MOLODI: Хочемо, щоб на Євробаченні світ не просто почув, а й відчув те, що переживають українці

– Про що ваша пісня? Розкрийте сенси, які ви в неї заклали.

– Кирило: Пісня "my sea" розповідає про те, що дім - це не просто місце, а відчуття. Відчуття, яке дає сили рухатися вперед, долати труднощі й не втрачати себе навіть у найскладніші моменти.

Ми - хлопці з Маріуполя, і в цю пісню вклали всі свої емоції, пов’язані з втратою рідного міста. Це наша особиста історія, яка, на жаль, стала спільною для мільйонів українців - як тих, хто був змушений покинути свої домівки в Україні, так і тих, хто опинився за кордоном.

Але крім болю й втрати, ми заклали в цю пісню ще одну важливу ідею: наш дім - це наше море, і воно завжди буде всередині нас. Його неможливо забрати, що б не сталося. І поки ми його пам’ятаємо, воно живе разом із нами.

– Ви створювали її саме для Євробачення чи є якась історія її появи?

– Ваня: Ми створювали цю пісню спеціально для Євробачення. Ми відчували, що маємо про що сказати, і знали, як це зробити. З командою ми довго обговорювали саму ідею участі, але розуміли, що найголовніше - це пісня. І ми з Кирилом домовилися: якщо з’явиться пісня, яка справді нас переконає, тоді ми підемо.

Процес створення пісні був довгим. Було багато версій, ми постійно шукали ідеальний варіант, адже ми професіонали й підходимо до роботи як перфекціоністи. Ми приділяли увагу кожному звуку, кожному слову, намагаючись зробити пісню масштабною. Це було складно, але ми розуміємо, що всі ці зусилля були того варті. 

– Що ви хочете сказати світу, якщо потрапите на Євробачення?

– Кирило: Якщо ми переможемо у фіналі Нацвідбору й поїдемо представляти Україну на Євробаченні, наша основна місія - нагадати світові, що війна в Україні триває. Вона є реальністю, у якій ми всі живемо щодня.

Ми вважаємо, що наша пісня дуже точно передає цей меседж. Разом з командою ми вже працюємо над тим, як найкраще донести його до західної аудиторії - так, щоб він був зрозумілим, емоційним і при цьому не суперечив правилам конкурсу. Ми хочемо, щоб на Євробаченні світ не просто почув, а й відчув те, що переживають українці.

– Чому для України важлива участь в Євробаченні? Навколо Нацвідбору та участі нашої країни в пісенному конкурсі чимало суперечок. Як би ви відповіли тим, хто виступає проти того, аби наші артисти виступили на світовому майданчику?

– Ваня: Ми вважаємо, що участь України у Євробаченні, навіть в умовах війни, є важливою, тому що це найбільший культурний інструмент для донесення критичних меседжів світу.

Приклади минулих переможців демонструють, що Євробачення - це не лише музичний конкурс, а й майданчик для реальної допомоги. Наприклад, Kalush Orchestra після своєї перемоги зібрали близько 60 мільйонів гривень на допомогу армії та постраждалим. Tvorchi, Alyona Alyona й Jerry Heil також змогли залучити значні суми під час своїх виступів і проектів, пов’язаних з конкурсом.

Тому ми вважаємо, що участь українських артистів на такій платформі не лише посилює міжнародну підтримку, але й реально допомагає людям, які цього потребують.

Ваня та Кирило з MOLODI (фото надане артистами)

– Чому саме MOLODI? Як ви вигадали цю назву гурту?

Кирило: Назву MOLODI запропонував наш друг Нікіта Enleo, і причина цьому була максимально простою. На той момент нам було по 19 років - ми були молодими, сповненими енергії, ідей, а подекуди навіть юнацького максималізму.

І зараз, за 4 роки, ми залишаємося тими ж юнаками - живими, драйвовими, амбітними. Ця назва ідеально передає наш характер і дух гурту, тому ми відчуваємо, що вона нам підходить якнайкраще.

– Ви з Маріуполя. Чи вірите в те, що колись повернетеся до рідного міста?

– Ваня: Ми, безумовно, віримо, що повернемося до рідного Маріуполя. Ми багато разів розмовляли про те, що зробили б у місті в першу чергу. Але чим більше часу минає, тим складніше уявити цей момент, адже ми бачимо, як Маріуполь змінюється. Це неймовірно боляче - спостерігати за тим, як твоє рідне місто, немов близька людина, повільно втрачає життя.

