Домашні страви ми звикли називати так, як це робили наші батьки - котлета, соус, пюре. Однак більшість з цих слів запозичені, іноземного походження. А в українській мові є свої відповідники, які варто знати та використовувати.
Які назви домашніх страв ми говоримо все життя неправильно, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на допис відомого українського кулінара Євгена Клопотенка в Instagram.
Багато страв, які ми вважаємо частиною традиційної української кухні, насправді мають іноземне походження. Клопотенко пропонує подивитися на знайомі назви з іншого боку та повернутися до автентичних українських слів.
Наприклад, слово "котлета" походить від французького "côtelette", що означає "рубати". Тож правильно казати "січеник".
"Пюре" - це запозичення, натомість український відповідник - "товчанка", адже картоплю товчуть. Подібна логіка і в англійській: mashed potato - "товчена картопля".
Ще один приклад - батон. У світі такого хліба не було, поки він не з’явився в СРСР. Саме слово означає "палиця", а нарізка battonet - "маленькі палички".
Також "соус" в українській мові має свої відповідники - це "підлива" або "підбиванка", адже рідку приправу до м'ясних, рибних, овочевих, круп'яних, макаронних та інших страв не обов’язково називати запозиченим словом.
"Ось така українська мова. Ми маємо все своє, але чомусь використовуємо не своє. Змінюймо назви страв", – підсумовує Клопотенко.
Раніше ми писали, як правильно сказати українською слово "попкорн".
А також пояснювали, чому "носок" українською це не "шкарпетка" та як сказати правильно.