Про службу в ТрО, реакцію родини на бажання піти воювати, рішення жити в Україні попри війну та потреби захисників нашої країни - в інтерв'ю РБК-Україна розповів співак та лідер гурту "ТІК" Віктор Бронюк.
"Олені", "Вчителька", "Свєта", "Сірожине пірожине" - ці та інші гурту "ТІК" знають майже всі українці. На тлі повномасштабної війни Бронюк почав займатися не лише музикою, він вступив до ТрО, займається волонтерством, очолив Вінницьку обласну філармонію. І нещодавно музикант став ще й актором та знявся в серіалі "АТП Перевізники".
РБК-Україна розпитало Бронюка про те, як змінилося його життя в умовах війни, як йому вдалося схуднути та який бізнес він заснував разом з сином.
– Україна вже 3 роки у повномасштабній війні. Скажіть, що змінилося у вашому ставленні? До чого адаптувалися, як змінилися?
– Що змінилося? Певно, нічого: Росія - агресор, який приніс велике лихо на нашу землю. На жаль, світ трансформується: війну трактують на свій лад, як кому зручно. Сьогодні світ нагадує Україну періоду 2016-2017 років, коли у нас була війна на Сході, і ніби багатьох це не зачіпало.
Минулого року ми були на гастролях у Німеччині, і під час інтерв'ю я пояснював, що сьогодні Європа перебуває десь у такому самому стані, як перебувала більша частина українців. Європейці навіть не розуміють, як близько війна сьогодні до них.
З іншого боку, нам потрібно робити своє. Допомагати нашим захисникам, підтримувати їх: хтось гривнею, хтось морально, як може.
– Вікторе, знаю, що ви з 2022 року були у війську, розкажіть про ті події.
– Гурт "ТІК" і я, як громадянин, допомагаємо нашим Силам оборони та Збройним Силам ще з 2014 року. Я вже багато років очолюю благодійний фонд "Подільська громада", і ця діяльність, постійна підтримка наших захисників, зробили мене дотичним до всіх подій, які почалися в Україні у 2014 році. Але коли почалося повномасштабне вторгнення, я зрозумів, що насамперед потрібно убезпечити свою родину.
Далі я доєднався до ТрО, хоча тоді ніхто не розумів, що це таке. Я займався питаннями логістики та комунікації. Весь організаційний досвід, який я отримав у громадському секторі, на чиновницькій посаді та у волонтерській роботі, став у пригоді. Це дозволяло швидко й правильно приймати рішення, організовувати певні процеси. Тому певний період я перебував у складі Збройних Сил.
А потім, коли все більш-менш стабілізувалося, вирішив, що потрібно підтримувати емоційно та творчо. Але ми як і раніше ведемо волонтерську роботу, підтримуємо сили оборони. Коли в тебе вже є особисті стосунки з побратимами, друзями, які пішли воювати, ти не можеш залишатися осторонь. Постійно є якісь потреби, сприяння в допомозі, можливості. Ми донатимо, збираємо кошти, підтримуємо, купуємо, допомагаємо.
Потреби не зменшилися. Кожен день потрібні різні речи: засоби ураження, як-от FPV-дрони, засоби радіоелектронної боротьби, засоби індивідуального захисту від дронів, які дозволяють бійцям залишатися неушкодженими в нових умовах ведення бойових дій з використанням безпілотних систем.
– А як ваша родина на все це реагувала?
– Моя родина виїхала в перші дні війни. Як почалось повномасштабне вторгнення, ми зібралися і вирішили, що треба їхати. Я вивіз дружину з дітьми, а сам повернувся.
Пів року вони жили за кордоном, з вересня 2022 року вони вже в Україні, у рідній Вінниці, діти ходять до школи. Ми прийняли рішення, що Вінниця - відносно безпечне місто. Зрозуміло, що зараз жоден українець не має стовідсоткової гарантії безпеки, воєнний стан не захищає тебе від загроз війни та її наслідків.
– Розкажіть про ваших дітей, чим вони займаються?
– Єві 15 років, вона народилася у 2009 році, а сину - 14, хоча Данило виглядає старшим. Він навчається у спеціалізованому ліцеї з IT-ухилом, майбутній IT-шник. А донька навчалася у ліцеї з поглибленим вивченням іноземних мов, але повернулася до звичайної школи.
– Так у вашій родині буде власний IT-фахівець?
– Скажу більше: ми вже власники IT-компанії, маємо власний мобільний додаток DAH. Це система комунікації та диджиталізації на ринку послуг у сфері житлово-комунального господарства. Ви можете знайти цей цікавий додаток, ми - лідери ринку.
Розробили власну версію бухгалтерського обліку для житлово-комунального господарства, співпрацюємо з "Дією", профільними міністерствами та відомствами. Навіть зараз розробили за власні кошти та надали безкоштовно додаток для організації загальних зборів мешканців в умовах війни, коли вони не мають можливості зібратися, щоб прийняти рішення.
– Син продовжить сімейну справу, а донька ким хоче стати?
– Вона ще не визначилася. Їй подобається вивчення іноземних мов, Єва більше гуманітарій, тому будемо рухатися в цьому напрямку. У неї є бажання освоїти навички дизайну, але підліткам важко розібратися у своїх бажаннях. Як батько, я намагаюся трохи це скоригувати, але потрібно слухати їх. Як педагог за освітою, я вважаю, що в кожного має бути свій життєвий шлях. Не хотілося б, щоб батьки втілювали свої амбіції в долі дітей. А діти часто, щоб не образити батьків, йдуть вказаним шляхом, а потім виявляється, що вони цього не хотіли. Тому пробуємо розібратися.
У будь-якому випадку потрібно залишатися людиною. Будь собою, але будь людиною. Зроби правильно, зроби по закону, зроби по совісті, щоб потім не було соромно. Єдине, що ми можемо передати як батьки чи дідусі, - це життєвий досвід. І якщо зрозуміло, що не всі його готові сприймати, не завжди він може бути в якомусь сенсі доречним. З усім тим важливо не втратити діалог. Кожен має зробити свої помилки, кожен має набити свої шишки, але де є можливість попередити якусь річ, то це треба робити. На мою думку, це те, що зумовлює спілкування і діалог.
– Знаю, що ви класно готуєте. Якісь фірмові страви у вас є? Чи часто готуєте для родини?
– Скажу так: іноді без приводу, коли є гарний настрій, бажання, чому б ні. Приготувати щось смачне, звичайний борщ, щось цікаве на мангалі, щось інше. Це традиції родинні, вони завжди були та нікуди не зникають.
– Декілька років тому ви схудли майже на три десятки кілограмів. Чому раптом вирішили і як вам це вдалося?
– Я жартома завжди кажу, що ця дієта називається ПМЖ - "Попробуй менше жерти". Клас. Воно виходить. Насправді кожен сам приймає рішення, і всі ці жарти про гарну людину, якої має бути багато, смішні, воно приносить свої наслідки, коли ти не можеш комфортно, наприклад, елементарно нагнутися, щоб зав'язати шнурки в кросівках, треба приймати якісь рішення. Я таке рішення прийняв. Повністю відмовився від алкоголю, хоча не мав проблем з ним, але він провокував неконтрольоване споживання закуски чи їжі. Також я став більш-менш раціонально харчуватися.
Дивіться серіал "АТП Перевізники" вже з 24 березня на ICTV2 - з понеділка по четвер о 20:00.
Вас може зацікавити