Певна поведінка, особливо у стані розпачу, злості чи розчаруванні, може сигналізувати нашим близьким короткий меседж: "я тебе не люблю". Це може бути ігнорування, гра в мовчанку, холодність, жертовність та інші способи маніпулювання.
Як насправді виглядають 5 мов "нелюбові" у стосунках з дітьми, з партнером, з друзями та близькими, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на психолога Ірину Прим'як у Facebook.
Покарання мовчанням, холодність, віддалення, байдужість, демонстративне ігнорування - це вкрай травматично для будь-яких стосунків. Що з дитиною, що з партнером. Ігнорування не допомагає розв'язати проблеми, це важка маніпуляція, яка направлена на "дресирування" того, на чию адресу вона направлена. Тому що на кону завжди факт любові, прихильності, контакту з близькою людиною, яку можна втратити за "неправильну поведінку"
Мова любові: розв'язувати проблеми, не віддаляючись і не маніпулюючи. Розмовляти, обговорювати, йти на контакт. Не: "Якщо ти не зробиш по-моєму, будеш позбавлений моєї любові та уваги", а навпаки: "Давай сядемо і розберемо, що мене і тебе влаштовує".
Особливо важливо не ставити під сумнів факт любові та прихильності у випадку з дітьми, які б проблеми не були, все можна та потрібно вирішувати без маніпулятивного ігнорування.
Знецінення, образи, маніпулятивний шантаж, вимоги відмовитися від своїх поглядів та інтересів, моральне та/або фізичне насильство.
Загалом, будь-які дії та слова, що направлені на заниження самооцінки співрозмовника, притуплення волі жорсткою та постійною критикою, пригніченням. У цьому немає жодної любові, є лише спроби самоствердитися за рахунок приниження іншої людини.
Або нездатність впоратися з ситуацією, коли говоримо про виховний процес, так, що "потрібно" зламати відчуття особистості у дитини, щоб зробити її забитою та слухняною.
Мова любові: приймати іншу людину, її думки та почуття. Спілкуватися за допомогою аргументів, приймати відмінність іншої людини від себе, включаючи своїх дітей.
Не шантажувати (не будеш слухатися - піду від тебе), намагатися підсвічувати найкращі риси в людині поруч. Загалом, не порушувати меж чужої особистості та зберігати повагу і з дорослими, і з дітьми.
Прийняття рішень за іншу людину, обмеження свободи, прагнення всіх довкола покращувати, спроби взяти на себе відповідальність за життя інших дорослих самостійних людей, постійне невдоволення людьми навколо.
Діти потребують нашого виховання, але з ними можна діяти дисфункціонально. Наприклад, не давати робити у житті жодного самостійного вибору. Не приймати особистість і темперамент дитини, вимагати, щоб вона змінила свою природу (наприклад, з чутливої стала жорсткою).
Мова любові: не виховувати дорослих, бути обережними до дітей.
Потрібно зрозуміти та прийняти, що кожен дорослий несе відповідальність за своє життя та рішення сам. І переробляти його - це не наше право та компетенція. Можна допомогти, можна дати пораду, якщо просять. Але ініціатива в цьому завжди повинна виходити від самої людини, і це має бути саме її бажання та воля до змін.
У випадку з дітьми важливо стежити, щоб виховний процес не руйнував особистість дитини, щоб все не зводилось до абсолютної влади батьків, що призводить до гальмування природного розвитку.
Відмова від себе, від своїх поглядів, потреб, принципів, бажань, всяка самопожертва лише з однією метою - щоб потім сказати: "я все для тебе, а ти мене не цінуєш". Тобто, перекласти відповідальність за свій вибір у житті на іншу людину чи дитину, здійснивши по факту маніпуляцію, яка грає на почутті провини.
"Я стільки для тебе зробила, не спала ночами, а ти так зі мною, що ти за донька", "я тобі всю молодість віддала, інститут заради тебе покинула, а ти мене мало цінуєш".
Мова любові: не бути жертвою у стосунках, нести за себе відповідальність. Якщо ви від чогось відмовляєтеся, то це - ваше рішення. Немає сенсу займатися самообмеженням, щоб прив'язати до себе людей почуттям провини та обов'язку перед вами. Тому що борг - це щось, чого завжди хочеться позбутися.
Порушення домовленостей, обман, зрада, плаваюча система правил, що працюють лише на користь одного, невиконання обіцянок - найважче випробування для будь-яких стосунків. Не варто вимагати від дитини слухати й чути вас, якщо ви регулярно проявляєте до неї неповагу, завдаєте болю.
Не вдасться побудувати гармонійні стосунки, якщо ви постійно робите те, що травмує партнера, хоча домовлялися це не робити. Обман та зрада - це небажання брати на себе відповідальність та розв'язувати проблеми.
Мова любові: говорити правду, дотримуватися домовленостей та обіцянок. Бути чесним, справедливим, відкритим. Якщо виникають проблеми, як би не було важко, кидати сили на їхнє вирішення, а не уникати цього за рахунок обману та брехні. Не користуватися довірою та терпінням близьких.
Раніше ми писали про те, яка поведінка чоловіка вказує, що він розіб'є вам серце.
А ще розповідали про те, які заборони у стосунках будуть корисними.