Про неї писав Довженко і малював Шевченко: на дні Каховського водосховища знайшли козацьку церкву

Що відомо про знахідку

Рештки Покровської Січової церкви виявили у селі Покровському, що неподалік від Нікополя.

70 років вода приховувала Покровську Січову церкву, яку "вбивали" аж двічі. Про неї писав Олександр Довженко, її відвідував і малював у свій час Тарас Шевченко.

Чому Покровська церква мала таке значення

У 1734-1775 роках на місці сучасного села Покровське існувала Нова Січ. Однією з окрас поселення була Соборна Січова церква Покрови Божої Матері.

4 червня 1775 року за наказом Катерини II Нова Січ була зруйнована, а Вольності Війська Запорозького анульовані. На місці Січі виникло село Покровське, а козацька церква не довго прожила після знищення Січі.

Нова Січ, 1734-1775 роки (фото: nikopol.nikopolnews)

Покровська Січова церква була дуже пошкоджена та (нічого дивного) пограбована офіцерами-дворянами, солдатами і донськими козаками.

1794 року було наказано Покровську Січову церкву "запечатати". Тим часом почалося будівництво нової, вже кам'яної, а не дерев'яної церкви. Її закінчили 1798 року. Місцевим мешканцям таки вдалося врятувати дещо зі старої церкви і передати в нову.

Проіснувала кам'яна церква до 1954 року, коли була затоплена водами Каховського водосховища. Перед тим як зруйнувати і затопити церкву, представниками радянської влади було вивезено більшість реліквій з неї.

Але, як розповіла директорка музею села Покровське Лариса Садовська,дещо знову ж таки місцевим мешканцям вдалося зберегти. І зараз ці реліквії знаходяться у Покровському музеї. А саме: ключ від січової церкви, мінеї розп’яття, кухоль запорізьких козаків, козацькі люльки тощо.

Мешканець Нікопольщини показав відео, на якому рештки церкви і кладовище поруч:

Покровська церква у згадках відомих людей

Покровське завжди славилося своєю мальовничістю і гостинністю. Воно у всі часи привертало до себе увагу науковців, письменників, художників.

Тарас Шевченко відвідав Покровське у 1843 році. Про це свідчать і спогади його сучасників, і малюнки, що занотовував тут поет. Зокрема, Шевченко малював церкву Покрови.

У повному розумінні ця церква не була Січовою, Запорозькою, адже збудована вже після ліквідації Запорозької Січі - в 1798 році. Але дерев’яна дзвіниця дахом у два яруси з кованим залізним хрестом, що стояла поруч до середини XIX століття, дійсно була запорозькою.

До речі, кам’яними у церкви були тільки стіни, а верх та купол - дерев'яні. Тарас Шевченко, отже, міг бачити і малювати залишки старої козацької церкви.

Покровська Січова церква, збудована на місці і по канонах "козацької" Січової церкви

Шевченко історично правдиво описував руйнування Нової Січі та пограбування Покровської Січової церкви. У поемі "Сліпий", написаній у 1845 році, Шевченко пише :

І розказують, і плачуть,
Як Січ руйнували,
Як москалі сребро, злато
І свічі забрали
У Покрови.
Як козаки
Вночі утікали.

Як з'ясувалося, саме про церкву у Покровському писав у 1954 році Олександр Довженко, коли розповідав про затоплення історичних місць новим тоді Каховським морем:

Останній спогад про церкву. Мені шістдесят років. З п’ятнадцяти літ не вірю у Бога і відтоді не був у церкві. Але у селі Покровському я пошкодував, що Бога нема. Мені страшенно захотілося, аби він з’явився хоча би на п’ять хвилин і, побачивши зруйнований негідниками пам’ятник давньої архітектури, споруджений на честь його Божої матері, покарав лютою смертю темних і підлих іуд, що скоїли цю мерзенну справу. Прощай, Покровське. Віри в неіснуючого Бога у тебе не зменшилося. Зменшилося краси.

Нагадаємо, що вночі, 6 червня, росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС, що призвело до затоплення десятків населених пунктів Херсонської та Миколаївської областей.