Це не просто звичка, а психічний розлад. Ось чому не можна безладно накопичувати речі

Що таке розлад патологічного накопичення або "синдром Плюшкіна"

"Ви, мабуть, або бачили сусідів, які захламлюють квартиру, або бачили таких "плюшкіних" по телевізору. Таке патологічне накопичення називається сілогоманією, розладом патологічного накопичення, хордінгом, синдромом Діогена, Плюшкіна або Мессі, диспозофобія - це різновид навʼязливої поведінки, що проявляється у збиранні, накопиченні та зберіганні речей, які не використовуються у повсякденному житті", - пояснює психіатр.

Тобто людині ці речі не потрібні, а вона все одно їх збирає.

У чому полягає проблема

"Проблема в більшості випадків розвивається після сильного нервового потрясіння або стресу. Сілогомани завалюють квартиру речами, часто абсолютно новими, наприклад, сукнями з етикетками, побутовою технікою в упаковках. Такі люди не вважають себе хворими і ненормальними, вони прекрасно відчувають себе серед мотлоху", - каже Скрипник.

У новій класифікації хвороб цей розлад винесений окремо в розділ обсесивно-компульсивних розладів.

"Часто квартири людей із синдромом Плюшкіна можна почути по запаху, вони захаращенні й там можуть жити різні шкідники - миші, таргани тощо", - додає лікар.

Які симптоми цього розладу

Симптомом розладу є стійкі труднощі з викиданням особистих речей або розставання з ними - непотрібний одяг, предмети вжитку, газети, журнали зберігаються роками.

"Такі труднощі пов‘язані із суб‘єктивним відчуттям, що потрібно зберігати речі і виникає дистрес, коли думаємо, що потрібно викинути їх", - каже психіатр.

Труднощі з викидання речей призводить до нагромадження речей у квартирі, кімнаті й ці речі заважають використовувати ці приміщення за призначенням. А якщо вони повністю не захаращенні - то це завдяки втручанню третіх осіб, які їх викидають, бо самі хворі цього зробити не можуть.

Накопичування речей викликає дистрес, погіршення соціального, професійного життя хворого.

"Розлад часто починається в легкій ступені вираженості ще в підлітковому віці і з роками симптоми посилюються. Він зустрічається однаково, як в чоловіків, так і в жінок. Має хронічних перебіг перебіг, з періодами загострення і періодами ремісії. Часто має спадкову схильність", - говорить Скрипник.

Він додає, що лікують цей розлад антидепресантами та когнітивно-поведінковою терапією.