Не одразу стали християнами: у Чернігові знайшли особливі поховання часів Київської Русі

Таке тисячолітнє поховання було знайдено під час ремонтних робіт та розкопки траншеї водопроводу по вул. Любецький.

"Про те що тут знаходився могильник, дослідники дізналися у 2019 р., коли біля Палацу Хіміків були знайдені ґрунтові поховання давньоруської доби. У наступні роки кількість розкопаних давніх могил збільшилася, були знайдені й залишки язичницьких курганів", - зазначив фахівець.

Чернігівські кургани

Те, що курганні могильники півколом поперезували давній Чернігів, вчені звернули увагу вже давно. Також курганні насипи стояли вздовж великих доріг, що виходили із міста.

Археолог розповідає, що зараз важко сказати, чи були ці виявлені поховання прив'язані до такого "поясу могил", або ж вони відносилися до старовинної Любецької дороги.

Науковці звертають увагу на цікаву деталь, що розкопані курганні поховання тут досить пізні.

Розкопки у Чернігові на місці стародавніх могильників (фото: facebook.com/ihor.ihnatenko)

Язичницькі ритуали поховання за християнства

"Можна казати, що чернігівці не одразу стали християнами, принаймні у ХІ ст., а може й на початку ХІІ ст. дехто із них ховав своїх померлих під курганами. Слід зазначити, що хоча поховальний обряд є дуже консервативним елементом матеріальної культури, археологи помічають його зміни, що відбулися протягом ХІ столітті", - розповідає вчений.

Так, пояснює він, спочатку було припинено практику спалення тіл померлих, оскільки християнство засуджувало подібний язичницький обряд, і за старих часів вважалося, що спалений небіжчик не зможе воскреснути.

Крім того, додає археолог, під впливом християнства язичники "стали менш "кровожерливими" - у підкурганних похованнях вже не зустрічаються залишки тіл людей і тварин спеціально вбитих, для супроводу свого господаря у потойбіччі".

Стародавні "будиночки мертвих"

"Наочним цьому прикладом, є курган на виїзді із Седнева, розкопаний за участі автора у 2004 р. Покладений тут небіжчик був багатою людиною, його поховали у "камері" (будиночку мертвих)", - говорить Ігнатенко.

У такий спосіб у Х столітті ховали знать на території Київської Русі-України та в Скандинавії.

"Правда багатство зіграло злий жарт із небіжчиком, через кілька десятків років після поховання грабіжники прорили хід до камери й пограбували її. Археологам дісталися тільки глиняний горщик та залізна фібула та ще кілька предметів, які дають змогу датувати поховання серединою ХІ століття", - розповідає науковець.

Також грабіжники розкидали кістки покійного, і саме в такому положенні їх "припечатала" до землі стеля камери, що обвалилася.

Седнівський курган під Черніговом (фото: facebook.com/ihor.ihnatenko)

"Можливо у могилі були коштовності, а от чого не було - так це кістяків дружини і коня, які зазвичай знаходять у подібних гробницях. Врешті від старого язичницького обряду лишилися тільки курганні насипи. Звісна річ, були язичницькі ритуали, які супроводжували поховання в ті часи, гадаю в них було достатньо містичних дій і слів", - каже археолог.

Він також додає, що зараз вчені про них нічого не знають.

Розкопки Седнівського кургану у Чернігівській області (фото: facebook.com/ihor.ihnatenko)