Українська мова сповнена унікальних слів, які викликають подив і нерозуміння в іноземців, зокрема, росіян. Одне з них привертає особливу увагу своїм змістом і контекстом використання, що змушує задуматися навіть досвідчених мовознавців.
Яке українське слово здивує не тільки росіян, але й іноземців, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
Стодола - слово, що міцно вкоренилося в українській культурі та побуті. Для багатьох воно асоціюється з традиційними сільськими пейзажами, але його справжнє значення та історія часто залишаються недооціненими.
"Стодола" - це українське слово, яке означає сарай, комору або споруду для зберігання сина, зерна чи інших сільськогосподарських продуктів. Ця споруда є характерною для українських сільських господарств.
У багатьох українських селах стодола мала декілька елементів двору. В них не могли лише зберегти врожай, а й тримати сільськогосподарський інвентар.
Слово походить із праслов'янської мови, і має свої аналоги в інших слов'янських мовах, як-от польське "stodola", яке також означає комору чи амбар.
У російській мові немає прямого відповідника слову "стодола", тому значення цього слова вони не дуже розуміють. У російській мові існує слово "овин", яке не передає суть.
Крім того, українська мова має багато слів, які зберегли архієписну суть і не були запозичені з російської, як це відбувається у зворотному напрямку.
Саме тому таке слово, як "стодола", звучать для російськомовних людей як щось екзотичне.
Слово "клуня" часто використовують як синонім до стодоли, особливо в розмовному стилі та літературних текстах.
"Виспавшись у сіні на горищі стодоли, вони пішли, ледь розвиднілося, холодним, хоч і сонячним світанком."
"Подивіться на круків: вони не сіють, не жнуть, не мають ані стодоли, ані комори, але Бог їх годує."
"Він казав, що розуміється на комфорті, і в стодолі почав облаштовувати їхній постій."
Раніше ми писали, звідки насправді походить вираз "козел отпущения" і як його правильно сказати українською.
А також згадували, які 5 слів, насправді не є суржиком.
Під час написання матеріалу використані джерела: Вікіпедія, СУМ (Словник української мови), UAportal.