ua en ru

Так говорив навіть Іван Франко? Чи справді "шо" - мовна помилка?

Так говорив навіть Іван Франко? Чи справді "шо" - мовна помилка? Чи можна вживати слово "шо" та чи справді воно помилка (фото: freepik.com)

Часто можна почути, що "шо" - це суржик, неправильне вживання або русизм. Але насправді це слово має українське коріння, закріплене в діалектах, художній літературі та живій мові. І зараз ми це доведемо.

Яке походження має слово "шо", розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на пояснення тренерки з ораторського мистецтва Ольги Мацьопи в Instagram.

"Шо" - зовсім не помилка?

Хоча багато хто вважає, що слово "шо" - це суржик чи мовна помилка, насправді воно має глибоке лінгвістичне підґрунтя й цілком природне для частини носіїв української мови.

Це слово - не русизм

По-перше, "шо" - не русизм. Цей варіант питального займенника "що" притаманний південно-західним і північним українським діалектам.

Його вживають жителі Волині, Поділля, Закарпаття, Буковини, частини Полісся. Історично він функціонує в говорах цих регіонів століттями.

"Шо" використовували навіть класики

По-друге, класики української літератури теж використовували "шо" у своїх творах. Це не стилізація під недолугість - а відображення реального мовлення.

Наприклад, Іван Франко писав: "Та шо ти мені розказуєш?". Подібні приклади є у Панаса Мирного, Лесі Українки, Ольги Кобилянської.

Розмовне чи літературне?

І нарешті, мовознавці класифікують "шо" як розмовну, не літературну форму. Вона не є нормативною в офіційно-діловому стилі - однак цілком природна в неформальному спілкуванні.

Це діалектизм, а не суржик. І засуджувати його - означає ігнорувати багатство й розмаїття української мови.