маріо Бергольо є великим канцлером Католицького університету Аргентини.
Бергольо став єпископом Буенос-Айреса в 1992 р. Його біографія рясніє епізодами, в яких він є людиною скромною, супротивником розкоші для церковних чинів. Ставши кардиналом Буенос-Айреса, він відмовився від багатих квартир, де проживав його попередник. Бергольо пересувався по місту в громадському транспорті, самостійно готував їжу, а також регулярно відвідував нетрі в околицях Буенос-Айреса - на його думку, бідняки, що населяли ці райони, найбільше потребували пастиря.
Бергольо звинувачував сучасні церковні чини в лицемірстві, нагадуючи, що Ісус Христос не гребував суспільства прокажених. Одного разу при відвідуванні лікарні для людей з венеричними захворюваннями майбутній Папа цілував ноги хворих на СНІД.
Разом з тим Бергольо ще в Аргентині проявив себе супротивником лібералізму в церкві, піддаючи жорсткій критиці Президента латиноамериканської країни Крістіна Кіршнер за поширення контрацепції серед населення і легалізацію одностатевих шлюбів.
Однак не варто вважати, що в біографії Франциска відсутні темні плями. Бергольо звинувачували в причетності до викрадення і тортур військовою хунтою двох аргентинських священиків Орландо Йоріо і Франциско Жалікса в 1976 р. В той же час відомо, що в роки диктатури в Аргентині Бергольо рятував багатьох церковних діячів, ховаючи їх на території церкви і допомагаючи тікати з країни.
Єзуїт є пристрасним шанувальником футболу: він вболіває за 10-кратного чемпіона Аргентини - клуб "Сан-Лоренсо".
У 2001 р. Бергольо був висвячений у кардинали Іоанном Павлом II. Він мав шанс зайняти престол святого Петра ще в 2005 р., однак конклав обрав тоді німця Йозефа Ратцингера, що став згодом Бенедиктом XVI.