Тривале перебування України під владою Росії призвело до того, що багато наших традицій зникло, натомість нам насадили чужі. Нерідко виникають суперечки щодо того, чи українською є звичай їсти у поминальну неділю на гробах.
Про те, чи була така традиція у наших предків, чи це запозичення з Росії, в інтерв'ю РБК-Україна розповіла кандидатка історичних наук та етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко.
"Це дуже давня поминальна традиція. Є підстави вважати, що вона була ще до християнства. На провідну неділю люди на могили несли паски, крашанки, ковбасу, влаштовували там спільну гостину і поминали померлих, навіть могли випивати чарку горілки. Це все було пов'язано із вшануванням померлих", - каже етнологиня.
При цьому вона зазначає, що у греко-католицькій церкві такої традиції не було.
"У деяких районах Львівщини на могили несли крашанки. Це можна вважати відгомоном давнього звичаю частувати померлих. Бо якраз вірили, що у цей період їхні душі присутні на Землі і їх треба пригостити, щоб вони були добрими до живих і сприяли їм у всьому", - пояснює Кривенко.
Етнографічні дані також свідчать, що на Поліссі навіть робили спеціальні лавки для трапези на кладовищі. Також колись навіть на могилах могли розстилати скатертину і звідти пригощались.
"Останні роками священники проти цієї традиції, хоча все залежить від регіону", - говорить науковиця.
Вона додає, що зараз дехто виступає проти такої традиції, оскільки продукти на гробах можуть приманювати бродячих собак, які потім розносять це по всьому цвинтарі.
Кривенко також розповіла, що в давнину у деяких регіонах на могили клали саме ту паску, яку випікали першою й освячували. Іноді предки, йдучи на цвинтар, роздавали паски бідним. У народі вірили, тоді молитва за померлих родичів буде дієвою і її точно почує Господь.
Раніше ми писали про те, які великодні традиції знищив СРСР.
Читайте також про те, чим відрізнявся традиційний великодній кошик від сучасного.