Проте, попри всі труднощі, ми віримо, що зможемо повернутися. І разом з силою українців ми зробимо все, щоб Маріуполь знову став таким, яким він був - прекрасним, вільним і живим.

– До речі, Enleo, який теж з Маріуполя, потрапив у скандал через російську музику. Що ви про це думаєте?

– Кирило: Нікіта зробив помилку і визнав це. Він публічно попросив вибачення за цю ситуацію. Ми особисто не спостерігали за тим, щоб він споживав російський контент раніше. У нашому колі всі свідомо ставляться до цього питання й не підтримують російську культуру. Але в тій ситуації він, мабуть, піддався необдуманому імпульсу. Зрештою, всі зробили свої висновки, і ми вважаємо, що ця тема закрита.

Учасники Нацвідбору зізналися, що думають про бронювання зірок (фото надане артистами)

– Колись Кирило робив кавер на трек Івана Дорна. Що ви думаєте про його позицію та вчинки зараз? 

– Кирило: Це було ще до повномасштабного вторгнення. І тоді я взагалі не аналізував це питання. Просто подобалася пісня, і я сприймав її лише як музику без глибшого контексту.

З початком вторгнення Дорн зробив свій вибір - він вирішив не бути в контексті війни. У мене немає до нього особливого ставлення, але я точно знаю, що лояльність української аудиторії йому вже не повернути. Бути осторонь у такий час - це неправильна позиція.

Ваня: Наскільки нам відомо, Дорн підтримує Україну, але все одно обрав позицію, яка не сприяє розвитку української культури. Це, безумовно, великий мінус, адже він талановита людина й чудовий музикант.

Зараз він, можливо, обрав інший шлях - жити в Європі й діяти на свій розсуд. Але ми переконані, що сьогодні як ніколи важливо підтримувати українську мову, культуру та ідентичність, і кожен артист, особливо відомий, несе за це відповідальність.

– На вашу думку, артист, який за кордоном, та майже нічого не транслює про війну та Україну - має морально право потім повернутися сюди або ж претендувати на увагу українців?

– Кирило: Законом не заборонено повертатися в Україну, але чи можуть такі артисти претендувати на увагу українців? Скоріше за все, ні. Зараз особливий час єднання, і нас об’єднує спільний досвід - складні умови, в яких ми живемо щодня. Тому ті, хто свідомо обрав дистанціюватися від подій в Україні, не можуть розраховувати на таку ж лояльність, як ті, хто залишився поруч з людьми й підтримував їх.

Я не маю права засуджувати чи критикувати вибір кожного, але важливо розуміти: артисти - це не просто виконавці, а ті, хто своєю творчістю служить народу. У важкі часи вони мають бути з людьми, адже музика - це не лише розвага, а й підтримка, емоційний зв’язок. Українцям потрібні ті, хто допомагає їм пройти через цей період, дає надію, натхнення, можливість переживати свої емоції через музику.

І якщо хтось обирає бути осторонь у найскладніші часи, потім йому буде дуже важко повернути довіру й увагу української аудиторії. Люди хочуть бачити поруч тих, хто з ними розділяє цей шлях - не лише на словах, а й у вчинках.

Зірки Нацвідбору сказали, що думають Дорна (фото надане артистами)

– Відео Вані нерідко "вірусяться" в соцмережах. На вашу думку, це допоможе вам залучити більше людей до голосування? Не всі учасники можуть похизуватися таким ресурсом, не боїтеся, що цим спробують дорікати?

– Ваня: Кожен артист має свій шлях до здобуття аудиторії, і створення якісного контенту - це абсолютно нормальна частина цього процесу. Якщо відео привертають увагу й набирають популярність, це лише підтверджує, що артист цікавий людям. Задача артиста - бути помітним і привертати до себе увагу, щоб розширювати свою аудиторію.

Однак, якщо говорити саме про контекст Євробачення, то в шортлисті Нацвідбору є люди з набагато більшою аудиторією, ніж у нас. Ми не вважаємо це проблемою, адже на Євробаченні перемагає не аудиторія, а пісня. Тому всі учасники перебувають у рівних умовах.

– Повернемося до Нацвідбору. Чому ви вирішили подавати заявку?

– Кирило: Тому що усвідомили: нам є що сказати, і ми хочемо, щоб це почули. Разом з командою ми дійшли висновку, що саме цей рік - найкращий для нас, щоб зробити цей крок. Ми відчули, що ми як артисти вже доросли до такого рівня, коли готові до більш серйозних викликів. І що найголовніше - у разі перемоги ми готові гідно представляти Україну на світовій сцені.

