Похорони новонародженої дитини, війна, втеча із 6-ма дітьми до іншого міста. Місяць із життя звичайної мешканки Краматорська вміщується в одне речення, але деякі подробиці змушують здригнутися та здивуватися.
Ольга Науменко поділилася своєю історією з музеєм "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова.
Так, 25 лютого 2022 року - на наступний день після повномасштабного вторгнення - Ольга народила сина. Хлопчик прожив три дні. Поховати його було вкрай складно, і мова зараз не лише про емоції: щоби доїхати до моргу, треба було подолати безліч блокпостів, та й не всі служби працювали тоді у прогнозованому режимі.
Протягом березня родина Ольги не виїжджала з Краматорська. Тим часом обстріли міста ставали щільнішими.
"Щовечора перед сном ми з дітьми прощалися один з одним. День ми ще могли пережити. А по ночах було дуже страшно", - пригадує Ольга.
Врешті родина вирішує тікати. Ольга з дітьми відправилася на вокзал на день раніше запланованого. Вони поїхали не поїздом далекого прямування, а електричкою. Зміна планів зберегла їм життя.
"Електричка доїхала до Слов’янська і ми дізналися, що в колію одразу за нами поцілили. Пізніше - що той потяг був обстріляний. А на наступний день — що ракета прилетіла на вокзал у Краматорську, саме тоді, коли ми мали там бути. Так що тільки Бог допоміг нам виїхати", - розповідає Ольга.
Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі музею "Голоси мирних" https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800)