ua en ru

Поминальні дні: священник пояснив, чи можна дитину брати на кладовище

Поминальні дні: священник пояснив, чи можна дитину брати на кладовище Чи можна брати дитину на кладовище (фото: Getty Images)

У післявеликодні поминальні дні заведено приходити на могили родичів, щоб помолитися за упокій їхніх душ, поставити свічку та доглянути за гробом. У народі побутує упередження, що на кладовище не можна брати дітей до трьох років, бо вони начебто здатні побачити душі покійників. Але що ж про це думають священнослужителі?

Про те, чи можна маленьких дітей водити на кладовище, розповідає РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію священник Івана Верескуна у You Tube.

Чи можна брати дитину на кладовище

"Ідуть поминальні дні, коли люди родинами будуть відвідувати місця поховань своїх близьких, спочилих, загиблих рідних. І це питання: "Діти на цвинтарі", воно чомусь досі є в нашій свідомості, як якась проблема. В цьому немає ніякої проблеми, тому що народження, смерть - це невіддільна історія нашого життя", - говорить священник.

Він додає, що у дитини має формуватись повноцінне бачення - що є народження, і що є смерть.

"Дитина має розуміти, що є не тільки все прекрасне, чудове, приємне, а поганого немає. Людина, як говорить нам слово Боже, яка не вкусила гірке, вона не розуміє цінності солодкого. І це мова не про те, що наші діти повинні змалечку жити в страху смерті, боятися цвинтаря і страждати. Мова про те, що так, ми формуємо дітей повноцінними. І у них буде розуміння, що життя містить у собі і народження, і смерть", - пояснює Верескун.

Тож священник наголошує, що немає вікових обмежень для відвідування кладовищ і дітей туди можна брати з самого малечку.

Чи варто боятися кладовищ

"Хтось боїться цвинтаря і каже, що це місце страшне, що тут якісь незрозумілі процеси, що тут треба обережно приходити. Це місце святе. Це місце спокою і тиші. Тому, що тут все зрозуміло. Це за межами цвинтаря живі люди не можуть знайти ще спільної мови, не знають, чим зайнятися, як жити, створюють проблеми один одному. А на цвинтарі все зрозуміло, люди свою історію пройшли, і лише пам’ятники, хрести нагадують, що люди були на цій землі. Так отут немає чого боятися", - каже священник.

Також він зазначає, що цвинтар - це нагадування того, що ми усі не вічні і що ми також підемо з цього світу. Тому нам треба цінувати той час і ті можливості, які нам сьогодні доступні.

"Тому не бійтеся цвинтаря, не бійтеся приходити самі і з дітьми також, тому що це теж частина нашого життя", - говорить Верескун.