Покрова Пресвятої Богородиці за старим стилем: як це свято відзначали наші предки

Які обряди проводили на Покрову

Наші предки на Покрову прощалися з осінню і зустрічали зиму. Побутувало навіть прислів'я: "На Покрову до обіду - осінь, а після обіду - зима". Традиційно у цей день вперше розпалювали вогонь у печі. Для цього брали дрова із плодових дерев. У народі вірили, що це забезпечить гарний урожай у наступному році і процвітання сім'ї.

У день обов'язково влаштовували святкове застілля, для якого пекли млинці і покровський коровай. Ним пригощали всіх родичів і сусідів. А залишки короваю сушили і зберігали аж до Великого Посту.

Також існував обряд, який імітував покров Богородиці. Господиня дому ставала на лаву з іконою Матері Божої у руках, а вся родина опускалася на коліна й промовляла "Як Цариця Господня покровом землю всю накриває, так і я плід лона свого накриваю від усякої напасті. В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь".

Розпочинався сезон весіль

З 14 жовтня розпочинали гуляти весілля. Вважалося, що пара, яка одружиться у цей день, житиме щасливо. Також у народі вірили, якщо дівчина познайомиться із парубком на Покрову, то вони скоро відгуляють весілля.

На це свято було заведено свататись, також розпочинались вечорниці. У народі говорили, якщо у цей день випаде сніг - значить буде багато весіль.

Дівчата, які хотіли вийти заміж, ввечері напередодні 14 жовтня промовляли "Покрий землю сніжком, а мене - женишком". Після цього лягала спати, ні до кого не зронивши слова. Якщо присниться суджений, скоро буде весілля. Якщо ж ні - доведеться ще чекати.

Також дівчата зверталися до Богородиці з молитвами "Свята мати Покровонько, покрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою", "Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду", "Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу - най ся дівкою не мучу".

Микола Пимоненко "Засилання сватів" (фото: Вікіпедія)

Рано-вранці на Покрову дівчата бігли до церкви. Вважалося, хто перша поставить свічку, та раніше вийде заміж. При цьому обов'язково стежили за полум'ям свічки - якщо воно спокійне, подружнє життя буде мирним. Якщо свічка при горінні потріскувала - життя буде бурхливим.

Деякі етнографи вважають, що сучасна фата у наречених походить саме від давніх традицій покривати голову засватаним дівчатам. Традиційно це робили на Покрову, коли засилали сватів.

Як козаки святкували Покрову

Козаки вважали Богородицю своєю заступницею. Головна церква на Січі була на честь Покрови, а її образ зображали на хоругвах, під якими військо йшло у походи. Етнографічні дані свідчать, що у козаків було три головних свята - Великдень, Богоявлення і Храмовий день, який відзначали на Покрову.

На це свято частина козаків, які жили поза межами Січі, обов'язково приїжджала туди, щоб відзначити Покрову. Також було заведено у цей день збирати козацьку раду, на якій міняли старшину чи вирішували подальші військові плани. Але якщо старшина їх влаштовувала, то козаки могли й не збиратись на раду.

"Покров Богородиці" із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича. Перша половина XVIII ст. (фото: Інститут Національної пам'яті)

За часів Січі виник і новий тип ікони - "Козацька Покрова". На ній під покровом-омофором Богородиці іконописці розміщували українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків. До сьогодні збереглося трохи більше десятка таких ікон.

За свідченнями Дмитра Яворницького, дослідника запорозького козацтва, за час існування Запорозької Січі було збудовано 13 церков Покрови Богородиці.