Вознесіння Господнє - важливе християнське свято, яке щороку відзначається на 40-й день після Великодня. З цим днем пов'язана багато народних прикмет та традицій, яких варто дотримуватись.
РБК-Україна (проєкт Styler) розповідає, що не можна робити на Вознесіння за народними повір'ями.
За євангельським переказом, цього дня Ісус Христос вознісся на небо, возз'єднавшись з Отцем Небесним. Подія відбулася на Єлеонській горі у присутності апостолів і є завершальним акордом земного життя Ісуса після Воскресіння. У 2025 році це свято відзначають 29 травня.
У християнській традиції Вознесіння символізує не лише піднесення до Отця, а й пророче нагадування про друге пришестя Христа. Цього дня в храмах востаннє лунають великодні піснеспіви, а традиційне вітання "Христос воскрес!" більше не вживається.
У давнину Вознесіння в Україні ще називали "Вшестя" або ж "воротами в літо". Це був день, коли природа ніби починала новий етап - активного росту й цвітіння. Селяни вірили, що вся зелень "возноситься до неба", тому в полі не працювали, а лише дякували Богові за врожай і життя.
Існувала приказка: "На Вознесіння цвіт - на Петра хліб", яка означала, що відтоді розпочинається період формування врожаю. Це свято вважалося щасливим, тому його пов’язували з добром, гармонією та надією на багатий рік.
На Вознесіння господар з родиною тричі обходив свої поля з молитвою, просячи захисту та благословення на добрий врожай. У полі стелили скатертину і влаштовували імпровізований обід, де головними стравами були варене і печене, хліб і символічне печиво у формі драбинок - "сходів до неба".
Цими "драбинками" пригощали сусідів і дітей. У деяких регіонах до свята пекли млинці або навіть паски, фарбували яйця. Також цього дня вшановували пам’ять померлих: відвідували могили, молилися в церкві, влаштовували панахиди, бо вірили, що до Вознесіння душі покійних ще перебувають серед людей.
Цього дня віруючі намагалися уникати сварок, лайки, образ та злих слів - вважалося, що будь-який негатив може повернутися втричі.
Заборонено було вступати в шлюб, бо це обіцяло нещасливе сімейне життя.
Особливої уваги надавали чистоті думок і мови: не можна було брехати, проклинати, ображати людей чи тварин.
Не приймалися за шиття, прання, прибирання - бо вірили, що цим можна "змити" благополуччя з дому.
Також не плювали на землю, аби не образити її святість. Усе це пов’язано з переконанням, що у день Вознесіння небо відкрите, і будь-який вчинок або слово має особливу вагу перед Богом.
Вознесіння здавна було пов'язане з природними явищами.
Люди вірили, що вода і трави у свято набувають цілющих властивостей. Тому Вознесіння Господнє було не лише церковним святом, а й днем надії, гармонії з природою і часом благословення на добрий рік.
Вас може зацікавити
Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: сайти ПЦУ, Місячний календар, Вікіпедія