На фронті загинув талановитий письменник зі Львова: служив у полку "Азов", був учасником Революції Гідності

Ігор Мисяк народився у Львівській області 16 червня 1993 року. Навчався на історичному факультеті Дрогобицького педагогічного університету. Був активним учасником Революції Гідності, проживав у Києві. У 2014-2015 роках служив у полку "Азов" санітаром та рятувальником.

2022 року видав свій дебютний роман "Завод", який був присвячений загиблому побратиму. Мисяк був прозаїком, лауреатом конкурсів "Хортиць Дзвони 2018", "Ірпінський Парнас 2018", "Житомир ТЕМ 2019", "Ан Т-Р-Акт 2020". Його твори публікувалися у різних виданнях – "Літературний Чернігів", "Дзвін", "Молоді голоси", різних альманахах.

Фото: Ігор Мисяк

У березні 2022 року вступив до лав підрозділу Сил ТрО ЗСУ, а потім потрапив до 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Брав участь у визвольних операціях на Херсонщині, а потім на Бахмутському напрямку.

"Підібрати слова неможливо в цій ситуації, вони ніколи не передадуть порожнечу, яка виникає всередині. Ми приносимо співчуття родині Ігоря. Наші герої стають велетнями до неба і заповнюють простір собою. Воїнам слава! Ігор Мисяк - Воїн, Боєць, Герой. Людина з відкритою душею, любов'ю до життя та перемогою над пітьмою", - сказано в повідомленні.

І ось, як завжди, в осінній вечір,

Як сонце впало за обрій,

Вона його оглядає речі

І відправляє листи на фронт.

Десь за вікном засипає осінь

І багряніють ці листки,

У нас додому війну не просити,

Але на неї треба йти.

І вона пише, що йдуть морози,

Зриву картуза порив вітрів,

А під очима прозорі сльози,

Одні лише сльози... не має слів...

Вона чекає на нього вдома

І їй плювати, що йде зима,

Але поволі дратує втома

І сум дратує... вона сама...

Та він повернеться, так має бути

І щоб тут нам не казали всі,

Свободу треба в бою здобути,

А не шукати у рясній росі.

Вона полине в його обійми

І не забере це в них ніхто,

Але сьогодні тривають війни,

Хоч всі навколо твердити АТО.

Колись, як сніг поміняють трави

І пелюстки опадуть до ніг,

За те, що довго вона чекала,

Він повернеться на свій поріг.

Коли затихнуть прокляті Граді

І зітхне лютий московський звір,

Відійдуть у морок всі канонади

І навкруги запанує світ.

Але тут зараз осінній вечір,

Впало сонце за обрій,

Вона його оглядає речі

І відправляє листи на фронт.

Ігор Мисяк. 2016 рік

У героя залишилася дружина.