ua en ru

В Іспанії знайшли рештки амазонки-воїтельки, що загинула в бою понад 500 років тому

В Іспанії знайшли рештки амазонки-воїтельки, що загинула в бою понад 500 років тому В Іспанії археологи знайшли рештки воїтельки з найвідомішого ордену (Колаж РБК-Україна)

Вчені знайшли місце поховання лицарів-захисників замку Соріта-де-лос-Канес, який понад 500 років тому належав до Калатравського ордену. На невеликому цвинтарі було знайдено останки 23 чоловіків, а також - однієї жінки.

Що вдалося археологам з'ясувати про жінку-захисницю замку, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Heritage Daily.

Команда експертів з Університету Ровіра і Вірджілі, а також Інституту Макса Планка знайшли місце поховання жінки серед останків 23 воїнів-монахів з Калатравського ордену у Гвадалахарі. Розкопки проводили на кладовищі біля замку Соріта-де-лос-Канес, історичної фортеці в Кастильї-Ла-Манчі в Іспанії.

Калатравський орден - це іспанській католицький військово-чернечий орден, заснований у XII столітті під час Реконкісти, періоди, коли християнські держави прагнули відвоювати територію у маврів, які окупували більшу частину Піренейського півострова.

Створення цього ордену стало відповіддю на необхідність захисту фортеці, стратегічно важливого місця на кордоні між християнськими та мусульманськими територіями. Він існував багато століть і навіть у сучасному світі - і значно меншій кількості.

Зараз орден залишається історичною та почесно. Організацією, що зосереджує свою увагу на благодійній та культурній діяльності.

У середньовічній Іспанії Калатравський орден був одним з найважливіших військових орденів і зіграв важливу роль в період Реконкісти. Його поєднання чернечих та військових традицій стали прикладом унікального характеру військових орденів, що виникли під час хрестових походів.

Замок-фортеця був побудований еміром Кордови Мухаммедом I, пізніше він був подарований Калатравському ордену Альфонсом VIII Кастильским у 1174 році. Ця фортеця була оборонною спорудою проти військ Альмохада.

Дослідження показали, що 23 лицарі з цього ордену загинули насильницькою смертю між XII та XV століттями, на їхніх скелетах виявлені колоті рани й травми від ударів тупими предметами.

"Ми спостерігали багато пошкоджень на верхній частині черепа, на ногах, на внутрішній стороні тазу, що узгоджується з гіпотезою, що вони були воїнами", - розповіла дослідниця Карме Ріссех.

Також серед останків знайшли скелет жінки з подібними травмами. І це викликало питання у вчених щодо її ролі та статусу в ордені.

За словами, Ріссех, морфологія кісток обличчя, родових шляхів і внутрішньої частини тазу є найбільш очевидними прикладами статі цього воїна.

Тепер вчені проводять нові дослідження, аби надати нове розуміння монастирського життя з XIV по XIX століття. Виявлення жінки серед монахів-воїнів не лише збагачує історичний наратив, але й спонукає до подальшого дослідження суспільних ролей і статусів жінок у цей період.