Коли ми говоримо про жителів різних міст України, то частенько припускаємося мовних помилок. Бо є певні правила, як утворювати назву жителів міста залежно від його назви.
Як правильно називати жителів різних міст України та коли ми робимо помилки, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на пояснення філолога Ольги Васильєвої на її сторінці в Facebook.
Як пояснює Ольга Васильєва, в українську мову закінчення "-чани" попали під час насильницького зближення мов.
"Під час насильницького зближення мов в українські катойконіми просочилися різні -чани, і з'явилися в нас кримчани, полтавчани, краматорчани, луганчани. Тоді полтавці змушені були забути про "Наталку Полтавку" свого видатного земляка Котляревського і назвати фабрику "Полтавчанкою", - пояснює філолог.
Вона зазначає, що про це писав й Борис Антоненко-Давидович у праці "Як ми говоримо".
"Хтозна, чим не сподобались нашим сучасникам давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави, як і лубенець, лубенка - на позначення жителів Лубен, чи канівець, канівка - на позначення жителів Канева. Появу дивовижних полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків (для появи звука (ч) треба, щоб у назві був звук (к): порівняйте: м. Гребінка - гребінчанин, хоча природним є також гребінківець)", - цитує його Васильєва.
Українська мова милозвучна, тому найпродуктивнішим у назвах жителів є суфікс -ець (у формі чоловічого роду), зафіксований ще в XIV столітті:
Полтавець - полтавка - полтавці
Луганець - луганка - луганці
Краматорець - краматорка - краматорці
Маріуполець - маріуполька - маріупольці
Але є закінчення і з -чани. Вони утворюються з назви тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-.
Однак:
Калуш - калушани
Золотоноша - золотоносці, а не золотоношани
Професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові такі слова, як черкащани, і казав, що має бути черкасці. Замість криворожан мають бути криворіжці, а замість сумчан - сум'яни.
"Інші філологи обстоюють ще слово сумці, бо воно найдавніше. Мені теж сумці звучить природніше, ніж сум'яни, але сум'яни краще, ніж сумчани. Кременчужани - теж росіянізм, бо утворилося від Кременчуг, а треба від Кременчук, тому правильно кременчуківці. А як тоді українізувати назву жителів Криму? Кримці. Ця форма зафіксована ще у словнику Бориса Грінченка і стосується не тільки кримських татар: "Кримець, -мця, Житель Криму". Отже, киримли, караїми, кримчаки, українці та інші етноси, що мешкають у Криму, звуться кримці, а не кримчани", - наголошує Васильєва.
При цьому, у жіночому роді кримці - кримка, жителька Сум - сумка. І це дійсно так, бо навіть географічні назви це підтверджують.
"У Сумській області є і річка Сумка. Кому не подобається - може називатися сумʼянкою за порадою професора Пономарева. Назва сіл Кримка в Джанкойському, Бердянському та Первомайському районах теж походить від назви мешканки Криму", - додала мовознавиця.
Лише чверть цих катойконімів має морфологічні підстави для -чан. Також є назви, де можна утворити паралельні форми з -ян-:
Назви жительок Острогу, Кривого Рогу та Запоріжжя будуть: острожка, криворіжка та запоріжка. Острожанка, криворожанка та запорожанка - це російські форми.
Як правильно назвати жителів Горішніх Плавнів, Голої Пристані, Часового Яру, Давидового Броду, Залізного Порту:
За словами редакторки, є декілька способів.
Словосполучення - жителька (житель) Горішніх Плавнів, Голої Пристані
Або більш складні слова:
горішньоплавенці - горішньоплавенець - горішньоплавенка
голопристанці - голопристанець - голопристанка
часовоярівці - часовоярівець - часовоярівка
давидовобродівці - давидовобродівець - давидовобродівка
залізнопортівці - залізнопортівець - залізнопортівка
"За основним словом: плавенці/плавнівці, пристанці, ярівці, бродівці, портівці. Зауважте, що жителі Кам'янця-Подільського є кам'янчанами, за основним словом Кам'янець", - пояснила філолог.
Раніше ми писали про те, що означає старовинне слово "шинквас".
А ще розповідали про те, як сказати без росіянізмів фразу "згоріти від сорому".