ua en ru

Міжнародний день пам'яті жертв Великого терору. Що це за дата та чому в цьому винен Радянський Союз (фото)

Міжнародний день пам'яті жертв Великого терору. Що це за дата та чому в цьому винен Радянський Союз (фото) Що таке Великий терор (ілюстративне фото: armyfm.com.ua)
Автор: Юлія Гаюк

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) "Про антирадянські елементи". Це поклало початок масовому знищенню тих, кого Сталін вважав "ворогами народу". Репресії були двох категорій: І - розстріл, II - ув'язнення.

Що відомо про цей період в історії України та хто став жертвою репресій - читайте нижче в матеріалі Styler.

Почалися "змагання за вбивство"

Достеменно невідомо, як саме визначали "ворогів народу", але вочевидь це відбувалося за прямими вказівками влади. Виконувачі наказів почали повідомляти про "перевиконання плану", і тоді між головами НКВС розпочалося змагання.

Так, голова НКВС УРСР Ізраїль Леплевський тричі звертався до Москви з проханням збільшити "ліміти" на репресії. Його наступник Олександр Успенський - двічі. Такі прохання задовольняв Кремль, адже задачею Великого терору було знищення всіх, хто проти тоталітарного режиму.

Міжнародний день пам'яті жертв Великого терору. Що це за дата та чому в цьому винен Радянський Союз (фото)

Сталін знищував український народ, називаючи різних діячів "ворогами народу" (фото: Вікіпедія)

"В Україні до цих лімітів передусім потрапляли "куркулі", "кримінальники", "контрреволюціонери", "повстанці", "церковники", "шпигуни", "троцькісти", "диверсанти", "шкідники", "буржуазні націоналісти". Насправді це здебільшого представники інтелігенції, яка, за визначенням Сталіна, "не заслуговувала довіри", - розповідав директор галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут в коментарі виданню "Армія. Inform".

За його словами, постраждали всі народи, які населяли тоді СРСР, але українців репресовано було найбільше.

Найкривавіша ніч за роки терору

Вона була в Києві 19 травня 1938 року. У ту ніч чекісти розстріляли 563 особи. Спочатку розстріли проводили на подвір'ях в'язниць, у підвалах НКВС чи безпосередньо перед похованням.

Згодом це стало відбуватися скрізь: у фруктових садах, парках, приміських лісах, скрізь, де можна було викопати траншею.

Так, у різних містах України почали з'являтися масові поховання тих, хто постраждав від рук режиму.

Свідченням цього є Биківнянське поховання жертв сталінських репресій. Станом на сьогодні встановлено імена понад 19 000 розстріляних громадян.

Іншими одними з найбільших місць масових поховань чекістських жертв є:

  • Рутченкове поле (Донецьк)
  • район Парку культури та відпочинку (Вінниця)
  • П'ятихатки (Харків)
  • Католицьке кладовище (Умань)
  • Єврейський цвинтар (Черкаси)
  • село Халявин (Чернігівщина)
  • Другий християнський цвинтар (Одеса)
  • дев'ятий кілометр Запорізького шосе (Дніпро)
  • урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ)
  • Саліна (Львівська область)
  • Тюрма на Лонцького (Львів)

Міжнародний день пам'яті жертв Великого терору. Що це за дата та чому в цьому винен Радянський Союз (фото)

Цвинтар Биківня в Києві (фото: Вікіпедія)

Серед розстріляних внаслідок репресій є чимало українських громадських діячів і митців: поет Марко Вороний, поет Микола Зеров, драматург Микола Куліш, режисер Лесь Курбас, прозаїк Валер'ян Підмогильний, офіцер Олексій Яворський та багато інших.

За різними оцінками, за час Великого терору було засуджено 198 918 осіб, більшість - репресовані до розстрілу.

Але разом із тим визначити точну кількість жертв неможливо й досі. Деякі розрахунки кажуть, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років XX століття в Україні було заарештовано майже 1,5 мільйона осіб.