Як тільки ми усвідомили це, питання участі в Нацвідборі було для нас вирішеним. Ми зосередилися на тому, щоб створити сильну пісню, яка зможе передати нашу особисту історію й резонувати з людьми, і подали її на цьогорічний відбір.

– Якщо цього року не вийде - чи підете на Нацвідбір ще раз?

– Ваня: Ми налаштовані на перемогу. Але якщо не вийде в цьому році, спробуємо свої сили в наступних роках. Для нас головне - це пісня. Якщо в нас буде сильна композиція, і якщо ми відчуватимемо, що нам є про що сказати, тоді, без сумнівів, ми підемо.

MOLODI (фото надане артистами)

– Кого вважаєте головним конкурентом? Чиї конкурсні пісні вас вразили?

– Кирило: Я не сприймаю інших учасників Нацвідбору як конкурентів. Ми колеги й рухаємося в одному напрямку. Це пісенний конкурс, виграватиме не конкретний артист, а саме пісня.

Ми дуже віримо у свою композицію, але також уважно слухали пісні інших учасників. На мою думку, одними з найсильніших конкурсантів є Ziferblat з "Bird of Pray" і Маша Кондратенко з "No Time To Cry".

Ваня: Усі пісні цього року дуже цікаві, і ми раді, що Тіна Кароль та "Суспільне" обрали настільки різнопланових виконавців. Це дозволяє глядачам обирати те, що їм найбільше підходить, який настрій вони хочуть підтримати цього року.

Наприклад, Future Culture - це чудова музика для настрою, яку із задоволенням слухав би дорогою на роботу. Пісня Влада Шерифа може стати хітом на радіо. ДК Енергетик - це дуже нішова, але водночас цікава сучасна музика. У Абіє закладені дуже важливі сенси в пісню. А трек Ziferblat вразив нас музично - відчувається серйозний підхід, як до справжнього мистецтва. Також пісня Маші Кондратенко має неймовірно сильний вайб і атмосферу - це трек, який дійсно хочеться слухати.

– Режисер Олег Боднарчук в своєму Telegram-каналі описав ваш конкурсний трек так:  "MOLODI - "my sea" - на перший погляд симпатично, мелодійно, професійно і фірмово, схоже на мелодію фіта Христини Соловій&Kalush "Таксі", трохи не додумано з точки зору розвитку в кульмінації, хлопцям терміново потрібно до стилістів". Що б ви на це відповіли?

– Кирило: Ми дуже ретельно пропрацьовували динаміку й емоційну частини нашого треку, і відчуваємо, що з кульмінацією все чудово. Але, як відомо, всім не догодиш. Ми поважаємо думку пана Олега, але погодитися з нею не можемо.

Ми регулярно співпрацюємо з різними стилістами. Але якщо в пана Олега є конкретні пропозиції або стиліст, якому він довіряє, ми з задоволенням розглянемо рекомендації та вислухаємо поради профільного фахівця.

– До речі, як ви взагалі ставитеся до критики? Чи берете до уваги коментарі фанів? А як щодо порад чи критики від колег? 

– Ваня: Для нас критика - це завжди можливість для розвитку. Але важливо, щоб вона була обґрунтованою. Ми завжди аналізуємо те, що нам кажуть, перевіряємо, чи є в цьому правда, і використовуємо це, щоб ставати кращими. Що стосується критики від колег, то це особливо цінно. Музиканти, як правило, мають великий досвід. Але найбільші критики - ми самі. Здається, що саме завдяки самокритиці ми досягли того, ким є зараз. Ми постійно ставимо собі питання: "А чи можемо ми краще?".

– Бронювання артистів-чоловіків - потрібне чи ні?

– Кирило: Ми вважаємо, що культура й мистецтво завжди мають значення - як у мирний час, так і під час війни. Артисти - це голос країни. Через музику, кіно, мистецтво ми не даємо світу забути про війну, мобілізуємо суспільство, збираємо величезні кошти для ЗСУ, допомагаємо пережити біль і втрати. 

Але такі питання мають вирішувати не артисти, а держава. Ми не маємо морального права самі заявляти, що заслуговуємо на бронювання - це рішення, яке ухвалюється на рівні влади, з урахуванням усіх обставин і потреб країни.