Чорнобильські жаби показали вченим еволюцію в дії
Колаж РБК-Україна: вчені дослідили феномен почорнілих жаб у Чорнобильській зоні
Нове дослідження про вплив радіації у Чорнобильській зоні відчуження після страшної техногенної катастрофи 1986 року на тваринний світ у цьому заповіднику показало еволюційні процеси у дії. Зокрема, вчені звернули увагу, що жаби у радіоактивному регіоні чорніють.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Evolutionary Applications.
Група науковців оцінила взаємозв'язок між забарвленням шкіри жаби (яка може діяти як захисний механізм від іонізуючого випромінювання), радіаційними умовами та рівнями окисного стресу.
Дослідники звернули увагу, що темне забарвлення захищає від різних джерел випромінювання, нейтралізуючи вільні радикали та зменшуючи пошкодження ДНК, і, зокрема, меланінова пігментація була запропонована як буферний механізм проти іонізуючого випромінювання.
Меланін - пігмент, який затемнює шкіру тварин - зменшує пошкодження клітин, спричинене радіацією. Зазвичай це ультрафіолетове випромінювання від сонця, але також було показано, що воно захищає від іонізуючого випромінювання, подібного до того, що є у Чорнобилі.
Як відомо, іонізуюче випромінювання (радіація) може пошкодити ДНК та інші біомолекули, викликаючи збої у роботі клітин та підвищуючи ризик смертності.
Альтернативним захистом від іонізуючого випромінювання може стати зміна пігментації. У тварин забарвлення відіграє ключову роль у кількох екологічних функціях, таких як статевий відбір, захист від хижаків та підтримка здоров'я.
Науковці вивчають питання, як у Чорнобильському заповіднику, який є зараз унікальним середовищем з особливим мікрокосмом природи, тварини можуть адаптуватися до вищих рівнів радіації.
Для розслідування команда дослідників зібрала понад 200 східних квакш із 12 ставків із різним рівнем радіоактивного забруднення, у тому числі для порівняння у чотирьох місцях поза межами зони.
Виявилося, що чим ближче жаби жили до районів з високим рівнем радіації, тим темніше вони мали забарвлення. Ті особини, які проживали в зоні відчуження, були в середньому на 43,6% темніші, ніж квакші поза її межами, а деякі з них були майже чорними як смола.
Як виявилося, забарвлення шкіри було темнішим у місцях, найближчих до районів з високим рівнем радіації під час аварії, тоді як поточні рівні радіації, вочевидь, не вплинули на колір шкіри чорнобильських квакш.
Деревні жаби, що мешкають у Чорнобильській зоні відчуження, мали значно темніше забарвлення шкіри на спині, ніж жаби поза межами Зони - зазвичай яскраво-зеленого кольору.
Градієнт зразків східної деревної жаби з різних місць із різним рівнем радіоактивного забруднення (фото: onlinelibrary.wiley.com)
Дослідники припускають, що під час вибуху на ЧАЕС місцеві жаби набули такої меланінової переваги в нових екстремальних умовах цього середовища, а це означало, що вони мали більше шансів вижити та розмножуватися. Через три з половиною десятиліття та понад 10 поколінь квакш темна шкіра стала нормою у зоні відчуження.
Це дослідження еволюції, та подальша робота може допомогти вченим краще зрозуміти наслідки ядерних катастроф і як екосистеми можуть відновлюватися.
Нагадаємо, у березні російські окупанти окопувалися у високотоксичній зоні Чорнобильського "Рудого лісу", переміщалися на бронетехніці без радіаційного захисту та підняли хмари радіоактивного пилу.
В Енергоатому також поінформували, що через нехтування загарбниками елементарних правил захисту деякі ворожі солдати отримали високі дози зовнішнього та внутрішнього опромінення.
