Українська металургія переживає одну з найглибших криз за час війни, опинившись під тиском одразу кількох факторів: російських ударів, дефіциту електроенергії, проблем із логістикою та нових обмежень ЄС. Зупинка заводів уже позначається на суміжних галузях.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на матеріал Цензор.НЕТ.
Як відомо, після російських атак у серпні-вересні зупинилися "Запоріжсталь", "Каметсталь" та ArcelorMittal Кривий Ріг. У серпні виробництво сталі в Україні скоротилося на 57,3%.
У "Метінвесті" прокоментували виданню, що нові виклики поставили українську металургію "на межу виживання". Через зупинку меткомбінатів скорочується і робота суміжних підприємств.
Зокрема, виробництво на гірничо-збагачувальних комбінатах у серпні впало приблизно на 40%.
Ситуацію одночасно погіршують російські удари, висока вартість та дефіцит електроенергії, блокада морських портів, підвищення залізничних тарифів, дефіцит локомотивів і вагонів, а також нові торговельні обмеження ЄС.
Враховуючи, що металургія "тримає на собі" 40% роботи портів і залізниці, потрібні дієві кроки по відновленню галузі, йдеться у матеріалі.
За оцінкою гендиректора GMK Center Станіслава Зінченка, гірничо-металургійний комплекс забезпечує близько 40% роботи "Укрзалізниці", 30-40% вантажної бази портів і 10-20% роботи машинобудування.
Тому подальше скорочення виробництва може мати наслідки далеко за межами самої металургії.
Криза створює й соціальні ризики. За даними GMK Center, галузь забезпечує близько 70 тис. прямих робочих місць і ще приблизно 280 тис. - у суміжних секторах. Великі комбінати залишаються ключовими роботодавцями та платниками податків у Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському та інших промислових містах.
Водночас терміни відновлення зупинених підприємств наразі невідомі. Фахівці оцінюють пошкодження "Запоріжсталі" та "Каметсталі". За словами Зінченка, відновлення великих потужностей може тривати довго через необхідність розбору завалів, виготовлення нового обладнання та складність його доставки під час війни.
Внесок металургії у ВВП також скоротився: з близько 10,3% до повномасштабної війни до приблизно 5,5% торік.
Окремим викликом для галузі є доступ до європейського ринку. Раніше понад 80% українського металургійного експорту спрямовувалося до ЄС.
Нові квоти ЄС, які діють із липня 2026 року, можуть скоротити постачання української металопродукції на 60% проти 2025 року - до близько 1,05 млн тонн.
У "Метінвесті" оцінюють, що разом із витратами на CBAM нові обмеження можуть коштувати компанії майже 700 млн євро експортної виручки на рік.
"Закритий для нас європейський ринок означає неминуче скорочення потужностей і зупинку заводів", - додав Станіслав Зінченко.
Паралельно Україна швидко втрачає і внутрішній ринок. Якщо раніше частка імпорту в споживанні сталі становила 10-20%, зараз вона наблизилася до 50%. Із приблизно 4 млн тонн внутрішнього споживання вже близько 2 млн тонн припадає на імпорт, переважно з Туреччини та Китаю.
У галузі пропонують зокрема:
Серед інших пропозицій - переговори з ЄС щодо пом'якшення квот для української сталі та спеціальний режим CBAM на період війни.
Критичним залишається відновлення морської логістики. За оцінками галузі, без стабільної роботи чорноморських портів металургійні комбінати не зможуть вийти на економічно виправдані обсяги виробництва.
У галузі попереджають, що без комплексної підтримки Україна ризикує одночасно втратити експортні ринки, внутрішній ринок і виробничу базу, від якої залежать залізниця, порти, машинобудування та економіка промислових регіонів.
Як повідомлялося раніше, у серпні цього року експорт чавуну з України впав до 0 через блокаду портів. Якщо така ситуація продовжиться, це може призвести до втрати українськими експортерами своєї частки світового ринку.
Крім того, рекордно обвалився експорт сталевих напівфабрикатів. У серпні продажі за кордон знизилися на 76%, як порівняти з липнем 2026, та на 71% - у річному вимірі.