Чому людям так подобається шкідлива їжа? У вчених є відповідь і вона вас здивує

Чому людей тягне до некорисної їжі?

Основою всіх пояснень є наша природа, інстинкт виживання, що формувався протягом сотень тисяч років еволюції. Величезний період часу наші предки відчували голод і напівголод, жили в умовах холоду і нестачі. Навіть наші бабусі й дідусі, а у деяких і батьки, мали важке дитинство, переживши голод. Величезний вибір їжі, який ми маємо зараз, з'явився відносно недавно - лише кілька десятків років тому.

За словами Скиталінської, для еволюції це майже ніщо, наші тіла, як і тисячі років тому, налаштовані на накопичення енергії, і нами все ще керують інстинкти.

Чому ми хочемо некорисну їжу, навіть коли щойно поїли?

Наші предки, коли їм вдавалося дістати їжу, з'їдали її якнайшвидше і якомога більше. Жирна і солодка їжа завжди була цінною через високу калорійність. Сьогодні більшість з українців має легкий доступ до їжі, але організм цього не розуміє. Інстинкти спонукають нас їсти більше, готуючись до можливого голоду.

Саме тому нам важко відмовитися від фастфуду.

Супернормальні стимули на мозок

Нездорова їжа з великою кількістю цукру, солі, жиру та яскравих кольорів (наприклад, засмажена котлета виглядає привабливіше, ніж парова, а червоні помідори  краще, ніж бліді "тепличні") викликає викид дофаміну в мозку. Дофамін відповідає за почуття винагороди і задоволення. Мозок запам'ятовує це приємне відчуття і хоче знову його пережити.

Тому броколі (особливо варена чи сира) не здається такою привабливою, як соковита сарделька (жирна і солона).

Супернормальні стимули зустрічаються не лише в харчуванні: це також косметика (яскраві кольори губ, очей), одяг, комп'ютерні ігри, соціальні мережі, алкоголь тощо. Боротися з цим складно, оскільки наш мозок вразливий до сильних подразників, зокрема маркетингу.

Потрапивши на такі сигнали, ми можемо стати жертвами залежностей, які забирають у нас час та енергію. Агресивна реклама здатна змусити нас хотіти те, що нам не потрібно, тому важливо зупинятися і мислити логічно.

Неприязнь до гіркого

Наша нелюбов до броколі має складнішу фізіологічну природу, ніж здається. Дослідження показали, що солодкий смак визначається 1-2 типами рецепторів язика, тоді як гіркий — більше ніж двадцятьма! Саме тому ми більш чутливі до гіркоти навіть у незначних концентраціях. Протягом еволюції люди намагалися уникати гіркої їжі, оскільки багато рослин використовують гіркоту як захист від поїдання.

Любов до солодкого

Гіркий смак сприймається мозком як потенційно небезпечний, а солодкий, навпаки, - як джерело енергії. Наші предки постійно шукали їжу, і стиглі фрукти зі солодким смаком означали прилив енергії. Сьогодні, коли ми вибираємо десерт, у мозку підвищується рівень дофаміну. Виробники активно використовують цю особливість мозку, додаючи цукор навіть до йогуртів і молока. Багато продуктів містять високофруктозний кукурудзяний сироп, який швидко потрапляє в кров. Надлишок цукру деякі вчені порівнюють із впливом наркотиків.

Любов до жирної їжі

Жири - це надзвичайно калорійний ресурс. В 100 грамах жиру міститься 900 ккал, тоді як у 100 грамах цукру - лише 400. Через повільне перетравлення організм схильний накопичувати жири на випадок дефіциту їжі. У давнину наші предки насолоджувалися жирною їжею, зокрема кістковим мозком впольованих тварин. Тому й сьогодні вигляд смаженої їжі викликає більше апетиту, ніж овочі у вареній воді.

Реклама змушує нас хотіти фаст-фуд (фото: freepik.com)

Любов до солоного

Сучасна людина часто споживає втричі більше солі, ніж потрібно. Вона міститься не лише у фастфуді, а й у консервованих продуктах, твердому сирі, м’ясних виробах та навіть у хлібі.

Сіль надає продуктам яскравішого смаку. Для наших предків сіль мала величезну цінність, адже вона є джерелом натрію, необхідного для роботи м'язів та нервових клітин. Через це несолоне здорове харчування здається нам прісним.