Я буду робити свою роботу: військова ЗСУ розповіла, що зробила б при зустрічі з татом-росіянином
Українська військова з позивним "Карандашик" розповіла про батька-росіянина (Колаж РБК-Україна)
Павліна з позивним "Карандашик" - воїн ЗСУ - 10-ої гірської штурмової бригади "Едельвейс". Вона не першій рік захищає країну, втратила брата і намагається не спілкуватися з батьком-росіянином. Павліна відверто розповіла, за що отримала нагороду від Зеленського та що буде робити, якщо зустрінеться з батьком на полі бою.
Про це розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на інтерв'ю для Раміни Есхакзай на її YouTube-каналі.
Павліна в 10-й гірській штурмовій бригаді служить вже сьомий рік. Спочатку вона була поваром, потім начальником їдальні батальону, а коли почалася повномасштабна війна - вона стала бойовим піхотинцем.
Спочатку їй не давали працювати з важкою зброєю, і вона була водієм евакуації. Коли загинули її два друга, вона пішла в бій і майже рік виконувала бойові завдання. Рішення піти в ЗСУ вона прийняла після спілкування з друзями у 2017 році, коли вони розповідали, як важко виходили з оточення.
На війні загинув її брат, тому зараз вона намагається себе берегти ще більше і стала менше виконувати небезпечних завдань. Але вона чесно зізнається, що виконає свою роботу, якщо на полі бою зустріне батька.
"Батько отримав російське громадянство понад 10 років тому. Мій брат загинув під Благодатним, він про це знав. Я казала: "Твоя дитина померла від твоєї руки, і колись ми з тобою зустрінемося на тому чи цьому світі й розберемося". Ми не спілкуємося з батьком, після того, як він побачив мене у військовій формі. Брат виклав мою фотографію, батько запитав, якщо ми зустрінемося на полі бою, що я буду робити, я відповіла - свою роботу", - каже Павліна.
Військова отримала нагороду від президента Зеленського і відповіла за що саме.
"Це був Лисичанський напрямок, нас брали в кільце, ми навіть про це не здогадувалися, для мене першочергово було дістати тіла. На війні немає безпеки, ти також зобов'язаний бути людиною і розуміти, що родині вбитого навіть тіло важливе, бо коли родина чекає незрозуміло чого, дуже важко. Там була посадка до трьох кілометрів, ми робили марш, адже машину ближче не підпускали. Нас було дві групи евакуації - 8 людей. Ворог почав наступати, між нами було 200 метрів. Люди були втомлені, налякані, було дуже тяжко. Наша група евакуації змінювалася три рази, тому що багато було поранених. Евакуація затягнулася на добу. Цей день був важливий, щоб утримати позиції, і щоб нас не взяли, але нам вдалося" - розповіла Павліна.
"Коли ми повернулися, мене викликав комбат. Я була проти, адже у мене багато друзів загинули. Для мене була найвища нагорода, якби їхнім родинам вручили її, але командир сказав, щоб я їхала", - описала жінка.
Також Павліна розповіла, чи втомлені військові на фронті та взагалі, як там зараз ситуація.
"Мотивації немає, люди втомлені. Для багатьох в тилу війна скінчилась. Я дивлюсь на тих чоловіків, якби ми не змогли тут тримати, навіть, якщо війна дійшла б до заходу, чоловіки знаходилися б в стороні. Через них люди тут теж гинуть. Людина перевтомлюється, її немає ким замінити. Від того виснаження людина сама ладна померти", - пояснила військова.
Раніше ми писали, що військовий Квебек вичерпно пояснив важливість мобілізації.
А ще розповідали про те, що ветерани війни думають про покарання для ухилянтів.
