Чому нас тягне до людей, які нас ігнорують? Що ховається за почуттям, яке не має взаємності? І чи справжнє це кохання, якщо воно існує лише в уяві?
Чи існує кохання без взаємності та як вибратися з пастки ілюзій, розповів для РБК-Україна (проєкт Styler) лайф коуч та сексолог Віталій Курсік.
Це не просто "розбите серце". Часто мова йде про емоційну залежність, де людина створює ідеал в голові й прив’язується не до реальної людини, а до свого уявлення про неї.
Особливо це характерно для закоханості на відстані, односторонніх фліртів, захоплення публічними особами або друзями, які не дають чітких сигналів.
"Я його (її) кохаю… А він (вона) просто не бачить, не розуміє, бо ще не готовий (не готова)…". А тепер чесно: це любов - чи це вже самонавіяне кіно з кількома сезонами в уяві? Бо одностороння закоханість - це реальна річ. Але іноді це не про реальну людину, а про образ, який ми собі створили. І починається шоу під назвою "Я закохався в того, хто навіть не підписаний на мої сторіз", - каже експерт.
"Найчастіші до таких почуттів схильні люди з певними дитячими травмами (брак уваги, недоотримане тепло, схильність до "добивання любові"), а також ті, у кого відсутня внутрішня опора. Такі люди мають звичку до ідеалізації, якщо у дитинстві любов пов'язана була з відстороненими "холодними" фігурами - у дорослому житті вони шукають подібне", - пояснює Віталій Курсік.
"Ти застряєш у почуттях, які не ведуть ні до чого. Ти не відкритий(-а) до нових людей, бо весь емоційний простір вже зайняв фантом. А ще - починаєш ображатися на того, хто навіть не давав обіцянок", - підкреслює фахівець.
Закоханість без відповіді:
Найчастіше така закоханість - це пастка, бо вона викликає страждання і завдає багато болю. Але вона не має нічого спільного з реальністю.
Чіткі ознаки, що ви опинилися у пастці:
"Ми часто закохуємося не в саму людину, а в почуття, яке вона викликає в нас. Але це почуття може бути взагалі лише відлунням давніх емоційних сценаріїв", - каже експерт.
Назвати речі своїми іменами. Тобі варто визнати, що це не стосунки, а одностороннє захоплення.
Чітко розділити фантазію і реальність. Що ти точно знаєш про цю людину, а що - вигадано?
Дати собі терміни. "Якщо через місяць ситуація не зміниться - я відпускаю цю історію".
Сфокусуватися на собі. Яких почуттів тобі бракує? Які потреби незадоволені? І чи обов’язково це має бути саме від цієї людини?
Спростити ситуацію. Якщо тобі не відповідають взаємністю - це відповідь. Не загадка. І не виклик.
Знайти людину, з якою можна чесно проговорити те, що крутиться у голові. Коуч, психолог, хороший друг - не має значення. Головне - витягнути себе з повторюваного емоційного кола.
Розуміти, що все мине. Біль з часом відпустить, якщо ти зробиш все правильно. І згодом ти зможеш подивитися на ситуацію зовсім інакше.
"Так, романтичні історії - це прекрасно. Але не тоді, коли єдиний сценарій: "Я чекаю, а він/вона не знає про моє існування (або знає, але не зацікавлений(-а))". Якщо відчуваєш, що застряг(-ла) в односторонніх почуттях - звертайся за допомогою. І допоможемо тобі відкрити простір для справжнього, взаємного. Того, де двоє. І обидва - присутні", - резюмує Віталій Курсік.
Вас може зацікавити: