Український параолімпієць розповів музею "Голоси мирних", як зумів виїхати з Маріуполя
У перші дні війни Олександр Комаров - паралімпієць, чемпіон світу та Європи з плавання - допомагав людям, купував продукти та передавав у сховища. Коли Маріуполь вже безперервно бомбардували, він із родиною зміг виїхати. Наступного дня в їхній будинок влучило дві ракети.
Свою історію чемпіон довірив музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова.
Так, 24 лютого Олександра розбудила дружина. Сказала: "Почалося". Була шоста ранку. День та ніч провели вдома, а наступного ранку поїхали до батьків Комарова у приватний будинок. Тоді здавалося, що все швидко закінчиться.
"Спочатку їхати з міста не збиралися. Думали, що напад закінчиться через кілька днів, що це просто ескалація. Але з кожним днем ставало все гарячіше, нас відрізали від новин, від світла, вимкнули газ, закінчилася вода. Ми нібито опинилися у кам’яному столітті", - розповідає Олександр.
У перший тиждень, поки ще був зв’язок, він допомагав із продуктами мешканцям, яких евакуювали до центру міста. Коли зв’язок зник, вже не виходив з дому. 6 березня вночі родина почула гул літака та побачила у вікна спалахи. Незабаром Маріуполь почали бомбардувати цілодобово.
"10 березня бомба впала за 30–40 метрів від нашого будинку. Завалило мого друга та його бабусю, вона загинула. Потім літак ударив по сусідній вулиці, там теж загинули люди", - згадує Олександр.
Родина спортсмена зібралася в кімнаті в центрі будинку. До підвалу не йшли, щоби не завалило, як сусідів. Навколо будинку поставили залізні листи, заклали вікна подушками. 7 березня спробували виїхати, але евакуацію з міста скасували. Спробу повторили за тиждень, дізнавшись про "зелений коридор".
Олександр та його сім'я змогли влитися в колону машин та вирватися з Маріуполя. Батько з ними не поїхав. Наступного дня саме в ту кімнату, де всі жили, прилетіла ракета. Дім згорів за 20 хвилин. На щастя, тата врятували сусіди.
Нагадаємо, музей "Голоси мирних" - наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів музею налічує вже понад 35 000 історій.
Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:
- напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
- скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
- відвідайте портал музею https://civilvoicesmuseum.org/ та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху;
- зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001