В Україні з 1 квітня запроваджено електронні рецепти на велику кількість препаратів. У списку тисяч назв, серед них ті, що стали для українців звичними, скажімо "Німесіл". Нововведення прогнозовано спровокувало "синдромом гречки та солі". Хворі та здорові вишикувалися у величезні черги перед аптеками так, ніби завтра нічого не купиш.
Інформаційної компанії, яка підготувала б, пояснила б нові правила, фактично не було. Люди налякані та розгублені. І це при тому, що залишається у вільному доступі "Парацетамол" та "Ібупрофен", препарати від кашлю, проти алергії та багато з того, що може знадобитися в терміновому порядку. Е-рецепти фактично дублюють те, що й раніше продавалося за паперовими рецептами. Але від усіх новацій ми чекаємо найгіршого...
Страхи зрозумілі. Що робити, якщо раптово скрутив біль? Куди бігти, якщо у дитини ввечері підскочила температура? Як лікуватися, якщо сімейний лікар прийме лише за день? Продовжувати можна довго.
Але поставимо собі інше питання: чому такі правила вже давно діють у Європі? Все просто. За ними стоїть принцип: важливо не заліковувати, а лікувати. Звучить банально, але хто з нас не чув в аптеці: "Дайте сильніші ліки". Лікарю важливо інше: "Чому болить? Як сильно? Як давно?". І лише ці питання правильні.
Передбачається, що хворий не зможе сам собі призначити препарат, а запишеться до лікаря, пройде обстеження, зробить лабораторне дослідження, замислиться над своїм лікуванням та отримає повне одужання.
Закон із народною назвою "про тотальну рецептурку" має не ускладнювати, а продовжувати наше життя. Його логіка полягає в тому, що проблема не в симптомах.
Важливим є здоров'я, одужання, а не зняття симптомів.
І це вже давно стало правилом у Європі. Їхня медична система здається нам незвичною, нелогічною, повільною. Але живуть там довше, якість життя краща.
За швидку доступність до ліків розплачуються здоров'ям. Мало хто думає про те, що ліки "від застуди" пригнічують імунітет, а через кілька років можуть призвести до тяжких ускладнень від банального грипу. Самолікування ГРЗ зручне і швидке, але воно лише посилює проблеми. Як би не було погано, треба йти до фахівця.
Немає часу чекати на прийом у сімейного лікаря? Є онлайн консультації, а в крайньому випадку можна викликати "швидку". Виписати е-рецепт повторно - справа хвилин.
Але, на жаль, є нюанс - війна. Величезна кількість українців поїхала, зокрема медики. Навантаження на лікарні високі. За ними стоїть і постійний стрес, що негативно впливає на здоров'я. Плюс, психосоматика, надумані захворювання.
Наразі медикам доведеться взяти на себе додаткову невдячну роботу. Люди все життя призначали собі препарати, а тепер треба якось пояснити, що вони не тільки не допомагають, а навпаки. Негатив, який впаде у відповідь, важко уявити.
Те, що відбувається з рецептами - правильна потрібна історія. Але не у воєнний час. Наразі вона ускладнює швидкий доступ до препаратів. Наразі людям потрібна психологічна допомога, а не додаткові обмеження.
Але немає сумнівів, що знайдуться люди, які знімуть цей новий "головний біль" лікарів. У нас можуть швидко знайти спосіб забезпечити запити на рецепти, зроблять це просто та швидко. У результаті для боротьби з новими схемами введуть чергові підзакони, нові правила.
Заборону можна вважати простим рецептом від самолікування, але до нього, як мінімум, потрібна якісна інформаційна компанія.
Те, що відбувається зараз, схоже на перші кроки дитини.
Нове може здаватися складним, може лякати. Але ж малюка не ставлять перед фактом: "З першого числа у тебе нові правила". Так, хтось може сам легко та швидко адаптуватися, а когось треба вчити та підтримувати. Система самолікування та недовіри до лікарів будувалася десятиліттями і неможливо її зламати за один день одним законом, яким би потрібним та корисним він не був.
До речі, тримайте перелік препаратів, які не можна купити в аптеці вільно.