Ось чому варто перевіряти фото у соцмережах: українці масово поширювали допис про весілля бойовика "ДНР"
У соцмережах часто можна зустріти дописи з закликом когось привітати. Переважна більшість таких дописів - фейкові й для них використовують фотографії реальних людей. Але після перевірки може виявитися, що ця людина давно померла, вона з іншої країни, або як в останній історії - російського військового, який залишився без ноги через своє вторгнення в Україну, представили українцем.
Що не так з тими дописами та чому варто завжди перевіряти фотографії в інтернеті, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
У підготовці матеріали використані джерела: facebook-сторінка Sanya Malash, спільноти Facebook, Google
Мене ніхто не привітав
Майже кожен користувач українського сегменту Facebook бачив дивні публікації з фотографіями військових - чоловіків та жінок, з дурнуватим підписом: "Мене ніхто сьогодні не привітав з днем народження".
Останнім часом фото стали підбирати з дівчатами та хлопцями, які втратили кінцівки. Або з таким самим підписом фото молодят, де наречений, наприклад, без однієї кінцівки.
І такого контенту у соцмережах - повно. Є фото з військовими на фронті, у лікарнях, десь у полях. Підписи переважно про "ніхто не привітав" або "моє фото, звісно, набере менше ніж фото оголеної співачки".
Об'єднує усі ці дописи тільки одне - вони фейкові.
Майже тисячу репостів з фото бойовика "ДНР"
Нещодавно Sanya Malash звернула увагу на один з таких дописів у спільноті "Я з України". На фото зображені молодята, які просять, аби їх привітали з одруженням. Цей допис прокоментували понад 1300 раз і переважно - привітання, сердечкі та квіточки. Перепощували цей допис близько 980 разів.
Саня запідозрила, що на фото - не українські молодята, і Google швидко підтвердив її здогадки. На фото зображений герой "СВО" з "ДНР" Дмитро Матвієнко і жителька Нижнього Новгорода Олександра Макарова. Ногу він втратив внаслідок пулі снайпера (імовірно, українського), а ще має купу інших поранень.
Скриншоти
"А кілька місяців потому зі сторінки, на якій мило обіймалась оця пара, буде ширитись антиукраїнський контент, фейки або й те й інше одночасно. І всі, хто лайкав ці дописи та коментував під ними, бачитимуть цю ліпоту в себе в стрічці. І ви, любі мої друзі, вкинули копієчку в розповсюдження цього контенту. Як то кажуть, авансом", - коментує Саня цей допис.
Такі випадки не поодинокі
Ось ця жінка на фото - волонтерка Бабуся Лю (Людмила Твердохліб) з Дніпра, яка допомагала військовим з 2014 року. У жовтні 2020 року вона померла у віці 91 року.
Скриншот
А це Марк Ормрод, бувший морській королівський піхотинець з Британії, який мав три ампутації та став учасником Ігор Нескорених.
Скриншот
Фото публікують у таких спільнотах щодня, навіть по 2-3-5 за день. Ще додають релігійні фото та картинки. І що найстрашніше - українці масово підписуються на ці сторінки, лайкають ці дописи та перепощують.
У чому суть таких фейків
Перша ціль - створення шок-контенту або емоційного клікбейту. Бачимо картинку з військовим, нам його шкода, треба терміново привітати. Все, емоції спрацювали.
Друга ціль - викликати незадоволення. Це не вказується прямо, але працює у скритому режимі. Є військові, але їх ніхто не привітав. Є люди, які багато роблять для країни, але про них усі забули. І у першу чергу - обурення починається на владу.
Ну й третя ціль - згодом на таких сторінках з'являється зовсім інший контент. Який не має ніякого відношення до весілля чи дня народження. Але на сторінку підписано тисячі українців і вони почнуть бачити зовсім інший контент у себе в стрічці новин. А контент там може бути будь-який - від "завтра усім піднімуть тарифи на комунальні послуги у 350 разів" до війни в Ізраїлі.
Як варіант - адміністратор сторінки просто змінить картинку чи допис, який вже перепостили майже тисяча людей. І замість картинки з молодятами з "ДНР" там з'явиться хтось інший.
Переважно за цими сторінками стоять росіяни, які використовують такі фото для розповсюдження ІПСО.
Що ж з тим всім робити
Блокувати сторінки отих спільнот - можна, та навіть і потрібно. Але ефект так собі - сьогодні "знесуть" одну, завтра з'явиться ще дві.
Найважливіше - це розвивати критичне мислення. Якщо допис чи фото у вас викликає сильні емоції - обов'язково перевірте інформацію.
Наприклад фото можна перевірити дуже легко:
- Наведіть мишку на фото та натисніть праву кнопку.
- У меню натисніть: "Пошук зображення через Google"
- Далі має з'явитися віконечко Google, де з'являться усі новини, де є це фото або подібні.
- Ще можна навести об'єктив (якщо по фото з дописом не хоче шукати) і пошукати саме тих людей, які там зображені.
Крім того, є декілька професійних програм для пошуку фотографій. Там можна пошукати не тільки фото, а й самі дописи.
І найголовніше - не поширюйте у соцмережах те, у достовірності чого ви не впевнені на всі 100%. Ніхто з українців не стане просити про привітання у соцмережах таким чином.
Також будьте дуже й дуже уважні з фото та дописами, де збирають на допомогу військовим - як на фронт, так і на лікування. Дуже часто у таких дописах використовують чужі фото та лікарські документи.
До речі, раніше ми писали про те, як шахраї наживаються на військових після їх загибелі.
А також розповідали про те, як виглядають нові повідомлення шахраїв у Facebook.